Навіть найкращі професіонали не знають, як довго триватиме зростання чи падіння курсу, та коли тенденція зміниться, тому зазвичай експерти радять не намагатися переграти ринок, вгадуючи курс, якщо ви робите довготривалу ставку на іноземну валюту, то краще купувати її щомісяця, не звертаючи уваги на поточні коливання ціни
Суттєве зміцнення національної валюти відбувається на тлі зниження інтересу українців до долара. Воно таке відчутне, що навіть суттєво вплинуло на показники ввезення валюти до України. За перші два тижні квітня загальний обсяг валютних інтервенцій Нацбанку, тобто продажу доларів та євро на міжбанку, склав $928 млн. Для порівняння: у січні впродовж двох тижнів регулятор «спалив» на валютному ринку понад $1 млрд резервів.
Падіння попиту на валюту фіксується вже впродовж двох місяців. Наприклад, як відзначає фінансовий експерт Андрій Шевчишин, середньоденний чистий попит на валюту на міжбанку у березні знизився на 20% — до $68 млн. При цьому пропозиція валюти на міжбанку тоді зросла на 9%. Менший інтерес проявляють українці й до готівкової валюти. За підсумками минулого місяця, середньоденний чистий попит на неї знизився приблизно на чверть, і зараз становить близько $31 млн.За цих умов НБУ мав змогу знизити інтервенції, за підсумками березня, до 12-місячного мінімуму — $2,62 млрд. Якщо ж квітнева тенденція збережеться, то річний мінімум цілком може бути оновлений.
Ситуація на валютному ринку безпосередньо впливає на курс валют. Якщо ціна продажу долара банками в середині січня сягнула 43 грн/$, то зараз знилилася до 41,75, тобто приблизно на 3%.
Зниження попиту на валюту можна відслідкувати також за показниками ввезення іноземних банкнот до України. Так, в лютому банки ввезли її на $1,08 млрд, а це майже на 40% менше, ніж за місяць до того. Таким чином, за обсягом завезеного кеша було зафіксовано 11-місячний мінімум.
Під час повномасштабної війни українці вже декілька разів стикалися з дефіцитом готівкової валюти. Найвідчутнішим він був у 2022 році, коли зникли налагоджені логістичні зв'язки. Тоді на фоні загального ослаблення гривні це ще більше розганяло цінники на долар та євро в обмінниках.
Окремі банки стикнулися з нестачею доларових купюр у січні цього року, коли стрімко вгору пішов курс долара і разом із цим попит громадян. Як розповідав начальник управління казначейства Сенс Банку Олександр Куцовський, тоді деякі банки не продавали валюту, оскільки її просто не було у них в наявності.
Суттєве зниження ввезення кешу може викликати острах, що ситуація повториться, якщо попит відновлюватиметься, а запаси виявляться недостатніми. Директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Ганна Золотько запевняє, що готівкової валюти в Україні зараз більш ніж достатньо.
«Загалом ринок насичений іноземною банкнотою, я б навіть сказала — перенасичений. Це доводить статистика регулятора щодо поставок воєнних років, де ми бачили постійне зростання: за 2022 рік українські банки завезли іноземної готівки на загальну суму $5,9 млрд, у 2023 році — вже на $9,5 млрд та, за підсумком 2024-го, вийшли на пік — $15,9 млрд», — розповіла вона.
Для порівняння: за 2020 рік до України було завезено $5,4 млрд іноземного кешу, а у 2021 році — $4,3 млрд. Тобто минулого року готівки прибуло до України приблизно втричі більше, ніж у роки до повномасштабного вторгнення.
На думку фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, найближчими місяцями обсяги ввезення готівки можуть ще знизитися, але несуттєво.
«Доступність покупки безготівкової валюти, особливо за межами вітчизняної банківської системи та існуючих в ній валютних обмежень, може перенаправити частину попиту із готівки в безготівку. Однак у середньостроковій перспективі значний імпорт готівки збережеться, особливо якщо питання збереження курсової стабільності залишатиметься актуальним із наближенням 2026 року», — говорить він.
Михайло Демків звертає увагу на зміну тенденції обрання українцями валюти. Традиційно, в Україні долар становив приблизно 90% ввезеної валюти, однак останнім часом відчутно зріс інтерес до євро, а тому на долар припадає вже близько 75% «імпорту» кешу. Така тенденції співпадає зі зростанням курсу євро щодо долара через економічну політику Дональда Трампа — за рік європейська валюта подорожчала майже на 7%.
