Двійники путина, реакція Кремля на ATACMS та важливість Авдіївки. Інтерв'ю з Олегом Ждановим

Наступ росіян на Авдіївку - це намагання путіна отримати хоч якусь "перемогу" перед виборами. А ракети ATACMS стануть серйозною проблемою для росіян. Про це розповів в інтерв'ю "Інформатору" військовий експерт Олег Жданов.

Авдіївка: другий наступ росіян методами Другої світової

- Попри великі втрати росіян, наступ в Авдіївці не зупиняється. Чого очікувати на цій ділянці фронту?

- Судячи з обстановки, яка складається навколо Авдіївки, я так розумію, що це друга хвиля наступу. Можливо, вона буде останньою. Зазвичай такі операції плануються до 14 діб. Після першої невдачі вони провели часткове перегрупування і зараз йде друга спроба взяти Авдіївку.

Авдіївка для них це як кість у горлі, тому що вона, по-перше, фактично є воротами на Донбас. Якщо подивитись на карту, то з Авдіївки дуже зручно наступати в стик між Горлівкою і Донецьком. А це вихід або на державний кордон, або на Луганськ. Для них це величезна загроза.

Друге — економічна складова. Вода йде в Донецьк з Авдіївського водосховища. Всі 8 років для них болюча тема — насосна станція, яку постійно вони підривали, а ми ремонтували. Сьогодні вона не працює, а в Донецьку вода тільки з місцевих джерел і привозна.

Для них Авдіївка дуже важлива. Тому вони прийняли цю спробу активності не зважаючи на втрати. Великі втрати росіян я пояснюю тим, що путіну з його пропагандистською машиною вдалося “натягнути сову на глобус” - “діди воювали, діди гинули, от іди воюй і теж гинь”. Таке враження, що вони чекають, коли там Олександр Матросов закриє наш кулемет своїм тілом. По-іншому не пояснити, чому вони так бездумно, не цінуючи власного життя і здоров'я, йдуть в ці м’ясні штурми на всіх ділянках фронту.

- Як ви вважаєте, цей наступ планувався чи це була раптова акція, на фоні загострення в Ізраїлі?

- Ні, цей наступ планувався. Наступ на Куп'янському і Лиманському напрямку, я думаю, планувався десь місяці зо два, не менше, і так само в Авдіївці. Військове мистецтво полягає в тому, що коли генеральний штаб або штаб оперативного рівня планує операцію, найважливіше — добитися від військ втілення її в життя.

Якщо війська діють згідно з планом, тоді успіх майже гарантований. Коли війська не виконують своєчасно поставлені завдання, або в результаті неспроможності, порушенні системи управління логістики, тоді операція перетворюється на хаос і йде шкереберть.

Чому така активність на всій лінії фронту, від Куп'янська до Херсону? Тому що у росіян залишилось десь півтора місяця активних бойовиків. Адже 1 січня Путіну треба виходити і оголошувати передвиборчу кампанію. І до цієї передвиборчої кампанії Путіну треба якусь перемогу, адже це вирішує декілька завдань:

Перше — з перемогою легше йти на вибори. Друге — поразка на полі бою наших військ, з їх точки зору, дала б можливість хоч якось призупинити чи знизити інтенсивність бойових дій, що дуже важливо, щоб не було ексцесів на фронтах. Готовність двох армій, які вони формували — до 1 грудня. Скоріш за все, вони готували їх на початок січня під передвиборчу кампанію. А потім, скоріш за все, рішення було змінено.

- Коли ми спілкувалися влітку, ви прогнозували, що щодо перспектив розвитку подій у російському війську, що будуть певні саботування процесів з боку виконавців, тобто, що військо не зможе виконувати накази, які поступають із Москви.

- На жаль, цей процес, як ми очікували, не має такого серйозного розвитку, як хотілося б з нашого боку. По-перше, ми спостерігаємо ідеологічне накачування особового складу, по-друге, командний склад має важелі для впливу на особовий склад.

І ситуація безвихідності, тому що вони активно використовують загороджувальні загони. І вони платять доволі великі кошти тим, хто бере участь у війні. Хоча ми спостерігаємо зараз нову хвилю відеозвернень родичів мобілізованих росіян. Що для нас корисно — відсоток мобілізованих у військових частинах збільшується. Чим їх більше, тим більше небажання брати участь в бойових діях. Поки що мотивація грошова, страх перед покаранням, кримінальним або фізичною розправою.

- Що може потенційно статися, якщо Авдіївка паде?

- Для нас це буде погано більше в плані політичному і емоціональному. Це буде надлом і для суспільства, і для війська — втратити таке велике місто, яке стільки років оборонялося і тримало оборону. З військової точки зору, для них це плацдарм для подальшого просування в напрямку кордонів Донецької області.

