Неповнолітній харків'янин попросив телефон "для дзвінка", зламав Izibank і переказав собі 68 тис. грн. Судді призначили 3 роки умовно
Неповнолітній житель Харкова отримав умовний вирок за те, що зламав інтернет-банкінг знайомого і викрав з його рахунків понад 68 тисяч гривень. Схеми несанкціонованого доступу до інтернет-банкінгу залишаються одним із найпоширеніших видів кіберзлочинів в Україні. Злочинна схема тривала з січня по липень 2025 року - підліток здійснив десятки несанкціонованих входів до чужого облікового запису. Індустріальний районний суд Харкова виніс вирок 2 червня 2026 року.
За матеріалами справи, які оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень, підліток скористався довірою знайомого: попросив у нього розблокований смартфон Apple iPhone 13 нібито для телефонного дзвінка. Отримавши телефон із активною сім-карткою Lifecell потерпілого, він таємно зайшов до особистого кабінету в системі "Internet Banking Izibank" і замінив прив'язаний фінансовий номер на власний - Київстар. Це сталося 23 січня 2025 року о 21:57 - після цього підліток отримав повний контроль над двома банківськими рахунками потерпілого в АТ "ТаскомБанк".
Протягом наступних місяців обвинувачений неодноразово змінював пароль і фінансовий номер у застосунку, щоб зберегти доступ до чужих рахунків. Усього суд зафіксував такі транзакції:
Загальна сума вкрадених коштів склала 68 017 гривень. Усі перекази підліток здійснював із дому за допомогою смартфона Xiaomi, підключеного до інтернету через провайдера Triolan.
В судовому засіданні обвинувачений визнав провину в повному обсязі, щиро покаявся та попросив суд не позбавляти його волі - щоб він міг працювати та відшкодувати завдані збитки. Батько підсудного пояснив поведінку сина психологічною незрілістю і запевнив суд, що посилив батьківський контроль. Потерпілий залишив питання покарання на розсуд суду та заявив про намір стягнути компенсацію через цивільний позов.
Суд кваліфікував дії підлітка одразу за трьома статтями Кримінального кодексу: несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем (ч. 1 і ч. 2 ст. 361), а також шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 4 ст. 190). За сукупністю злочинів призначено 3 роки позбавлення волі - проте від реального відбування покарання підлітка звільнили з іспитовим строком 1 рік.
Підставою для умовного вироку стали висновки Сектору ювенальної пробації Основ'янського відділу Харкова, складені у травні 2026 року. Орган пробації оцінив ризик повторного злочину як низький і рекомендував виправлення без ізоляції від суспільства. Суд також врахував відсутність судимостей, добровільне визнання вини та активне сприяння розслідуванню.
На підлітка покладено низку обов'язків на час іспитового строку:
У цій справі ключовим інструментом злочину стала заміна фінансового номера телефону в банківському застосунку. Такий метод є особливо небезпечним, якщо до номера прив'язаний мобільний банкінг, пошта або інші фінансові сервіси. Саме тому банківські застосунки надсилають SMS-підтвердження на зареєстрований номер: якщо зловмисник уже контролює телефон жертви, цей захист фактично не працює.
Фахівці з кібербезпеки наголошують: своєчасне звернення до правоохоронців після виявлення шахрайства та надання скриншотів, банківських виписок і зразків шкідливого програмного забезпечення значно допомагає у розслідуванні. Крім того, фахівці радятьніколи не передавати розблокований телефон стороннім особам - навіть на кілька хвилин.
Начальник відділу протидії злочинам у сфері комп'ютерних систем Департаменту кіберполіції НПУ Євгеній Дороганов зазначає, що пріоритетним напрямом роботи відомства є протидія несанкціонованим втручанням в облікові записи громадян - зламам інтернет-банкінгу та месенджерів. За його словами, зловмисники постійно вдосконалюють методи та намагаються обійти системи захисту, зокрема двофакторну автентифікацію. Дороганов рекомендує користуватися лише перевіреними онлайн-платформами і повідомляти про підозрілі операції через офіційний сайт кіберполіції України.
Фішинг залишається одним із найпоширеніших методів злому облікових записів - зловмисники обманом змушують жертву надати доступ до особистої інформації через підроблені сайти або листи. Проте харківська справа демонструє, що для заволодіння чужим акаунтом іноді достатньо лише фізичного доступу до розблокованого смартфона - без жодних технічних інструментів. Детальніше про те, як в Україні виявляють шахрайські інтернет-проєкти, читайте в окремому матеріалі Informator.