“Я готовий на все заради миру в Україні. Якщо завтра Україну приймуть до ЄС та НАТО, я більше не потрібний. Але поки цього не буде, я захищатиму свою країну”
"Це був такий час, коли всі записувалися до тероборони, і були великі черги. Я попросив зайняти мені місце в черзі, щоб я зміг записатися"
Настав час зруйнувати сталу догму, що завжди винні двоє. Прислухайтеся і дозвольте собі відчути правду, прожити цей біль і стати вільними від того, що вас руйнуво.
Як змінилася демографічна ситуація в Україні під час війни
У будь-якій війні змінюється демографічний баланс і Україна - не виключення. У першу чергу зростає смертність. Це відбувається через втрату серед військових та цивільних, які гинуть внаслідок обстрілів та військових злочинів з боку окупантів. По-друге, народжуваність зменшиться, що стане помітним у 2023 році.
Про те, як змінилася демографічна ситуація в Україні під час війни, розповіла Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. За її словами, багато хто очікує на "післявоєнний бебі-бум", та наразі таких перспектив вона не бачить.
«Не треба порівнювати цю швидкість з тією, що була після двох світових війн. А ось що може сильно змінитися, так це міграційний рух. Я далеко від думки, що можна повернути всі втікачки від війни, однак, якщо так станеться, слід очікувати повернення значної частини заробітчан. До війни їх накопичувалося 3-3,5 мільйонів. Крім того, до України в такому разі можуть поїхати не тільки трудові мігранти з бідних азіатських країн, а навіть європейці», – припускає Елла Лібанова.
На думку Лібанової, по-перше, з чого потрібно починати, це створення гідних умов праці та гідної оплати, оскільки економічний розвиток потрібен для залучення української робочої сили, а не сам по собі.
Другий крок – активне спілкування з тими, хто вийшов за кордон або на західну Україну, для того, щоб вони повернулися. Такий зв'язок налагоджувати через школи, дитячі садочки. До цього мають долучитися роботодавці. Вони повинні розуміти: аби не бігати згодом та шукати робочу силу, її потрібно не втрачати сьогодні. Третє – організація навчання передусім жінок новим сучасним професіям. Це забезпечує їх конкурентоспроможність на ринку праці та адаптує до нових економічних умов. В тій новій економіці роботодавці шукають робочу силу. Якщо не знайдуть у нас, просять з інших країн.
«Держава – це не банки і не заводи. Це – люди, які вважають себе українцями. Все, що робимо, маємо на це напрямвувати», – додала вона.
Людмила Шеліх з Одещини та Ірина Федоляк з Івано-Франківська зацікавилися думкою спікера щодо можливості повернення людей, яких примусово вивезли до Росії. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України визнала складність цієї проблеми: «Наразі не бачу, як її вірус, однак, вірю, що після війни це можна буде зробити. Можна подивитись на сайт відповідного міністерства. Ірина Верещук, зокрема, пропонує таким людям звертатися про допомогу до будь-яких дипломатичних установ».
Підпишіться на наш Telegram-канал , щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .
Ірина Шпак