Ми пам'ятаємо, що одною з цілей так званої спеціальної військової операції Путін оголошував захоплення Донецької і Луганської області в адміністративних кордонах. І це, до речі, була б та сама політична складова, з якою Путін, як з прапором, пішов би на передвиборчу кампанію. Так що для нас це була б дуже важка втрата.

Путін та ATACMS: що означає реакція диктатора на передачу далекобійних ракет

- Щодо передвиборчої кампанії путіна. Я читав вашу цитату щодо того, що у Пекін можливо, їздив двійник. Його поведінка змінилася, він почав, ну, банально, матюкатися.

- Не тільки матюкатися, він одужав. Права рука в нього почала рухатися, він став більш емоціональним, став підвищувати голос, чого той путін ніколи не робив.

- Ви також сказали, що путін поїхав у Пекін на “оглядини”. Це означає, що він поїхав туди “отримувати ярлик на правління?”

- Ні, я думаю, що це новий проєкт. Скоріше за все, що цей політичний клан, який стоїть навколо путіна, зрозумів, що стан здоров'я реального путіна погіршується, а їм потрібен лідер, який буде публічним. Треба, щоб лідер вів суспільство, формував суспільну думку. Скоріш за все, це варіант заміни на нового путіна, вже колективного путіна. Я думаю, що справжній навряд чи вже приймає якісь рішення.

Пам'ятаєте фразу, яку десь з другого-третього терміна путіна вони почали втілювати в життя - “Є путін, є росія. Нема путіна, нема росії”. Так от вони сьогодні готові зробити все, щоб путін залишився. Тому що він єдина консолідована фігура.

- Але ж якщо виявиться, що путін не справжній, це поставить під питання легітимності всієї кремлівської верхівки

- Путіна вже рахують нелегітимним. Тому що Міжнародний уголовний суд виписав ордер на арешт і залишаються одиниці лідерів, які з ним спілкуються. В’їзду в країни Римського клуба немає. В ПАР на самміт БРІКС його попросили не їхати, у Туреччину він побоявся їхати, або не зміг по стану здоров'я.

- До речі, як ви оцінюєте реакцію цього нового путіна на передачу Україні ATACMS?

- ATACMS для них були несподіванкою. Треба віддати належнє нашим спецслужбам і Сполученим Штатам, що гриф таємності було виконано і ATACMS з'явився на лінії фронту несподівано для них. А це суттєвий вплив на хід бойових дій.

І я так розумію, що коли готували там довідку для путіна, то російський генштаб написав йому, що це “дуже погано”. І саме тому і була емоційна відповідь від путіна.

Друге питання, яке дуже хвилює російсько-політичне і військове керівництво, це питання заморозки конфлікту. Вони розуміють, що вони довго ще не витримають. Знов же таки політична ситуація змусила путіна, чи людину схожу на путіна, відмовитися від другої хвилі мобілізації. А це дуже суттєвий вплив.

Вони розуміють, що угруповання військ поступово, але скорочується на території України. Поповнювати нема чим, а оголосити сьогодні мобілізацію вони не можуть політично.

До речі, мобілізація минулого року, показала найбільше падіння рейтингу путіна за часи перебування його при владі - більше, ніж за 20 років. Він же ж казав про “стабільність”, “вставання з колін”, “Росія розвивається”, “санкції нам на користь”. А мобілізацію вони не змогли пояснити суспільству. Сьогодні тим більше немає відповіді на це питання.

- Про те, що ATACMS стане великою проблемою для росіян, ви казали ще під час нашого інтерв’ю влітку. І зараз ми бачимо, що і в Луганську, і в Бердянську ракети успішно відпрацювали. Наступні пуски ATACMS будуть такими ж успішними, як і ці?

- У світі не існує протиракетної системи, яка б була здатна збити цю ракету. Тому що вона на 300 км летить за лічені хвилини, а на 160 км – іще менше.

Так що всі ці балачки путіна, що “ми відіб'ємо ATACMS” - це як його заяви про те, що “Леопарди згорять”. Танки не виходить спалити, а про збиття ATACMS взагалі навіть не може бути мови.

Якщо ми подивимось на карту, то фактична дальність - 160 км, враховуючи віддалення пускових від лінії фронту у 120-130 км. Тож ми дістаємо до державного кордону, Азовського узбережжя та трошки зачіпаємо північну частину Крима, до Джанкою включно.

А Джанкой – це найбільша вузлова станція на Кримському півострові. Там сходяться і розходяться всі залізничні шляхи Криму. Так що для них це величезна проблема.

Коли з’явились HIMARS з високоточним боєприпасом, росіяни були змушені відвести склади на 50 км від фронту. Це плече підвозу і це проблеми в логістиці. Зараз вони пристосувалися з логістикою, треба віддати належне. А тут з'являється ATACMS. І куди виносити склади? На територію Росії?

Тоді плече підвозу збільшиться на 100 кілометрів, це голодний пайок для фронту. Повинні йти конвої, а ми ж можемо мати вогневий вплив на ці конвої.

