Евакуація посольств: хто та навіщо нагнітає обстановку в Україні

Наразі інформаційне поле дедалі рясніє похмурими загрозами щодо можливого повномасштабного військового вторгнення Кремля на територію України. За останніми даними розвідки, на українсько-російському кордоні перебуває близько 110 тисяч військових РФ та ще 10 тисяч супроводу. Країни ЄС та НАТО губляться у здогадках, чим це може закінчитися.

Панічних настроїв додає і те, що найбільші авіакомпанії скасували нічні рейси та перенесли їх на ранок, щоб персонал проводив якнайменше часу в Україні. Більше того, через загрозу ескалації з боку Росії деякі посольства оголосили про евакуацію своїх підлеглих та їхніх сімей.

Інформатор розбирався, навіщо західні країни підігрівають панічні настрої щодо України у всьому світі. 

Хто кого вислав

Першими про відкликання співробітників посольств заявили Сполучені Штати. І хоча спочатку з приводу евакуації працівників посольства США держсекретар Ентоні Блінкен однозначної відповіді не давав, мовляв, прийматимуть рішення відповідно до ситуації, але вже 26 січня на сайті американського посольства в Києві з'явилася інформація, що Штати наполягають на негайній евакуації своїх громадян. Йдеться приблизно про 175 громадян США та 350 українців.

В українському Міністерстві закордонних справ такі дії іноземних партнерів назвали передчасними. Представник МЗС Олег Ніколенко заявив, що загроза нових хвиль російської агресії залишається постійною з 2014 року, а стягування військ РФ до українського кордону розпочалося ще у квітні минулого року.

Проте всупереч умиротворюючим заявам українського МЗС, слідом за Штатами про відкликання частини співробітників посольств та членів їхніх сімей у відповідь на «зростаючу загрозу» з боку Росії заявили Великобританія, Австралія, Німеччина та Канада. Щоправда, Німеччина поки що не відкликає працівників посольств, але уряд цієї країни готовий профінансувати добровільний виїзд своїх співробітників.

В Ізраїлі також обговорюється можлива евакуація євреїв у разі загострення ситуації в Україні. Низка країн - Норвегія, Франція, Японія та інші — звернулися до громадян, які перебувають в Україні, із закликом залишити країну. Крім того, зовнішньополітичні відомства цих країн розмістили на сайтах рекомендацію – утриматися від подорожей до України.

Водночас у ЄС кажуть, що не бачать підстав вивозити співробітників своїх представництв з України, принаймні поки що тривають переговори з Росією. А вони продовжуються, хоч і у форматі човникової дипломатії. Зокрема, Польща, Латвія, Естонія та Данія заявили: евакуація не планується.

Проте повідомлення про від'їзд дипломатів насторожило українське суспільство. Але, відповідаючи на запитання журналістів, секретар Ради Нацбезпеки України Олексій Данилов запевнив, що ситуація контрольована, і пакувати «тривожну валізку» немає потреби.

«Ми не бачимо жодних підстав для того, щоб були твердження про повномасштабний наступ на нашу країну. Це неможливо зробити навіть фізично», – каже Данилов.

Міністр оборони Олексій Рєзніков також зазначив, що прикордонні служби оснащені і зброєю, і бойовими запасами, а у всіх прикордонних областях, де розміщені сили тероборони, вони вже сформовані на 70%.

Насамкінець, з усмішкою на обличчі, з «дуже заспокійливою промовою» виступив і президент: всі, готові до всього, віримо в краще і робимо для цього абсолютно все…»

Заспокійливі слова чиновників = паніка

Політолог Олег Саакян у коментарі Інформатору сказав, що виступи президента та чиновників, хоч і спрямовані на заспокоєння суспільства та зниження рівня тривоги, не дають потрібного результату.

«Чи ефективно це? Я сказав би не дуже! Коли влада говорить на пострадянському просторі, мовляв, все добре, приводу для занепокоєння немає, це постає як тригер, як спусковий гачок. У таких випадках людям краще дати конкретні рекомендації, як потрібно реагувати, щоб вони були готові та знали у майбутньому, що робити, якщо раптом це станеться», - сказав Олег Саакян.

Чи може Україна запобігти розіграванню найгіршого сценарію — це питання обговорювали і у Верховній Раді. Опозиційні фракції наполягали, щоб уряд прозвітував, наскільки готова країна до російського повномасштабного вторгнення: як діяти у разі відсутності зв'язку, чи забезпечені лікарні генераторами, чи підготовлені військові шпиталі. А ще під куполом Ради звучали вимоги виділити додаткові кошти у розмірі 50 млрд. гривень на потреби армії. У монофракції щодо відсічі російської агресії детальних планів та пропозицій не озвучували.

