Поради щодо вирощування гортензії, догляду за нею, розмноження і створення композицій.
Гортензія – це надзвичайно гарна рослина, яка неабияк приваблює флористів та просто поціновувачів квітів. Широке розмаїття кольорів і відтінків дозволяє створювати неймовірні букетні композиції, що заворожують своєю унікальною красою.
Назву квітка отримала на честь принцеси Гортензії – вона була сестрою Карла Генріха Нассау-Зігена, принца Священної Римської Імперії. Жителі Японії називають цю рослину «адзісай», що в перекладі означає «квітка, яка схожа на фіолетове сонце».
Європейські ботаніки іменували гортензію Hydrangea, що давньогрецькою мовою значить ὕδωρ – вода, ἄγγος – посудина. За однією із версій, ця назва пов’язана з тим, що насіннєві коробочки гортензій візуально нагадують глечик, за іншою версією – з її вологолюбністю.
Кущ гортензії завезли в Європу з Азії наприкінці минулого століття. Селекціонери вивели нові сорти – і їх кількість наразі сягає близько 80!
Гортензія – представник роду квітучих рослин, що належить до сімейства Гортензієві. Здебільшого цей рід включає невеликі дерева та чагарники. Листя гортензії мають овальну форму і гостру верхівку, а також ледь помітне жилкування. Садівникам ця рослина припала до душі через рясне та тривале цвітіння, починаючи з весни й до пізньої осені.
Кольорова палітра вражає різноманіттям – її пелюстки бувають темно-фіолетовими, рожевими, червоними, білими, кремовими та синіми. Маленькі квіточки рослини складаються у суцвіття, що мають форму кулі, парасольки чи волоті. Плід гортензії – це дво- або п’ятироздільна коробочка, в якій міститься дрібне насіння.
Кустарні та деревоподібні сорти рослини зазвичай округлої форми й достатньо широкі, досягають 1-3 метри заввишки. Ліанові види виростають до 30 метрів у висоту, залежно від розміру дерева, за яке зможуть вчепитися. Також квітка буває вічнозеленою або листопадною. В помірному кліматичному поясі гортензія зазвичай листопадного сорту.
Висаджування та догляд за гортензією в домашніх умовах має свої нюанси, адже рослина достатньо вимоглива щодо місця вирощування. Якщо з самого початку посадити її на невідповідній ділянці в саду, це може спровокувати виникнення проблем із її ростом надалі.
Для того, щоб квітка гарно росла і цвіла, варто обирати місце і ґрунт з урахуванням наступних її потреб:
Корисна порада! Якщо ви бажаєте висадити гортензії на дачі або в саду вздовж доріжок – рекомендовано розміщати квіти на невеликій відстані від них. При цвітінні гілки можуть нахилятися під важкістю суцвіть, і у разі близької посадки вони будуть на території цих доріжок.
Найкращим періодом для посадки цієї рослини вважається травень та початок осені. Перед безпосередньою висадкою квітки вся викопана ямка заповнюється підготовленою ґрунтосумішшю, а «рідна» земля звідти забирається. До складу субстрату входить родюча земля, перепрілий гній, рудий торф, а також комплексні добрива; всі компоненти змішуються в однакових пропорціях. Посадкові ями викопуються з врахуванням довжини кореневища – приблизно 30-40 см вглиб.
При груповій висадці гортензії кущі розміщають на відстані 70 см один від одного – така щільність допомагає створити живу огорожу. Якщо ви бажаєте отримати пишний сад із квітів – висаджувати рослини рекомендовано на відстані 130-150 см.
Розглянемо найбільш популярні види гортензії та догляд за ними.
Декоративний чагарник, досягає в висоту в середньому 1,5-2 метри. Характеризується трубчастими, злегка опущеними пагонами, які можуть набувати червоного відтінку до кінця літа. Листя овальної форми, зелене – зберігається до перших заморозків. Суцвіття великі, кулясті, мають зеленувате, рожеве або біле забарвлення. Деревоподібна гортензія відрізняється високою зимостійкістю – цей вид найбільш стійкий до холодів.
