Чому найбільші акції протесту проти мобілізації запалали саме в Дагестані та чи призведуть вони до знесення путінського режиму

Після оголошення путіним часткової мобілізації в різних регіонах рф почалися протести. Лідером за масовістю акцій виявився Дагестан. Мітинги у Махачкалі, які розпочиналися доволі мирно, вилилися у застосування силовиками вогнепальної зброї та жорсткі затримання мітингувальників. Інформатор намагався з’ясувати, чи можна розглядати антивоєнні протести на Кавказі початком кінця путінського режиму.     

«Це не наша війна!»

Уранці 25 вересня жителі села Ендірей у Дагестані перекрили федеральну трасу Хасавюрт-Махачкала. Вони заявили, що з їхнього села, де проживають кумики, представники одного з нечисленних народів Північного Кавказу, вже мобілізували понад сто людей. «Ви боїтесь за свої посади, а ми боїмось за наших синів» – кричали воєнкому в обличчя жінки Ендірею. Поліція відкрила стрілянину в повітря, намагаючись розігнати незгодних із мобілізацією.

Пізніше на вулицю вийшли жителі столиці Дагестану – Махачкали. Перші години мітинг у Махачкалі відбувався спокійно. Жінки пояснювали поліцейським, що росія сама напала на Україну, а загарбників не можна вважати шахідами, тобто «воїнами Аллаха». Але «вегетаріанська» частина акції швидко перейшла в «гарячу» стадію – між мітингувальниками та поліцейськими почалися сутички.

На відео з місця подій, яке облетіло усі пабліки, видно, як поліцейський б’є чоловіка, якого тримають інші правоохоронці, а той головою б’є його у відповідь.

Також є відео, на якому поліцейський тікає від жінок-мітингувальниць. Ті, до речі, швидко припинили свою просвітницьку роботу серед поліцейських і кинулися відбивали у них затриманих. Дехто з дагестанок при цьому потрапив під удари. В один із моментів протестувальники перегородили путь поліцейським машинам і спробували переконати силовиків відпустити затриманих. Поліцейський вдарив одну з жінок. Відео інциденту тут:

27-річний фельдшер з Махачкали Ратмир Совзиханов отримав струс мозку після того, як його побили силовики. Медик супроводжував пацієнта в машині швидкої допомоги до офтальмологічної клініки, коли автівка виїхала на вулицю, де в цей час відбувалися затримання учасників акції. «Вони (правоохоронці – ред.) встали перед машиною. Стали кричати. Відкрили двері, почали бити мене по обличчю, забрали телефон. Потім витягли мене за ноги, били ногами, дубинками. Потім засунули в свій автобус. З вікна скорої я бачив, як розганяли людей. Ловили, били дівчат та хлопців», – цитує медичного працівника сайт «Кавказский узел» з посиланням на видання «Черновик».

26 вересня під час акції протесту проти мобілізації на центральній площі у Махачкалі відбулась масова бійка. У відділ поліції лише одного району міста було доставлено 150 чоловік, половину з яких, за даними правозахисників, залишили під арештом до 28 вересня.

Реакція місцевої влади

Місцеві чиновники, які вперше за довгий час зіткнулися з виявом громадянської непокори, намагалися заспокоїти місцевих жителів. Зрештою, вони не знайшли нічого більш оригінального, ніж заявити, що акції протесту проти мобілізації в Дагестані були інспірованих зарубіжними силами.

«Саме ці сили в 90-х роках кинули Дагестан у кров, бруд і злидні, з яких ми досі вибираємося», – зауважив глава Дагестану Сергій Меліков, водночас розкритикувавши співробітників військкоматів і керівників деяких муніципалітетів «за поверхневе ставлення до поставлених завдань».

Саме таке ставлення, за його словами, дозволило злочинним групам, які бажають дестабілізувати обстановку в країні, скористатися  проблемами людей.

А деякі з місцевих ЗМІ, розвиваючи тему підбурювання дагестанців ззовні, розповсюдили інформацію про те, що на мітингу начебто затримали громадянку України, яка координувала протестні акції.

