Геннадій Гуфман: "Хто зверху, хто знизу - важливо в "Камасутрі", але не в політиці!"
Перший заступник голови Дніпропетровської облради - про новий чиновницький розпорядок дня, відносини з колегами по сесійній залі і ... здоровий глузд.
«Ой, він тільки обрався, відразу такий ремонт у себе в новому кабінеті зробити розпорядився. Кажуть, джакузі собі в кімнату відпочинку замовив і сантехніку з позолотою. Як то кажуть, дорого-багато...» Такі розмови в старій адміністративній будівлі, які пам'ятають ще радянських компартійних вождів Брежнєва і Щербицького, пішли ще в кінці минулого року. І не випадково - вперше чиновницьку посаду тут зайняв офіційний мільйонер...
Звичайно, ніякого «золотого унітазу» в службовому кабінеті Геннадія Гуфмана немає. Інтер'єр з часів попередника дійсно змінився, хоча і без надмірностей. Такий можна уявити в будь-якому сучасному органі управління мало не кожної з європейських країн. Мінімум пафосу, максимум функціональності. У чому Інформатор особисто переконався.
Зрозуміло, мова йшла не про сучасні дизайнерські рішення. Більше цікавило те, як обласний партійний лідер ОПЗЖ збирається впливати на конфігурацію влади регіону, щоб не розчарувати своїх ідеологічних однодумців.
- Після жовтневих виборів до місцевої влади Дніпропетровщини прийшло досить багато людей, які до цього ніколи не мали відношення до системи місцевого самоврядування. Чи буде це накладати відбиток на принципи організації їх роботи, на розпорядок дня, наприклад? Зокрема, мова про вас. Складно все життя вільно розпоряджатися власним часом, а потім раптом різко перейти на роботу за КЗпП, з 9 до 18 з перервою на обід. Хіба ні?
- Залежить від того, ким ти був в «минулому житті», наскільки твій день був заповнений, інтенсивний. Просто тепер замість Гуфмана-будівельника, машинобудівника, організатора готельної галузі або партійного керівника з'явиться Гуфман-державний менеджер. Відповідно буде розподілятися і мій час.
Точніше, навіть не зовсім так. Як будівельник і так далі, я, природно, нікуди не подінуся. Досвід і розуміння управлінських процесів теж раптом не зникнуть. Але спрямовані будуть вже на рішення більш глобальних завдань. Зрозумійте, адже кабінет, офіційна посада - мало для кого з успішних людей є самоціллю. Швидше, інструментом реалізації завдань, які на виборах земляки просили нас вирішити.
Такий інструмент зручніше було б не брати, продовжувати критикувати владу за будь-якого приводу і залишатися в опозиції. Але це було б неправильно, інакше у людей би виникло питання: а навіщо ви взагалі йшли сюди, навіщо привели 27 депутатів - майже чверть від усього складу облради? Тому ми не відмовляємося від відповідальності, і будемо намагатися виправити все абсурдне хоча б на доступному регіональному рівні, якщо вже не можемо глобально вплинути на те, що відбувається в країні, з обласної ради.
- І всеж?
- Що стосується розпорядку дня, то він у мене навряд чи зміниться. Раніше в будні я вставав, відвозив молодшу дочку до школи і їхав займатися справами, повертався уже майже завжди пізно. Бачу, такий графік збережеться у мене і зараз.
- А що постараєтеся встигати в будь-якому випадку?
- Не дивлячись на будь-яку зайнятість, я завжди намагався цілувати перед сном свою молодшу дочку Маргариту і бажати їй на добраніч. Сподіваюся, буду встигати це і надалі.
- Навіть, якщо так вийде, що це буде йти на шкоду партійній роботі? Доба ж не гумова, партійний статус теж доведеться підтримувати, причому в неробочий час. І точно вже не вранці...
- На мій погляд, злегка абсурдне формулювання питання. Я ж не партійний функціонер, який повинен постійно сидіти в офісі. Як можуть бути «роботою» твої переконання, твої погляди? Це не робота, а діяльність - відчуваєте різницю? Зарплату за це я не отримую. І, звичайно, як депутат облради я представляю людей, які підтримують нашу політичну силу.
- О, якщо вже зайшла мова про зарплату. У першого заступника голови вона не така вже й велика, в порівнянні з підприємницьким доходом, який ви отримували раніше ...
- ... і відразу ж після нарахування моя зарплата автоматично перераховується до обласного Центру матері та дитини імені Руднєва. А жити я і моя сім'я будемо продовжувати за рахунок інших доходів, дозволених законодавством. Що стосується підприємницької діяльності, всі необхідні формальності і вимоги я виконав.
- Але все одно ваша декларація, яку доведеться здати зовсім скоро до податкової, виявиться значною. Цікаво, чи позначиться це на відносинах з колегами з інших партійних команд? Особливо з сусідами по президії?
- Не думаю, що це якимось чином може вплинути на відносини депутатів, та й взагалі не дуже коректно обговорювати чужий дохід ... В офіційних відкритих джерелах всі, хто цікавиться точно його побачать, це нормально. Подібні декларації про доходи я заповнював перед виборами і вони нікого не шокували.
- Однак субординацію при цьому ніхто не відміняв. Вона навіть формально підтверджується тим, що кабінет голови знаходиться прямо над вашим.
- Думаю, не варто звертати увагу на умовності, навіть якщо вони освячені багаторічними традиціями. Так історично склалося, ще з часів існування тут обкому партії і облвиконкому. І глава облради Микола Лукашук, і я, і ще один заступник Павло Каширін - всього лише перші серед рівних, обрані такими ж нашими колегами-депутатами.