У відкритому ґрунті такий сорт рослини потребує регулярного та рясного поливу, особливо в період спеки та посухи. Також вам потрібно буде розпушувати ґрунт у приствольному колі та позбуватися бур’яну, вносити підживлення, займатися обрізанням квітки, захищати її від шкідників і хвороб.
Полив гортензії деревоподібної здійснюється 1-2 рази на тиждень водою, температура якої – 20-25℃. Слід виливати під кожний кущ не менше 3-4 відер води. Якщо рослині не вистачає вологи, її листя в’януть і починають жовтіти, квіти підсихають – і гортензія втрачає свою декоративність.
Для того, щоб цей сорт квітки був привабливим протягом усього вегетаційного періоду, культуру потрібно підживлювати як мінеральними добривами, так і органічними.
Наукова назва – Гідрангія крупнолистова – чагарник, який може виростати до 4 м заввишки. Листя – просте, яйцеподібної форми, яскраво-зеленого забарвлення. Квітки мають рожевий, білий або блакитний колір і формуються в щитки діаметром 10-15 см, з великими рожевими безплідними квітками по краях діаметром 3 см.
Гортензія крупнолистова відносно світлолюбна. Її можна висаджувати в умовах легкої напівтіні. Однак варто зазначити, що чим менше сонячного світла отримує рослина, тим пізніше настає цвітіння і, з'являється менша кількість суцвіть. Грунт краще підбирати слабо- або середньокислий з рівнем pH 5,5. Варіант його складу може бути таким (пропорції рівні):
В лужній землі цей сорт квітки страждатиме від хлорозу (листя починає жовтіти), тому для запобігання цьому рослину слід поливати раз на 10 днів сольовим розчином, у якому міститься залізо.
Кислотність ґрунту може впливати на забарвлення квітів гортензії. В умовах слаболужної реакції середовища вони рожеві, при кислій – міняють свій колір на синій або блакитний.
Кущі крупнолистової гортензії краще переносять морози, якщо восени отримали достатню кількість вологи. Листя та квітки рослини гинуть навіть при слабих нічних заморозках, тому вкривати їх рекомендовано вже у другій половині жовтня.
Цей сорт квітки може росте у напівтіні, але на яскравому сонці її цвітіння буде більш пишним та тривалим. Дуже важливо захищати рослину від сильних холодних вітрів.
Гортензія волотиста воліє до родючої землі, з нейтральною реакцією та без слідів вапняку або інших лужних сполук, через які вона може в кращому випадку – погано цвісти, а в гіршому – просто загинути. Майте на увазі, що коріння чагарнику поширюються далеко від ствола, тому не варто вносити в ґрунт крейду, попіл або доломітове борошно в діаметрі 5-6 м від планового місця його посадки. Також не висаджуйте в цьому просторі цибулинні квіти, які вимагають щорічного перекопування ґрунту – гіацинти, тюльпани, гладіолуси.
У кислу землю можна внести тирсу, хвойну землю або бурий торф для її нейтралізації. У піщаному ґрунті гортензія волотиста росте погано.
Як і інші види роду, ця рослина вкрай вологолюбна, тому в приствольному колі земля має бути завжди злегка вологою. У спекотні дні не допускайте пересихання ґрунту – поливайте кожен дорослий кущ раз на тиждень не менше ніж трьома відрами води.
У природному середовищі квітка росте в рідколіссі, тому спокійно адаптується до напівтіні. Нестача сонячного світла приводить до зменшення числа квіток або взагалі до їхньої повної відсутності, надмірна ж його кількість викликає опіки ніжних пелюсток.
Цей сорт квітки вимагає багато води. Рекомендована частота поливу – не менше трьох разів на тиждень. В умовах спекотного літа або в посушливих районах частоту потрібно збільшувати. Грунт має завжди бути трішки вологим, але без скупчення води.