«Навіщо ж так ображати дагестанців? Вони що, самі не в змозі організуватися на захист своїх прав? Хочете сказати, що в юної українки більше сили духу, ніж у вільних народів Дагестану?» – задавали питання люди, коментуючи ці повідомлення.

На цьому тлі з’явилася інформація про те, що в Дагестані припиняють мобілізацію. Однак пізніше стали лунати заяви про те, що це фейк.

Дагестан не зупиняє мобілізацію попри протести

26 вересня у Telegram-каналі українського військового журналіста Андрія Цаплієнка стало відомо про нове доручення, яке Кадиров отримав від путіна: придушити виступи людей у Дагестані, які протестують проти мобілізації в рф. Цаплієнко посилався на Анзора Масханова, сина експрезидента Республіки Ічкерія, який стверджував, що у Чечні вже сформовано спеціальні загони, які рушать у Дагестан. Їхнє завдання – показово покарати дагестанців, щоб жителі інших регіонів рф не наважувалися на протести.

Наразі офіційного підтвердження щодо загонів кадирівців у Дагестані немає. А заступник голови комісії Громадської палати Дагестану Шамиль Хадулаев назвав цю інформацію брехнею.

«Підрозділам МВС суб’єктів федерації наказ віддає федеральний міністр МВС,а не керівник суб’єкта. Одного цього достатньо, щоб зрозуміти, що це фейк», – написав він у своєму Telegram-каналі. 

Пост заступника голови комісії Громадської палати Дагестану Шамиля Хадулаева

Зеленський звернувся до дагестанців

Президент України Володимир Зеленський відреагував на перший день протестів у Дагестані та закликав учасників продовжувати боротьбу проти мобілізації у Росії для того, щоб зберегти життя своїх дітей.

«Ми бачимо, що люди, зокрема в Дагестані, почали боротися за своє життя. Ми бачимо, що вони розуміють: це питання – про життя. Навіщо їхнім братам та синам гинути на цій війні? На війні, яку хоче одна людина. Вона ж не посилає на війну своїх дітей. Боріться за те, щоб не відправили на смерть ваших дітей – усіх, кого можуть забрати під цю злочинну російську мобілізацію», – зазначив Володимир Зеленський, водночас попередивши, що якщо мобілізовані таки наважаться прийти на українську територію – живими їх вже не відпустять.

Чому саме Дагестан?

Протести в Дагестані, ймовірно, пов’язані з тим, що саме цей регіон є лідером із втрат в Україні. За оцінками російської служби BBC, на війні з Україною загинув щонайменше 301 військовослужбовець з Дагестану. Це більш ніж у 10 разів більше, ніж кількість загиблих із Москви, населення якої перевищує населення Дагестану приблизно уп’ятеро. У другої за втратами Бурятії 276 загиблих. Тому, що частіше гинуть солдати з національних республік, може бути кілька пояснень: демографія, особливе ставлення до військової служби, велика кількість військових частин у регіоні, низький рівень зарплат та безробіття роблять армію привабливою для молодих чоловіків.

Статистика загиблих в Україні росіян за регіонами

Можливо, важкі втрати змусили вийти на протести. Окрім іншого, радикалізм нинішніх антивоєнних виступів спостерігачі пояснюють тим, що в Дагестані, як і в сусідніх північнокавказьких республіках, вже довгий час продовжується так звана боротьба з тероризмом. Самі ж силовики викрадають молодих чоловіків, підкидуючи їм зброю або патрони. Суспільство це все знає, але мовчить. І ось зараз, судячи з усього, чаша терпіння перелилася через край – мобілізація сколихнула народ. Тож зерна протесту впали на благодатний ґрунт.

Коментуючи події у Махачкалі, правозахисниця з Дагестану Світлана Ісаєва називає їх «першим дзвіночком» у низці подій, які надалі можуть розгортатися набагато жорсткіше.

«Занадто багато втрат у Дагестані. Занадто багато наших синів пішли в інший світ. Тільки незрозуміло за що. Чому ми повинні одними з перших поповнювати ряди цього зловісного дійства? Ми, матері, не хочемо, щоб наші сини гинули за чиїсь інтереси», – заявила Світлана Ісаєва в інтерв’ю «Кавказ.Реалії».