Ми ж не «Камасутру» розглядаємо, де іноді важливо, хто зверху, а хто знизу знаходиться. Та й то за теперішніх часів далеко не завжди - з урахуванням модних останнім часом принципів гендерної рівності. Жарт.
Якщо ж серйозно, то складно уявити, що в існуючій українській системі координат в складі якоїсь ради представники будь-якої з партій, що отримали представництво, повинні підкорятися представникам іншої. Не може ж бути як в повісті Оруелла: «Всі тварини рівні, але деякі рівніші». Це суперечить самій суті діючої системи, по якій нам в кінці жовтня віддавали свої симпатії люди.
- Якщо йти за такою логікою, і чисельність фракцій принципового значення не має?
- Звичайно, має, і від цього залежить рівень проблем, на які вдається впливати. Як мінімум, на представництво в постійних комісіях.
Давайте, я аналогію зі спортом проведу. Уявіть, що партії - збірні спортсменів, кожен з яких володіє будь-яким з видів приблизно на одному рівні. Але якщо у великому тенісі для початку командного (парного) матчу потрібно два гравці, то для легкоатлетичної естафети - вже 4. Для волейболу, баскетболу, хокею ще більше, а для футболу - як відомо, 11. Кожен вид вимагає певної необхідної мінімальної чисельності гравців .
Так і з нашими цілями-завданнями. Особливо в умовах, коли децентралізація влади на обласному рівні до цього часу залишається не закінченою, я б навіть сказав жорсткіше - недоробленою. І якщо на міському рівні, або рівні сільської громади їхні поради безпосередньо впливають на наповнення бюджету і навіть визначають цілі, які будуть з нього фінансуватися, то з областями ситуація інша.
Розпорядником коштів для будь-яких проектів і програм донині залишаються обладміністрації. Вони проводять всі тендери, конкурси для будь-яких робіт з розвитку інфраструктури - від будівництва соціальних об'єктів до горезвісного ремонту доріг.
- Все частіше, чого гріха таїти, вони націлені більше на те, щоб будівництво було зручним для виконавців або на «показуху», а не максимальну користь людям ...
- Зауважте, це не я сказав. І стверджувати так не буду доти, поки ми не розберемося в деталях витрачання бюджетних коштів. У будь-якому випадку було б правильно створити механізм «виборці-депутати-виконавчий орган облради». Але поки цього немає.
- Але зворотний зв'язок обласної влади з громадянами в будь-якому випадку забезпечують депутати вашого рівня. І вашої партійної сили особливо: недаремно ж представники ОПЗЖ минулого літа і восени об'їхали всю область, вникаючи в більшість проблем райцентрів або навіть конкретних сіл.
- Так, таким чином ми отримали фактично «сигнали SOS» від наших земляків, план завдань як мінімум на 1.5-2, а то і 3-4 роки. І на них треба реагувати. Принаймні, точно забезпечимо контроль.
Це відноситься майже до всіх сфер життя. Наприклад, не впевнений, що чиновники, які відповідають за ремонт місцевих доріг і так вихваляють чи не з кожної праски важливість президентського проекту «Велике будівництво», готові назвати ті майже три десятка населених пунктів Дніпропетровщини, які з початку року повністю позбулися транспортного сполучення. А в чому головна причина? Дороги в глибинці розбиті настільки, що власники автобусів не готові «вбивати» свій транспорт і перевозити людей. В результаті погано всім.
Але ж ця наша основна функція - вказувати місцевій виконавчій владі, де саме страшно, де погано, де холодно. Нехай це звучить грубо - тикати їх носом в кожну конкретну больову точку. Однак, не тільки тикати, але і допомагати. Нам це зробити простіше, оскільки наша партія добре представлена не тільки в обласному, а й у всіх радах рівня ОТГ, міст і районів.
- На жаль, таке становище не тільки на Дніпропетровщині, а й в більшості інших областей.
- Це правда. Саме тому на зустрічах з людьми я все частіше чую від них, що в країні та концепції її нібито розвитку з кожним роком зникають останні залишки здорового глузду. Причому не спадку СРСР, яким так люблять лякати молодь, а просто здорового глузду. Без нього державу не тільки не вибудувати, навіть зберігати її чим далі, тим складніше.
Мені кажуть: «Так, ми з вами згодні і поділяємо ваші цінності». Але ніякої монополії на здоровий глузд у ОПЗЖ, звичайно ж, немає. Просто все у більшої кількості українців виникає розуміння, що досить експериментувати. Досить бездумно використовувати для держави моделі, які «десь» нібито добре працюють, а у нас буксують або взагалі викликають іронію - причому навіть у тих, хто повинен заздалегідь прораховувати їх ефективність. Але спробуйте знайти потім більшість ініціаторів і лобістів, які не виправдали очікування «реформ» і «прогресивних методик»!
- І який вихід?
- Це неподобство, до якого майже неможливо підібрати цензурні слова, обов'язково потрібно міняти. Краще, якщо і зверху, і знизу - кожен на своєму місці. Але головний вектор здорового глузду повинен йти все ж знизу, від громад і їх депутатів в місцевих радах. Влада не повинна нав'язувати людям свою думку, а ось люди мають право нав'язувати і реалізувати свою думку через свій власний вибір.
Записав Олег КНЯЗЕВ
Від редакції: Ми розмовляли якраз напередодні тієї самої сесії Дніпропетровської облради, на якій від Геннадія Гуфмана прозвучало поняття «східно-українська мова», яке вже стало мемом. Але, як то кажуть, в кожному жарті є тільки частка жарту, тому на «мовну тему» ми домовилися поговорити окремо.
Партнерський матеріал