Гортензія дуболиста потребує добре дренованої та збагаченої гумусом землі, нестійка до заболочування. Для покращення дренажу та проникності в важкий ґрунт можна додати крупнистий пісок або органічне добриво, завдяки якому збільшиться вміст поживних речовин. Якщо земля висихає надто швидко – покрийте її органічною мульчею для утримання вологи, забезпечивши вентиляцію.
Рівень pH ґрунту також має вплив на забарвлення квіток і цього сорту гортензії. У кислій і багатій на алюміній землі пелюстки матимуть синій колір, а в лужній – рожеві. Якщо ви бажаєте самостійно контролювати колір квітки – для регулювання pH-рівня в ґрунт можна додати відповідну кількість вапна або сульфату алюмінію.
Ця квітка добре сусідить з переважною більшістю садових рослин, тому вдалішим вибором можуть стати:
Наприклад, для волотистої гортензії, суцвіття якої не дуже яскраві й мають конусоподібну форму, найкращі сусіди – барвисті багаторічні квіти: лілії, флокси, троянди, дельфініуми, багатоколосники, анемони. Також підійдуть низькорослі чагарники з не дуже розгалуженою кореневою системою.
Біля деревоподібної гортензії, яка виділяється високорослістю, можна посадити скромні рослини, такі як мордовник, очитки, флокси, астильби, аконіт, а також плодові дерева та високі кущі. Наприклад, яблуня, посаджена з південного боку гортензії, захистить її від пекучого полуденного сонця та протягів.
Поруч із крупнолистовою гортензією доцільно висадити інші чагарники – самшит, черемху, кизильник, глід, бересклет, шипшину, дерен, скумпію та жасмин. Також матимуть естетичний вигляд композиції із невисокими деревами (верба, клен, персик та яблуня).
Загалом біля найпоширеніших сортів гортензії в наших широтах висаджують ялівець зі сріблястою, золотистою або голубуватою хвоєю для створення контрастних композицій. Ще один компаньйон для квітки – бузок, оскільки обидва чагарники мають аналогічний тип цвітіння і подібні розміри.
Квітки цієї культури розпускаються послідовно, не всі водночас, тому задля збереження декоративності чагарнику і попередження недоцільної витрати його ресурсів варто своєчасно обрізати відцвілі суцвіття.
Після того, як гортензія відцвіла, всі сухі суцвіття обрізають і підтримують необхідний рівень вологи ґрунту. В міру зниження нічних температур рослину готують до зимівлі. Попри те, що більшість сортів квітки, які культивуються в Україні, належать до морозостійких, ніколи не можна передбачити, якою буде зима. Щодо догляду за гортензією на зиму – варто заздалегідь підготувати укривний матеріал: добре просушене листя, дрібне гілля, агроволокно та солому.
Як тільки нічна температура опускається до нуля та нижче – гортензію потрібно укрити. Перед цим важливо впевнитись, що ґрунт очищений від опалого листя та бур’янів, які можуть служити джерелом хвороб і місцем зимівлі для шкідників.
Найвдаліша комбінація для будь-якого сорту цієї культури – вічнозелені чагарники з виразною кроною: кипариси, ялівці, карликові сосни та інші. До того ж яскраво квітуча гортензія чудово поєднується із ґрунтопокривними трояндами, злаками, астильбами, хостами, папороттю.
У ландшафтному дизайні цю культуру можна вирощувати як окрему рослину на штамбі або в природному вигляді. Однак не менш ефектно кущі гортензії поєднуються з низько- та середньорослими квітучими культурами.
Квітки широко використовуються як декор, сервірування, а також настільні композиції. Букети з гортензією відрізняються своєю здатністю надовго зберігати свіжість. Для цього важливо правильно вибрати суцвіття і підготувати їх:
Для створення максимально ефектної композиції враховуйте кольорову гаму букета в цілому, а також конституції та забарвлення квітів, які будуть додаватися до нього. Хмарки гортензій прекрасно доповнять ранункулюси подібного кольору, а також еустома та гіпсофіла. Букет можна оздобити хризантемами чи трояндами, тим самим підкресливши контраст. Не забувайте про догляд за гортензією в букеті – вчасно міняйте воду та обрізайте стебла.