Жінки - рушійна сила протестів на Кавказі

До речі, багато хто із спостерігачів відзначає: у цього протесту – жіноче обличчя. Пояснюється це тим, що опозиція з боку чоловіків тут традиційно пригнічується з надзвичайною жорстокістю. Тож жінки взяли ініціативу на себе.

«Жорсткий розгін жінок, що відбувся, може стати початком ланцюжка насильства, а дагестанські силовики з високою ймовірністю потраплять під «індивідуальні санкції чоловіків – родичів побитих», – зазначає керівник Експертної групи «Сова» Михайло Савва.

Які можливі наслідки протестів на Кавказі?

Відповідаючи на питання, чому Північний Кавказ не протестував до початку масової мобілізації, Михайло Савва, зауважує: до сих пір на фронт звідси відправлялись контрактники. А це ті, хто зробив свідомий вибір воювати та вмирати, нехай і під впливом пропаганди або через неможливість заробити іншими способами.

«З початком мобілізації на смерть відправляють чоловіків, які не робили такого вибору. І це викликало таку реакцію», – говорить Михайло Савва.

Чи вплине така реакція на долю путінського режиму? Звісно, це залежатиме від того, як будуть розвиватися події надалі і чи будуть протестні акції розростатися по всьому Північному Кавказу росії загалом.

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, якщо протести проти мобілізації набудуть такої ж гостроти, як це відбувається зараз в Дагестані, і в інших регіонах рф, це може порушити плани щодо збільшення армії. «У Дагестані ситуація пішла не за тим сценарієм, як це відбувалося в інших суб’єктах федерації. Там почали з’являтися вимоги до влади. А це дуже важливий момент, коли протест переходить на інший рівень», – зауважив Рейтерович в інтерв’ю Радіо НВ.

Масові антивоєнні протести можуть поставити під загрозу плани путіна

За його словами, стихійний вуличний мітинг у Махачкалі дуже швидко переріс у добре скоординовану акцію: «Видно, що там є певні організатори і вони в принципі висувають до влади вже певні вимоги: щоб звільнили всіх затриманих, по суті припинили мобілізацію, дають їм якийсь час на виконання цих вимог». І це дає позитивний сигнал для протестувальників в інших регіонах рф, яким демонструється приклад правильної організації акцій.

Однак протести у північнокавказьких республіках, вважає політолог, навряд чи кардинально змінять ситуацію в рф (тим паче якщо їх там швидко придушать), якщо хвиля такого протесту не перекинеться на інші регіони росії. Втім, і за цієї умови слід враховувати, що росіяни виходять протестувати не проти війни, яку розв’язав путінський режим, а проти своєї можливої участі у цій війні. А це трохи різні речі.

Так, дагестанські жінки вже зрозуміли, що це росія напала на Україну, а не навпаки. Але думати, що «жіночі бунти» призведуть до зміни влади у росії, вважає український дипломат Володимир Огризко, доволі наївно. На його думку, режим путіна є ще достатньо сильним, «под ружйом» у них (мається на увазі силовий блок) більш ніж 2,5 млн людей. Натомість чоловіки, які могли би стати основою реального спротиву путінському режиму, тікають з росії.

«Ті протестні процеси, які ми зараз спостерігаємо, теж сприяють тому, щоб у пересічного російського громадянина потрошку починала працювати голова. Щоб він нарешті виходив із пропагандистського дурману, в якому перебуває протягом багатьох десятиліть. Усе це, безумовно, наближає той момент, коли маленькі камінці зберуться в одну велику лавину, а вона вже буде схожою на силу, яку путін і його режим не витримають, яка його, власне, і змете. Але це буде не завтра», – говорить екс-міністр закордонних справ.

Раніше Інформатор писав про те, скільки росіян кожного дня тікають до Грузії, а також, чи зможе путін зупинити війну в Україні за допомогою ядерної зброї.   

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ольга Чорна