Scam-проєкти - так називають проєкти, які втрачають довіру користувачів та закриваються, не виконавши зобов’язання перед інвесторами
В Україні станом на 26 березня існує понад 400 Scam-проєктів - шахрайські схеми, мета яких обдурити людей і виманити їхні гроші або особисті дані. В Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомили, як ведеться список Scam-проєктів, які ознаки шахрайських схем, та як це питання регулюється законодавством. Про це йдеться у матеріалі видання УНН.
Виявленням таких проєктів в Україні займається Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка здійснює моніторинг діяльності сумнівних інвестиційних проєктів, метою яких є заволодіння коштами громадян шляхом надання уявлення щодо інвестування в різні фінансові активи та здійснення діяльності без відповідних дозвільних документів. Ведення списку сумнівних інвестиційних проєктів здійснюється в межах повноважень, які чітко визначені чинним законодавством про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та спрямовані виключно на захист інвесторів.
"Список ведеться в рамках роз’яснювальної роботи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, має рекомендаційний характер та закликає громадян більш прискіпливо ставитися до аналізу рекламних обіцянок інвестиційних пропозицій та консультацій", - повідомили в НКЦПФР.
Нещодавно комісія зробила черговий важливий крок направлений на імплементацію стандартів IOSCO у національне законодавство. Відтепер список сумнівних інвестиційних проєктів виявлених в Україні, публікується на офіційному вебсайті IOSCO у розділі "Investor Alerts Portal". Цей крок дає можливість розширити кордони інформаційної безпеки та захистити потенційних інвесторів по всьому світу від можливих фінансових шахрайських схем. За інформацією НКЦПФР, порядок ведення списку сумнівних інвестиційних проєктів, порядок перевірки їх на відповідність ознакам сумнівності та перелік ознак сумнівності інвестиційних проєктів затверджено відповідним наказом, яким затверджено "10 ознак сумнівності інвестиційного проєкту":
Нещодавно Нацкомісія включила до списку ненадійних інвестиційних проєктів ще 5 кейсів. Список доповнили наступними сумнівними проєктами:
Як повідомили в комісії, станом на 20 березня у списку знаходиться 419 сумнівних інвестиційних проєктів.
Злом акаунтів у соціальних мережах, таких як Facebook, Instagram, TikTok, YouTube – реальна загроза. Використання двофакторної автентифікації, надійних паролів і ретельний вибір підписників – лише деякі із заходів, які допоможуть вам захистити свої дані.
Ознаки зламу акаунту
Якщо ви помітили будь-яку з цих ознак, негайно змініть пароль, попередьте друзів про злам і зверніться до служби підтримки платформи. Якщо підозрюєте, що ваші фінанси також могли постраждати, негайно зверніться до поліції та свого банку.
Фішингові атаки – головний метод злому
Фішинг є одним із найпоширеніших методів злому облікових записів. Зловмисники намагаються обманом змусити вас надати їм доступ до особистої інформації через підроблені сайти або електронні листи.
Двохфакторна автентифікація
Ключовою рекомендацією для захисту акаунтів є використання двохфакторної автентифікації. Двофакторна автентифікація може включати бінарний код, FaceID, додатковий пароль або SMS-повідомлення. Навіть якщо зловмисник отримає ваш логін і пароль, без доступу до вашого телефону він не зможе увійти у ваш акаунт.
Окрема електронна пошта для соцмереж
Рекомендується створити окрему електронну пошту для кожної соціальної платформи. Це допоможе захистити ваш основний поштовий акаунт від спаму та фішингових атак. Крім того, це знижує ризик компрометації всіх ваших облікових записів одночасно.
Надійні паролі
Щоб забезпечити максимальний рівень захисту, використовуйте довгі, складні паролі. Вони повинні містити щонайменше 12 символів, включати великі та малі літери, цифри та спеціальні символи. І найголовніше – кожен ваш акаунт повинен мати свій унікальний пароль.
Обережність із запитами в друзі
Фахівці радять ретельно обирати, кого додавати в друзі чи підписники. Не всі, хто проситься до вас, мають дружні наміри. Перед тим, як підтвердити запит, перевірте профіль: чи є реальна інформація, фотографії, а також який контент публікується. Через фейкові акаунти, які опинилися у вас в друзях, алгоритми соцмереж можуть створити навколо вас інформаційну бульбашку зі шкідливого контенту, який масово створюють такі «боти».
Блокуйте кіберхуліганів
Кібербулінг може торкатися не лише дітей, але й дорослих. Якщо ви стали жертвою цькування або образ в інтернеті, блокуйте таких користувачів і звертайтеся до модераторів платформи. Якщо акаунт надсилає образи, розповсюджує погрози чи агресивні висловлювання, обов’язково повідомте про це адміністрацію соцмережі.
Особиста інформація – під загрозою
Одна з найбільших загроз соціальних мереж полягає в тому, що користувачі часто самостійно викладають занадто багато інформації про себе. Не публікуйте особисті дані, такі як дівоче прізвище матері, дату народження, плани на відпустку і т.п. Злочинці можуть використати цю інформацію для скоєння шахрайства. Щоб захистити свої акаунти:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.