“Балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. Путін просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру. Його треба зупинити. Потрібно, щоб він відчував, чого коштують його хворі амбіції”
"Ми використовуємо всі засоби для захисту нашої країни, тому ми не будемо вдаватися в деталі. Але ми просто даємо зрозуміти, що ми здатні та можемо відповісти"
Світила сприятимуть успішному просуванню наших планів
Ми не завжди цінуємо тих людей, які поруч з нами, і нажаль, їх дуже легко втратити в одну лише мить. Бо жінка — це муза, вона надихає, розуміє, підтримує. Але якщо вона вже йде — то в більшості випадків назад не повертається. Ця одна помилка може розривати твоє серце багато років поспіль, а, можливо, і до кінця життя.
Як змінилася демографічна ситуація в Україні під час війни
У будь-якій війні змінюється демографічний баланс і Україна - не виключення. У першу чергу зростає смертність. Це відбувається через втрату серед військових та цивільних, які гинуть внаслідок обстрілів та військових злочинів з боку окупантів. По-друге, народжуваність зменшиться, що стане помітним у 2023 році.
Про те, як змінилася демографічна ситуація в Україні під час війни, розповіла Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. За її словами, багато хто очікує на "післявоєнний бебі-бум", та наразі таких перспектив вона не бачить.
«Не треба порівнювати цю швидкість з тією, що була після двох світових війн. А ось що може сильно змінитися, так це міграційний рух. Я далеко від думки, що можна повернути всі втікачки від війни, однак, якщо так станеться, слід очікувати повернення значної частини заробітчан. До війни їх накопичувалося 3-3,5 мільйонів. Крім того, до України в такому разі можуть поїхати не тільки трудові мігранти з бідних азіатських країн, а навіть європейці», – припускає Елла Лібанова.
На думку Лібанової, по-перше, з чого потрібно починати, це створення гідних умов праці та гідної оплати, оскільки економічний розвиток потрібен для залучення української робочої сили, а не сам по собі.
Другий крок – активне спілкування з тими, хто вийшов за кордон або на західну Україну, для того, щоб вони повернулися. Такий зв'язок налагоджувати через школи, дитячі садочки. До цього мають долучитися роботодавці. Вони повинні розуміти: аби не бігати згодом та шукати робочу силу, її потрібно не втрачати сьогодні. Третє – організація навчання передусім жінок новим сучасним професіям. Це забезпечує їх конкурентоспроможність на ринку праці та адаптує до нових економічних умов. В тій новій економіці роботодавці шукають робочу силу. Якщо не знайдуть у нас, просять з інших країн.
«Держава – це не банки і не заводи. Це – люди, які вважають себе українцями. Все, що робимо, маємо на це напрямвувати», – додала вона.
Людмила Шеліх з Одещини та Ірина Федоляк з Івано-Франківська зацікавилися думкою спікера щодо можливості повернення людей, яких примусово вивезли до Росії. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України визнала складність цієї проблеми: «Наразі не бачу, як її вірус, однак, вірю, що після війни це можна буде зробити. Можна подивитись на сайт відповідного міністерства. Ірина Верещук, зокрема, пропонує таким людям звертатися про допомогу до будь-яких дипломатичних установ».
Підпишіться на наш Telegram-канал , щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .
Ірина Шпак