Поговоримо про те, як розмножувати гортензію.
Здебільшого насінням квітку розмножують професійні квітникарі. Однак, якщо ви бажаєте спробувати свої сили в пророщенні гортензії із насіння і зібрати матеріал власноруч – вибирайте квітки з найменшою декоративністю, адже вони найкраще приживаються.
Для початку насіння потрібно замочити й за допомогою спонжа або вати пророщувати їх на блюдці. Сигналом для пересаджування зерен та укорінення гортензії в ґрунті стане поява перших паростків – найкраще підійде ґрунтосуміш із хвойної землі, торфу, крупного піску та перегною.
Через місяць з дня посадки з'являться молоді сіянці, а після появи двох-трьох повноцінних листків їх слід розсадити в окремі горщики. Лише через місяць після пікірування паростки удобрюють азотними добривами. З середини літа додають фосфорні та калійні добрива – це найефективніші засоби, чим можна підживити гортензію. Також молоді паростки добре реагують і на позакореневе підживлення, тому догляд за гортензією кімнатною не потребує значних зусиль.
Найпростіший спосіб розмноження гортензії садової, що дуже популярний серед квітникарів. Оптимальний період для живцювання – січень-лютий. Після укорінення взимку і при належному догляді за гортензією восени ваш чагарник стане повноцінно сформованим і матиме розгалужену кореневу систему. Для заготівлі рекомендовано використовувати прикореневі пагони довжиною не більше 80 мм. З нижньої частини живця видаляють листя, також на ньому має бути до 3 міжвузлів.
Верхні листки вкорочують приблизно на половину і накривають скляною банкою або плівкою із поліетилену. Нижню частину живця оброблюють стимулювальним розчином, після чого його ставлять в добре освітлене місце з високою вологістю. Оптимальна температура в приміщенні – +18-20℃. Час від часу живець потрібно розкривати, щоб він «подихав», а також для запобігання появи плісняви або іншої шкідливої органіки.
Грунт необхідно підтримувати вологим, але не заливати, і вже через місяць з’являться перші корінці. Після того як відросток почав йти в ріст, його потрібно пересадити в горщик з діаметром 70-80 мм і забезпечити догляд як за кімнатною гортензією.
Щоб отримати гортензію цим методом, садівнику знадобиться неабияка вправність та досвід із квітучими культурами. Під час пересадки навесні кущі гортензії потрібно поділити на декілька частин, кожна з яких має бути з розвиненими корінцями й квітучими бруньками. Коріння та стебла слід вкоротити, після чого висадити частини куща в окремі горщики, а поверхню ґрунту засипати садовою землею і торфом у пропорції 1:1. Якщо навесні зробити все правильно – вже восени ви отримаєте молодий кущ.
Якщо ви дотримувались усіх правил догляду гортензії в горщику, квітка віддячить вам стійкістю до шкідників та захворювань в процесі пересадки у відкритий ґрунт та догляду за нею. Проте при неправильних діях або інших випадках, наприклад, зламаних вітром гілках, її імунітет різко знижується, що помітно по зовнішніх змінах на квітках, стеблах та листі. Ба більше – шкідники та захворювання можуть бути причиною, чому гортензія не цвіте.
Найчастіше квітникарі стикаються з такими хворобами рослини:
Шкідники – тля, павутинний кліщ, нематоди – вражають ослаблені чагарники.
Профілактика цих неприємностей полягає в чіткому дотриманні всіх правил вирощування та догляду як за самою гортензією, так і за культурами, що проростають в безпосередній близькості з чагарником. Нерідко шкідники можуть мігрувати із зараженої яблуні, сосни та інших дерев, уражаючи здоровий кущ гортензії.
Для ефективної боротьби з наявними шкідниками та хворобами використовуйте відповідний інсектицид, фунгіцид або засіб комбінованої дії, такий як Актофіт, Фітоверм та інші.
Раніше Інформатор писав як в одному зі столичних парків виявили рідкісні квіти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.