Чому розстріли із зеніток не допомагають впоратися з корупцією і як із нею борються успішні країни

Уявлення про те, що авторитарні режими, як китайський, північнокорейський чи російський ефективніше борються з корупцією завдяки своєму репресивному механізму, глибоко вкорінилося в народі. Така точка зору не проходить перевірку фактами: насправді правлячі еліти країн-диктатур є майже поголовно корумпованими, а репресії використовують здебільшого проти своїх політичних опонентів. Єдиними «ліками» від корупції є верховенство права, дієві механізми контролю та високі заробітні плати державних посадовців.

Корупція в автократіях і демократіях

У багатьох складається враження, що авторитарні країни мають перевагу перед демократіями в подоланні корупції. Публічні страти чиновників, обвинувачених у корупції в Китаї та розстріли із зеніток у Північній Кореї виглядають як засіб, який може відбити бажання займатися хабарництвом назавжди. Інколи можна почути, що в «росії порядку більше» й це попри те, що «друга армія світу», яка витратила за останні роки 20 трильйонів рублів змушена вдаватися до терактів, як підрив греблі Каховської ГЕС та ядерного шантажу, бо хвилюється через український контрнаступ.

Усе це неправда й «показуха»: через тотальний контроль над ЗМІ автократії не дають можливості розголошувати випадки корупційних дій, щоб створити враження, що корупції просто нема. Насправді ж ситуація в цих країнах повністю відповідає фразі британського історика Джона Актона: «Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно». Заборона висвітлення проблеми тільки поглиблює її. Це розуміє, навіть, воєнний злочинець Євген Пригожин, який не забуває критикувати міноборони рф за корупцію.

«Замість того, щоб займатися маячнею, Льошу Навального підключіть до інтернету. Він вам, бл*, таких драконів розпише, що просто мама не журись. Причому розписувати буде не лише мене, а про всіх товаришів із Рубльовки. Тому ніхто не намагався Льошу Навального замінити. У вас це хре*ово виходить. Він набагато професійніший», — заявив Пригожин.

У рейтингу сприйняття корупції від Transparensy International за 2022 рік Північна Корея стоїть на 171 місці зі 180. Позаду неї лише країни, зруйновані війною або популістами: Венесуела, Сирія, Сомалі. Росія в цьому рейтингу стоїть на 137 місці, а Україна на 116. Водночас Китай займає 65 місце і причини цього ми розглянемо пізніше. А першу сходинку займають демократичні Данія, Фінляндія та Нова Зеландія і це не випадково.

Як Кім Чен Ин випалює корупціонерів вогнем

Північна Корея, є по-суті, спадковою монархією родини Кімів. Влада вождя там дійсно абсолютна, а отже, вона абсолютно розбещена. Попри всю секретність і замкненість, ті відголоски, які доходять до відкритого суспільства із цієї напівголодної ядерної диктатури шокують. The Sun повідомляє, що крихітка Кім Чен Ин не лише вдягається, як ексгібіціоніст, а ще й дуже любить незайманих дівчат, у тому числі й неповнолітніх, яких йому доставляє спеціальний загін. Також він влаштовує оргії та бенкети. Нібито, у нього є гарем із 2000 осіб, створений для того, щоб співати, танцювати та брати участь у сексуальних іграх за участю національної «еліти». Звісно, верхівка КНДР намагається наслідувати приклад свого вождя, але так, щоб, крий боже, не викликати в нього заздрість.

Боротьба з корупцією у виконанні Кіма — це схиблений садизм. У 2013 році за звинуваченням у корупції, спробі узурпації влади та розгульному житті стратили його рідного дядька Чан Сон Тхека, якого вважали другою людиною в Північній Кореї. Звісно, той сам у всьому зізнався. Через місяць Кім стратив усіх кровних родичів дядечка, включно з немовлятами. Якщо вони опиралися, їх стріляли на очах у сусідів.

Через зв’язки з дядечком Тхеком колишнього міністра суспільної безпеки О Сон Хона живцем спалили за допомогою вогнемета. Кажуть, що Кім Чен Ин зробив це власноруч. А ще він, нібито, розстріляв із зенітки міністра Народних збройних сил Хьон Йон Чхоля через те, що той задрімав на урочистостях. Це трактували як зраду, причому за стратою спостерігали кілька сотень людей.

Ці страти були або розправою над політичними супротивниками, або примхою очманілого від вседозволеності диктатора. Про жодну боротьбу з корупцією не йдеться і стан країни, у якій частина населення елементарно голодає, але продовжує «любити» свого вождя найкраще це підтверджує.

«Я чув, що високопосадовці в Китаї та Сполучених Штатах обговорювали, чи варто заохочувати державний переворот у Північній Кореї, щоб отримати більш податливого правителя. Тому я вжив заходів, щоб цього не сталося. Найближча до китайців людина в нашому уряді, яка могла влаштувати таку спробу перевороту, був мій дядько. Чоловік, який міг стати моєю природною заміною, був моїм зведеним братом. Обидва були ліквідовані, як і понад 100 нелояльних високопосадовців», — пояснював свої дії Кім.

Особливості російської корупції

Завдяки тому, що росія довгий час мімікрувала під західну державу, ми маємо найбільше інформації про стан справ у цій країні авторитарного блоку. Ми знаємо, що там із корупцією не борються, бо вона просто вбудована в державну систему. Ніхто не переслідує чиновників за розкрадання бюджету, на це «прикривають очі», але кожен має знати своє місце, і краде, так би мовити, «по-рангу».