За словами Олександра Куцовського, зниження попиту на валюту може мати сезонний характер. Принаймні саме так відбувалося минулого року. Зокрема, за його словами, у січні 2024 року обсяг валюти, що завозилась до України, становив $1,864 млрд, вже у лютому цей показник знизився до $1,137 млрд, а в березні — до $855 млн в еквіваленті. Тобто за три місяці падіння склало понад мільярд доларів.
«Останні два роки спостерігається значне підвищення попиту в перший місяць року з поступовою нормалізацією в наступні два місяці. Наразі зниження попиту частково обумовлене поліпшенням курсових очікувань населення на тлі заходів НБУ щодо посилення відсоткової політики та стабілізації курсу гривні. Лютневі очікування підписання „мирної угоди“ також сформували позитивний настрій щодо зміцнення гривні, що значно зменшило попит на готівкову валюту серед населення», — відзначає Куцовський.
Директор департаменту казначейства та фондових ринків головного фінуправління Правекс Банку Артем Красовський відзначає, що тенденція зниження попиту на валюту посилилась разом із ослабленням американської валюти через економічну політику США з подальшою турбулентністю на світових ринках.
Серед інших чинників, які призводять до падіння інтересу населення до валюти, начальниця департаменту забезпечення готівковими грошовими засобами Укрсиббанку Олена Михайленко називає зменшення гривневої ліквідності у населення, а також переорієнтування збережень громадян у безготівкову форму, в тому числі електронні інструменти та криптовалюти.
Разом зі зниженням тиску на гривню з боку населення, ті самі тенденції можна зафіксувати і серед юридичних осіб. Як пояснює Андрій Шевчишин, така ситуація виникла через поєднання декількох чинників. По-перше, це нестача обігових коштів у підприємств, що змушує їх продавати свої валютні заощадження. Також експерт не виключає спекулятивний характер продажу валюти — в очікуванні обговорюваного перемир'я деякі підприємці могли перейти у гривню заради розширення інвестицій та купівлі інших бізнесів.
Ганна Золотько додає, що бізнес готується до сплати податків і вже почав переказувати кошти до бюджету. «Для цього потрібна гривня, тому ми бачимо збільшення валютного продажу з боку бізнесу різного розміру — як юрособами, так і ФОПами», — розповіла вона.
Директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі вважає, що зростання пропозиції валюти з боку юридичних осіб пов'язане насамперед зі збільшенням активності аграріїв — їм гривня була потрібна для проведення посівної. Водночас представник банку не відзначає зниження попиту на валюту серед юридичних осіб. За його словами, за підсумками березня, він навіть зріс на 20%, порівнюючи із попереднім місяцем.
Попри зниження попиту на валюту, варто враховувати, що баланс торгівлі нею на міжбанку все одно дефіцитний. Тобто попит суттєво перевищує пропозицію і покривається за рахунок інтервенцій Нацбанку. Останніми місяцями їх обсяг знизився, але все одно залишається ключовим чинником валютної стабільності.
Зараз, завдяки міжнародній допомозі та меншим витратам на підтримання курсу, валютні резерви Нацбанку зростають, але якщо тенденція змінюватиметься, то і регулятору доведеться знижувати підтримку гривні. Це створює потенційну загрозу курсовій стабільності найближчими роками.
Крім цього, не варто переоцінювати падіння інтересу наших співвітчизників до гривні. В деяких банках його взагалі не відчули. Як розповіли в Ощадбанку, серед клієнтів установи зберігається сталий попит на купівлю валюти.
«Зацікавленість цими операціями викликана тим, що іноземна валюта продовжує виконувати роль одного з інструментів збереження заощаджень. До того ж клієнти продовжують планувати поїздки за кордон, оплачувати навчання за кордоном. Це також стимулює такі операції», —- говорять в установі.
Водночас багато наших співвітчизників зробили вже традиційну помилку — почали скуповувати долар у моменти його найвищого зростання і охололи до нього, щойно той подешевшав.
«Наші люди звикли бігти в обмінники, коли нацвалюта знижується, а долар дорожчає, хоча це суперечить базовим економічним принципам. Будь-який актив доречніше купувати за мінімальною ціною, тобто на здешевленні», — наголошує Ганна Золотько.
Зрозуміло, що навіть найкращі професіонали не знають, як довго триватиме зростання чи падіння курсу, та коли тенденція зміниться. Тому зазвичай експерти радять не намагатися переграти ринок, вгадуючи курс. Якщо ви робите довготривалу ставку на іноземну валюту, то краще купувати її щомісяця, не звертаючи уваги на поточні коливання ціни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.