Чоловік вимагає скасувати арешт земельної ділянки, який наклали через борг перед Ощадбанком - що вирішив суд
В Ощадбанку наголошують, що нотаріальна дія про вчинення виконавчого напису 22.11.2010 року відповідає вимогам чинного законодавства, нотаріус дотримався усіх вимог нормативних актів, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості
Чоловік вважає, що на момент вчинення виконавчого напису кредитна заборгованість перед Ощадбанком була спірною та потребувала додаткового доказування. На його думку, виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Про це йдеться у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 15 березня 2024 року.
22 листопада 2010 року приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на користь АТ "Державний ощадний банк України" про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку, загальною площею 1,4855 га. Про наявність зазначеного виконавчого напису він дізнався в процесі його виконання. Так, 19 листопада 2012 року Дніпровським районним судом Києва прийнято рішення у справі №2604/20992/12 про стягнення з нього заборгованості на користь АТ "Державний ощадний банк України" за кредитним договором. Ця справа розглянута судом без його участі 13 січня 2023 року в Дніпровському районному суді Києва, представник громадянина отримав копію судового рішення та ознайомився з матеріалами справи №2604/20992/12. У матеріалах цієї справи наявна копія листа-вимоги 934/8 від 17 березня 2010 року, зі змісту якого вбачається, що банк вимагав від нього здійснити повне погашення кредиту, наданого згідно з договором відновлюваної кредитної лінії від 7 серпня 2008 року, а саме сплатити залишок заборгованості по кредиту, нарахованих та несплачених відсотків та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань. Отже, ставити вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, право банку на нарахування відсотків за кредитом з цієї дати припинено. Проте, згідно з виконавчим написом, з нього стягнуто відсотки та пеню за період з 26 жовтня 2009 року по 22 листопада 2010 року, тобто відсотки та пеня за період березень-листопад 2010 року нараховані безпідставно. Відповідно до листа-вимоги № 934/8 від 17 березня 2010 року прострочена заборгованість по процентах становила 413 698 гривень, відомості про нарахування пені у цій вимозі відсутні. Тобто на момент вчинення виконавчого напису заборгованість була спірною та потребувала додаткового доказування. Крім того, нотаріус вчинив виконавчий напис не пересвідчившись в тому, що громадянин, як іпотекотримач та боржник, отримав відповідну вимогу від банку, і з часу отримання такої вимоги минув 30 денний строк. З огляду на викладені обставини, виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
"Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. АТ «Ощадбанк» вважає, що нотаріальна дія про вчинення виконавчого напису 22.11.2010 року відповідає вимогам чинного законодавства, нотаріус дотримався усіх вимог нормативних актів, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості. У тому числі перед вчиненням виконавчого напису, нотаріусом було дотримано тридцяти днів з моменту надіслання банком письмової вимоги позивачу про усунення порушень зобов'язань щодо сплати заборгованості. Позивач знав про наявність виконавчого напису ще у 2016 році, оскільки подавав до суду клопотання про призначення судової земельно-товарознавчої експертизи та представник позивача безпосередньо брав участь в судовому засіданні в справі № 361/2447/16 за позовом АТ «Ощадбанк» до нього по зверненню стягнення на майно передане в іпотеку", - заявили в Ощадбанку.
Тому Ощадбанк просив застосувати строк позовної давності, оскільки чоловік, знаючи про наявність виконавчого напису нотаріуса від 22.11.2010 року, ще у 2016 році, звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з даним позовом аж у 2023 році, пропустивши 3-х річний строк позовної давності.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. Виконавчий напис приватного нотаріуса щодо звернення стягнення на нерухоме майно земельну ділянку, загальною площею 1,4855 га, переданої ним в іпотеку АТ «Державний ощадний банк України» за іпотечним договором №1901 від 7 серпня 2008 року, визнали таким, що не підлягає виконанню.
"Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року заочне рішення Дніпровського районного суду Києва скасовано та ухвалено нове судове рішення в справі № 2604/20992/2012. У мотивувальній частині вказаної постанови колегією суду зазначено, що суд першої інстанції не звернув увагу на наявний в матеріалах справи лист-вимогу ВАТ "Державний ощадний банк України" від 17 березня 2010 року про дострокове повернення кредиту у зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань. Таким чином, після пред'явлення позивачем вимоги про дострокове повернення кредитних коштів право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. У зв'язку із викладеним, позовні вимоги в частині стягнення процентів за кредитним договором підлягають задоволенню частково, а саме за період з жовтня 2009 року по 17 березня 2010 року в сумі 456 164 гривень. Вимоги позивача про стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки ним не доведено ані період, ані база її нарахування, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість нарахованих сум. Вимоги про стягнення збитків, пов'язаних з вчинення виконавчого напису, також не підлягають задоволенню, оскільки у пункті 6.4.1. договору іпотеки від 7 серпня 2008 року сторони чітко передбачили порядок їх відшкодування, а саме - за рахунок реалізації предмета іпотеки. Суд приходить до висновку, що нарахування процентів позивачу за кредитним договором за період з 18.03.2010 по 22 листопада 2010 року здійснено відповідачем після закінчення строку дії договору, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а сума заборгованості зазначена у виконавчому написі не може вважатись безспірною, що тягне за собою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, аналізі положень законодавства України та беручи до уваги те, що відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, що зазначена заборгованість не є безспірною, приходить до висновку про задоволення позовних вимог", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