- Скільки нам реально потрібно літаків F-16 для того, щоб успішно уражати і ворожі цілі, і захищати свій повітряний простір?

- За великим рахунком, я думаю, 4-5 бригад. Це десь 80-100 літаків. Сумніваюсь, що стільки дадуть, але думаю, що дадуть декілька бригад, то точно.

Чи варто очікувати посилення ударів по енергетиці цією зимою

- Всі переживають щодо зими, яка буде. Як ви взагалі бачите зиму? Коли росіяни, чи взагалі будуть вони знову бити по енергетиці? Це будуть якісь комбіновані удари? Більш потужні, менш потужні, ніж минулого року?

- Одразу скажу, що менш потужні, ніж минулого року. Тому що кількість ракет вже потрохи зменшується. Так, вони налагодили виробництво, і я так розумію, що вони накопичують ракети.

Я думаю, що вони будуть намагатися повторити. Якщо вони почнуть з першими морозами, то основна мета буде примусити нас або до переговорного процесу, або до тимчасового припинення вогню. Знов-таки, я все це вкладаю в ту політичну канву щодо виборів президента Росії.

- Ще кажуть постійно, що росіяни окрім ракет накопичують також “Шахеди”, і що ними будуть виснажувати нашу ППО. Наскільки це небезпечно у контексті того, що Іран зараз націлений, можливо, на ХАМАС більше, ніж на росію?

- Масовані удари шахедами виявили низку проблем в деяких областях України. І сьогодні ми намагаємося розв'язувати це питання — підсилюємо наше ППО. Ми сьогодні в деяких областях фактично створюємо заново систему мобільних груп і постійних постів спостереження, що дасть можливість боротьби саме з “Шахедами”. Я думаю, що дедалі вплив буде все менший і менший.

- Є версія, що Китай може спонукати Росію далі воювати з Україною і водночас спонукати Іран підтримувати ХАМАС для того, щоб відтягувати сили Заходу перед майбутньою війною за Тайвань.

- Я думаю, що навряд чи буде на Тайвані війна. Тому що у Китаї дуже величезні проблеми сьогодні в економіці. Якщо ми подивимося на складову, з чого складається торговий баланс, то в США – 35% ВВП Китаю. Друге місце посідає Європейський Союз. Піти проти того, хто дає тобі гроші? Так, це може визвати коливання економіки Сполучених Штатів, може якесь і просідання її викликати. Але куди Китай діне свої товари? Китай стикнеться просто шалений кризою.

Китай буде погрожувати, Китай буде провокувати, але якщо ми подивимося на загальні політичні кроки Китаю, то я не можу привести прикладу, де Китай проводить якусь агресію. Останні там були бойові сутички з Радянським Союзом і з В'єтнамом 50-70 років тому. Так що Китай в принципі історично проводить таку політику — вони спостерігають і намагаються домовлятися.

- Коли, на вашу думку, може змінитися політика Китаю з нейтралітету на підтримку України?

- Вона не зміниться на підтримку України. Тому що протистояння між Китаєм і Сполученими Штатами залишиться. Коли Сі Цзіньпін обіймав свою посаду після перепризначення, в його програмній промові було чітко сказано, що біполярний світ збережеться.

Це означає дві країни — Китай та Сполучені Штати. А може Індія і Сполучені Штати. Хоча Індія веде самостійну політику — сьогодні намагається відійти від Росії в стан країн більш-менш цивілізованого світу.

- І також Індія має претензії до Китаю.

- У них територіальний спір і економічна конкуренція. Ринки збуту. Так що, ні, я не думаю, що Китай колись остаточно стане на нашу сторону. Він може змінити свою риторику чи політичний курс на більш лояльний до нас. Це буде залежати в якому статусі ми залишимося після перемоги.

Якщо ми вступаємо в Європейський Союз, то ми вливаємося в єдину систему. І тут частково суверенітет буде розмитий. Всі країни, які в Європі, поступилися якимось принципом свого суверенітету коштом колективного співіснування і колективної безпеки. В НАТО теж саме. Якщо ми входимо в ці два об'єднання, то вже казати про зближення Китаю і України немає сенсу.

А якщо ж ми залишаємось самостійною державою, ми не виживемо. Сьогодні колективна безпека і колективний економічний розвиток — це основа існування будь-якої держави. Один в полі не воїн.

- Будемо сподіватися, що до часу цієї гри ми будемо з козирями.

- У нас є дуже-дуже хороші партнери, які більше, ніж ми самі думають про наше майбутнє. І це надає надію на позитивне майбутнє для нашої країни.

Нагадаємо, російські загарбники втратили понад 109 одиниць техніки під Авдіївкою з 10 по 20 жовтня. Найбільше - бронемашин. Ця кількість може бути значно більшою, кажуть в Інституті вивчення війни.

Раніше керівник МВА Віталій Барабаш назвав ситуацію "дуже складною". За його словами,  росіяни намагаються перерізати єдину дорогу життя в Авдіївку.