На думку політологів, Україні потрібно бути готовою до всього, адже наша країна може залишитися наодинці з Путіним. Варто лише згадати публічні заяви наших стратегічних партнерів. Наприклад, Джо Байден вже неодноразово говорив, що армія США не воюватиме за Україну. Штати допомагають нашій країні зброєю та консультаціями. Позиція Німеччини щодо Росії та України після зміни канцлера і за нового уряду особливо не змінилася, вони не поспішають відмовлятися від «затишних відносин» із Кремлем.

Немає підстав говорити про чітку позицію і у Франції, оскільки президент Макрон проводить багато часу в компанії Путіна то у Брегансоні, то у Версалі.

А президент Хорватії взагалі заявив, що корумпованій Україні не місце в НАТО, тому всіляко перешкоджатиме її вступу.

Навіщо йдуть дипломати

Інформатор поспілкувався з політологом Володимиром Фесенком, який зазначив, що з погляду гуманітарної політики рішення про відкликання своїх працівників з території України іншими країнами цілком виправдане, оскільки держави, звісно, ​​мають робити певні кроки, щоб захистити своїх громадян. Але з погляду великої політики, це, на жаль, прояв слабкості, який підживлює російський режим необхідною інформацією.

«У цій ситуації спрацьовує ефект емоційного реагування, який називається «афганський синдром», коли американці не могли повернути своїх дипломатів додому перед остаточним захопленням влади в Афганістані талібами. Тому, обпікшись один раз, США бояться повторення подій. Але ситуація в Україні кардинально відрізняється, оскільки в Афгані вже відбувалися військові дії та військові наблизилися до Кабула», - каже Фесенко.

Політолог зазначає, що прямих підстав для повномасштабної війни немає, є лише емоційна лихоманка, яку розповсюджують західні та російські ЗМІ. Емоції ж мають ланцюгову реакцію та впливають навіть на політиків та державних діячів. Тому рішення про часткову евакуацію справді підігріває російську стратегію нагнітати обстановку та сіяти страх.

«Так парадокс у тому, що Україну Кремль залякав менше, ніж Захід. В нас більш стримана реакція. І відповідь очевидна – ми звикли до цієї гібридної війни. Щодо санкцій, то Захід йде на випередження, нагадуючи Путіну, що санкції будуть досить жорсткими. Але зараз нам потрібна єдність у західному таборі. Деякі країни демонструють нам свою підтримку, частина з них постачають Україні зброю. Так, вони не воюватимуть за нас, але підтримка - це теж дуже важливо. Тому не потрібно сприймати будь-який інформаційний привід чи заяви з боку союзників чи ЗМІ як привід для якоїсь паніки», - наголошує Фесенко.

Інша думка у політолога Олега Саакяна, який підкреслив, що загрози вторгнення Росії є реальними і вони існують вже протягом 8 років, а зараз градус напруження особливо високий.

«Те, що країни відкликали своїх дипломатів — це превентивний захід і в жодному разі не реакція на ворожі війська, які начебто ось-ось вторгнуться в Україну. Таких заходів вжито, щоб зняти психологічний тиск працівників посольств, які в таких умовах турбуватимуться за свої сім'ї, за їхню безпеку. А емоційне виснаження та тривожність може негативно вплинути на роботу послів», - говорить Саакян.

На думку політолога, насправді Путіна зараз стримує невпевненість у перемозі, оскільки рівень військового забезпечення України піднявся на кілька щаблів. Росія вже зрозуміла, що шантажувати Україну військовими інтервенціями не вдасться. Та й обіцяні санкції США також стримують Кремль.

«Транзит влади Путіна – «на носі». Тому дідусь демонструє свою здатність, що він ще може посидіти у кріслі. Інакше буде класичний палацовий переворот, який скаже, що Володимирові настав час додому. Тим більше, що на його місце вже вишикувалася черга з претендентів. Для України це нічого не змінить, але внутрішня політика підштовхує його на радикальні кроки», — каже Олег Саакян.

Раніше Інформатор уже писав про те, що Держдеп дозволив дипломатам США залишити Україну та якою була реакція українського МЗС

Підписуйтесь на наш Telegram канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Маріанна Черкасець