Епоха популістів: чому і Орбан, і Джонсонюк вважають Трампа своїм

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляє, що під час спілкування з лідером Республіканської партії США Дональдом Трампом отримав від нього обіцянку припинити підтримку України, щоб змусити до капітуляції перед росією. Водночас колишній прем'єр Великобританії Борис Джонсон вважає, що страхи перед поверненням експрезидента до Білого дому перебільшені, й він буде продовжувати діяти в інтересах Заходу. Важко передбачити дії Трампа, якщо він стане на чолі США, проте одне можна сказати точно — він діятиме так, як вважатиме за потрібне.

Трамп, Орбан і "пудель путіна"

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявляє, що він із фаворитом Республіканської партії Дональдом Трампом мають чудовий план: потрібно відрізати Київ від будь-якої Західної допомоги, що має гарантувати капітуляцію України. Про це, нібито, вони домовилися на двосторонній зустрічі в Мар-а-Лаго, де з нагоди візиту влаштував справжню вечірку.

Між Трампом та Орбаном хімія, адже ідеологи MAGA вважають угорського прем’єра прикладом успішної реалізації їхніх мрій: ніяких мігрантів, ніякого ЛГБТ і потужний вплив церкви. Heritage Foundation успішно ігнорує факт, що Угорщина перетворилася на недемократичну країну з гігантською корупцією, для них кейс правлячої "Фідес" — історія успіху. Трамп хотів би мати таких друзів.

"Ми погодилися, що мир буде, коли є світові лідери, які хочуть миру. Я пишаюся тим, що Угорщина є однією із цих країн", — не важко зрозуміти, що росія теж хоче такого "миру".

Орбан поводився так, ніби Трамп уже переміг, але день голосування ще далеко. Лідеру республіканців потрібна інформаційна, а особливо фінансова підтримка, й наразі це можна отримати від кремля. The Democraty Labs провело дослідження, згідно з яким, 92 мільйони доларів застави, які вніс Трамп у справі про зґвалтування Джин Керролл, надійшли від страхової фірми Federal Insurance Co. Її материнську організацію "веде бізнес" із російською інвестиційною компанією Starr International, а та пов’язана з діловим партнером путіна Морісом Грінбергом. Настільки відвертої "співпраці" світ давно не бачив.

"Трамп перетворив Республіканську партію, яка колись пишалася тим, що протистояла "імперії зла", на пуделя путіна. Втручання кремля у вибори в США 2016 року, яке могло сприяти перелому в боротьбі, у якій Трамп виграв із мізерною перевагою, може виявитися однією з найбільш значущих таємних дій в історії", — пише експерт The Washington Post Макс Бут.

Але опоненти нагадують, що курс Трампа неможливо передбачити. Зрештою, після свого першого приходу до влади він надав Україні "Джавеліни", чого його попередник Барак Обама остерігався робити, аби не розпочати Третю світову. Трамп також вперся рогом проти побудови Північного потоку, вбачаючи у ньому стратегічну загрозу і, як бачимо, мав рацію.

Джонсонюк каже, що все буде добре

Колишній прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон підтримує Дональда Трампа. Він вважає, що непередбачуваний республіканець може бути саме тим, "що потрібно світові".

"Якщо він вчинить правильно й підтримає українців — а я вірю, що він це зробить — президентство Трампа може стати великою перемогою для світу", - написав він в Daily Mail.

Джонсон переконаний, що на посаді президента США Трамп буде іншою людиною. Він вважає, що попри всі симпатії до авторитарних правителів, лідер республіканців діятиме проти путіна, адже того вимагають інтереси держави.

"Я думаю, що Дональд Трамп у певний момент буде думати, що він може домовитися. Але доволі скоро зрозуміє, що ніяка угода з путіним неможлива, тож я думаю, що він врешті буде тим президентом, який допоможе захистити демократію і підтримає Україну", — зазначає він.

Лідер республіканців намагається створити ситуацію, яка дає йому якомога більше варіантів для дій. Навіть слова Орбана про те, що Америка після перемоги Трампа не передасть Києву "жодного пенні", дають чималий простір для трактування — він нічого не казав про зброю. А ще раніше лідер республіканців пропонував розглянути можливість надавати Україні військову допомогу в кредит "хай навіть на дуже вигідних умовах" і ця ідея знайшла підтримку в республіканській партії.

Епоха популістів

Межа між популізмом і харизмою дуже тонка. Політики в демократичних країнах завжди хотіли достукатися до сердець якомога більшого числа громадян, спрощують, щоби бути зрозумілішими, вказують на опонентів як на головне джерело проблем. Навіть в авторитарних державах чи монархіях це правило діє — не даремно ж рф витрачає по 4,5 мільярди доларів на один лише Sputnik та Russia Today. У час розквіту соцмереж та інтернет-медіа ми живемо у своїх власних інформаційних бульбашках і через це маємо обмежений доступ до альтернативної інформації. Тому й відбувається розквіт популізму, але це не завжди погано.

До популістів часто зараховують, до прикладу, Джорджу Мелоні, праву прем’єрку Італії, яку обожнюють українці за її яскраву антиросійську риторику. Іншим прикладом харизматичного лідера-популіста є той же Борис Джонсон, і це його сильна сторона. Зіткнувшись із перспективою програти парламентські вибори, частина Консервативної партії Британії виступає за повернення колишнього прем'єра до партійного життя через два роки після його усунення від влади, вважаючи що лише він може підняти рейтинги. І тут Трамп у ролі головного кандидата республіканців значно збільшує політичну вагу і шанси Джонсона на повернення до "вищої ліги", тому колишній прем'єр і демонструє, що зможе знайти з ним спільну мову, пише Tellegraph.

Схоже, подібним чином діє Віктор Орбан. Нещодавно він отримав принизливі репутаційні удари від членів європейської спільноти: його змусили погодитися на запрошення України до ЄС та на виділення 50 мільярдів євро підтримки для Києва. Тепер він шукає спосіб реабілітуватися, при чому і в ЄС, і в росії. Візит у Мар-а-Лаго дає йому такий шанс, створюючи йому імідж людини, до якої дослухається норовливий фаворит республіканців.

Аналітичний центр республіканців Heritage Foundation створює для Трампа передумови, шукає команду, яка підтримала б його, аби він міг стати диктатором. Орбан активно намагається продати йому "сироватку проти прогресивного вірусу", який поширюють "західні ліберали". Але навіть якщо Трампу вдасться перебрати на себе повноту влади, діяти він може геть неочікуваним чином, так, як вигідно йому.

Залишити Україну на поталу путіну — це велика втрата для Білого дому, адже це стане ударом по репутації та похитне відданість союзників у Європі та Азії. Не те що Трамп не міг би піти на таке, питання: навіщо? Навряд у кремля є якийсь вбивчий компромат, який примусив би лідера республіканців задуматися. Принаймні 91 кримінальне обвинувачення за різними справами лише підігріває його рейтинг. Зрештою, якщо було щось подібне, чому його не застосували в далекому 2017 році, коли він передав Києву летальне озброєння?

Зараз вони ситуативні союзники, але мало віриться, що хтось з настільки гіпертрофованим его, як Трамп, залишився на побігеньках у путіна. Скоріше навпаки, перебуваючи у кріслі президента Сполучених Штатів, він вимагатиме визнання свого лідерського статусу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.