Банкір розповів, чого чекати від інфляції, курсу долара та депозитів у вересні 2026 року.
Восени українців очікує пришвидшення інфляції через подорожчання пального, додаткові витрати бізнесу на енергетичну автономність та наслідки атак на інфраструктуру. Про це заявив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління ГЛОБУС БАНКУ. За його словами, вже у вересні річна інфляція може наблизитися до 10%. Саме тому наприкінці липня Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5% - як дію "на випередження". Курс долара, за прогнозом банкіра, у вересні триматиметься в межах 45-45,8 грн/$, а євро - 51,5-53 грн/€.
Банкір визначив кілька ключових факторів, які визначатимуть роботу економіки та банків у вересні. Серед них - інфляційні ризики, воєнна ситуація, зовнішньоторговельний баланс та міжнародна підтримка.
Водночас, за словами банкіра, ризик погіршення зовнішньоторговельного балансу значною мірою врівноважується міжнародною фінансовою підтримкою та значним обсягом міжнародних резервів.
"За оцінкою НБУ, до кінця року міжнародні резерви України можуть скласти до 70 млрд доларів. Що стане своєрідною гарантією відносного "спокою" на валютному ринку. Принаймні у найближчий місяць ринок не очікує курсових стрибків", - зазначив Сергій Мамедов.
Банкір також нагадав, що восени банки працюватимуть уже в умовах оновлених вимог до оцінки кредитного ризику та достатності капіталу. За його словами, на практиці це означатиме ще більшу увагу до якості позичальників та кредитних портфелів, але це не стане перешкодою для подальшого розвитку кредитування.

На думку Мамедова, ситуація на валютному ринку у вересні залежатиме насамперед від здатності Нацбанку й надалі утримувати баланс між попитом та пропозицією валюти. Режим "керованої гнучкості" залишатиметься головним запобіжником від різких курсових змін, а ситуативні "перекоси" НБУ компенсуватиме валютними інтервенціями. Попит на валюту, за його словами, підтримуватимуть імпортери енергоресурсів, пального та обладнання в рамках підготовки до осінньо-зимового сезону, тоді як на пропозицію можуть тиснути менші експортні надходження.
"Вересень може додати валютному ринку певної "курсової чутливості", але навряд чи змінить саму систему його функціонування. Курсові коливання можуть стати помітнішими, однак за відсутності нових надзвичайних обставин вони залишатимуться контрольованими. Тому навіть наближення долара до верхньої межі прогнозного коридору не варто автоматично сприймати як ознаку валютної кризи", - зауважив банкір.
Щодо збереження заощаджень, банкір радить оцінювати не лише рекламну ставку депозиту, а реальний дохід після сплати податків, очікувану інфляцію та можливу динаміку курсу. Наприклад, якщо розмістити 100 тис. грн на шість місяців під 17,5% річних, чистий дохід після сплати податків становитиме приблизно 6,7 тис. грн, або близько 6,7% вкладеної суми. Щоб купівля долара дала такий самий результат за той самий період, американська валюта мала б подорожчати більш ніж на 6,7% - за умовного стартового курсу 45 грн/$ це означало б зростання приблизно до 48 грн/$. Так само за середньої депозитної ставки 15% річних чиста шестимісячна дохідність становитиме близько 5,8%, тобто для аналогічного результату курс мав би зрости з 45 грн до приблизно 47,6 грн/$.
"Саме тому не варто ставити питання "гривня чи долар" як вибір лише одного інструменту. Значно розумніше диверсифікувати заощадження. Гривневі депозити дають прогнозовану дохідність, валюта може виконувати роль страхування частини накопичень від курсових ризиків. Але головний принцип простий: гроші мають не лежати без руху, а працювати відповідно до цілей і потреб громадянина", - підсумував Сергій Мамедов.
Раніше Інформатор повідомляв, що банкір дав прогноз курсу гривні на серпень, зазначивши, що долар триматиметься в межах 44,7-45,7 грн, а євро - у коридорі 51-52,50 грн. Тоді Мамедов пояснював, що головним ризиком для курсу залишається паливний чинник, а стабільність триматиметься на міжнародній допомозі та інтервенціях Нацбанку.
Також ми писали про формування платіжної інфраструктури України - дослідники команди YouControl проаналізували 55 учасників ринку платіжних послуг, від державних систем на кшталт "Простір" і СЕП до міжнародних карткових систем і небанківських гравців. Дослідження показало, наскільки розгалуженою та конкурентною стала платіжна система країни на тлі війни.