Заробітна плата чиновників і керівників державних компаній величезна, що, здавалося б, мало спонукати утримуватися від розкрадання держави. Але є інший бік медалі: лише дуже вузьке коло осіб може претендувати керівні посади. Це закрита спільнота, яка включає родичів, близьких друзів та довірених осіб впливових люди. Поки вони лояльні до своїх покровителів, вони можуть вільно красти та зловживати владою, знаючи, що за це нічого не буде. Систему, яка вибудована в росії найповніше передає термін «неофеодалізм».

Надзвичайно важко підрахувати, які обсяги корупції у рф, але уявлення про це дає матеріал Forbes. За даними видання, путін, ймовірно, накопичив статки в розмірі близько 200 мільярдів доларів — це майже стільки, як в Ілона Маска, найбагатшої людини планети. Кошти розосереджено на різних рахунках та заінвестовано через підставних осіб до різних проєктів.

Китайські традиції

Стати чиновником у Китаї, означає отримати виграшний квиток не лише для себе, але і для своїх близьких, так званої мережі «гуаньсі». Це можливість надавати покровительство рідним і близьким у найрізноманітніших питаннях, що звісно є зловживанням владою. Це стосується широкого спектру питань від бізнесу й отримання державної допомоги до покриття організованої злочинності. Як і у випадку з росією, якщо корупціонер лояльний до своїх покровителів у владній верхівці, йому мало що загрожує.

У Піднебесній щороку страчують приблизно тисячу чиновників за корупцію, але від того кількість хабарників не змінюється. Річ у тім, що розстріли здебільшого є відголоском внутрішньопартійної боротьби. Особливо багато їх було, коли Сі Цзіньпін йшов до узурпації влади й розпочав антикорупційну боротьбу, як він казав «з мухами й тиграми». Тоді він за обвинуваченнями в корупційних діяннях усував колишніх членів Політбюро та впливових партійців, які могли з ним конкурувати. До звинувачених у корупції належали люди наближені до Чжоу Юнкана, колишнього голови національної безпеки, а потім і він сам.

Водночас у Піднебесній займаються не лише зведенням політичних рахунків. За словами Янь Суня, доцента політології Міського університету Нью-Йорка, саме корумпованість кадрів, а не вимога демократії як такої, лежала в основі соціального невдоволення, яке призвело до протестів на площі Тяньаньмень у 1989 році. Компартії, яка намагається зберегти свою владу, зберігаючи ринкову економіку, вдалося значною мірою побороти корупцію, особливо в стосунку до розтрати державних коштів та в нецільовому їх використанні. На сьогодні її рівень у цій країні такий же, як у Румунії. От тільки останній вдалося досягнути цього показника й без тотального контролю та розстрілів.

Як борються з корупцією успішні країни

В історії є кілька прикладів успішної боротьби з корупцією. Найбільш відомим через свій драматизм є кейс Сінгапуру. Вважається, що ця невеличка острівна країна завдячує своїм успіхам колишньому прем’єр-міністру Лі Куан Ю, який керував урядом майже тридцять років, доки не відійшов від влади. Він не лише не прикрив очі на дії «любих друзів», але й ув’язнив кілька наближених до себе людей.

Але насправді це лише частина розв’язання проблеми. Уряд Сінгапуру проводив серйозні реформи в законодавстві по боротьбі з корупцією. У країні чітко визначили, що є корупцією, а що ні, прибравши можливість ховатися з розмитими фразами. Також створили незалежний орган із розслідування корупційних злочинів, який мав широкі повноваження, наприклад, здійснювати обшуки посадовців без дозволу суду. Зрештою, реформували самі суди.

Це «батіг», а «пряником» стало те, що в Сінгапурі прив’язали зарплатню міністрів, суддів, та вищих державних службовців до зарплат найкращих спеціалістів у приватному секторі. Це дало можливість залучити до державної служби кваліфікованих та обдарованих людей. Ці заходи в сукупності з вільною пресою та демократичними виборами призвели до економічного піднесення країни й перетворення невеличкого острова на країну «першого світу». Подібним чином працює ефективна система протидії корупції й у решті світу, зокрема й у Данії, тільки там вона викристалізовувалася впродовж довшого часу.

«Рецепт від корупції» простий: людина на державній посаді має гарно заробляти, але водночас має усвідомлювати, що будь-яка корупційна дія може мати плачевні наслідки. Якщо нема першого, то державою керують нездари, а якщо другого — шахраї. Чиновники повинні боятися порушувати закон, а не жити в страху перед диктатором. У тій же Північній Кореї страта одного чиновника означає тільки те, що треба бути ще лояльнішим до Кіма.

Держслужбовці в Україні мають зарплатню, нижчу, ніж у приватному секторі. Частково це пов’язане з пострадянський уявленням, що ,мовляв, чиновники й так нічого не роблять, а ще вони хабарники. Водночас є проблеми з притягненням до відповідальності корупціонерів. Виправлення цих проблем і чекають від України у ЄС та США. Про це говорив президент САШ Джо Байден, коли казав, що Україна має відповідати певним стандартам, щоб увійти в НАТО. Деякі зрушення є: у часи Януковича Україна посідала 144 місце в рейтингу, а зараз — 116.

«Але також зрозуміло, що для майбутнього потрібен подальший прогрес, щоби покласти край 30 рокам кумівства, і потрібно чітко заявити, що корупція також має бути викорінена», —  заявила міністерка зовнішніх справ ФРН Анналена Бербок.

Ми, на правильному шляху, до прикладу, на 11 пунктів переганяємо ту ж росію. Але відстаємо на 15 пунктів від Молдови, а від Угорщини — найкорумпованішої країни ЄС — відставання складає 39 пунктів. Тому роботи ще багато.

Раніше ми писали про те, як ідуть справи в боротьбі з корупцією в ЄС та США. А ще ми розповідали, шо росія використовує корупцію як гібридну зброю проти вільного світу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.