31 січня 2023 року суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вирішувала, чи дійсно «фіктивні» роботодавці оформили займ на чуже ім’я.
28 листопада 2021 року чоловік побачив на сайті пошуку роботи Work.ua оголошення. Компанія «ВіВіt» шукала менеджера обміну криптовалюти.
На сайті з пошуку роботи чоловік залишив свій контактний номер телефону, за яким роботодавці могли з ним зв`язатись. І вони подзвонили. Деякий час тривала переписка щодо трудових обов’язків.
«Однією з умов працевлаштування у компанії «ВіВіt» була наявність у працівника власної банківської карти, яку (чоловік), щоб відповідати усім вимогам, оформив у відділенні Monobank», - йдеться з інформації з сайту судового реєстру.
Коли чоловік заповнив анкету для працевлаштування, на його контактний номер телефону надійшло смс-повідомлення, що його анкету прийняли. Наступним кроком потрібно було перейти за посиланням в Телеграм-боті нібито для долучення карти до системи. Після цього чоловік став очікувати підтвердження від роботодавця.
Однак через деякий час йому зателефонували з невідомого номера телефону. Це був співробітник мікрофінансової організації, який просив підтвердити заявку на видачу кредиту. Чоловік відповів, що він не збирався позичати кошти. Це сталося 30 листопада 2021 року.
Крім дивного дзвінка, ще Monobank повідомив чоловіка, що хтось увійшов у його аккаунт з невідомого пристрою, а саме телефону марки Redmi M2010J19SY.
«Склавши» ці події, постраждалий усвідомив, що його обманули. Злодії можуть взяти на його ім`я кредити, тому що у них були для цього всі його дані. Тому чоловік заблокував банківську картку та звернувся до «Українського бюро кредитних історій». Проте виявилось, що шахраї встигли оформити на нього три кредити.
Дізнавшись про це, чоловік вирішив не гаяти часу та пішов із заявою до поліції. Там з його слів зареєстрували кримінальне провадження №12021078030001483.
У своєму позові до суду чоловік просив визнати договір, який уклали від його імені, нікчемним.
Він наполягав, що не реєструвався на сайті «ФК» Ірбіс», не заповнював ніякої анкети, не отримував ніяких кодів та не вів жодної офіційної переписки щодо отримання позики.
В компанії на це заперечили та відповіли, що угоду уклав саме цей клієнт. Тому що всі його дані були перевірені та його особу начебто встановили перед тим, як перевести 5 тис. 500 грн.
Представник мікрофінансової установи заявив, що компанія зі свого боку виконала всі умови договору. Через це позичальник має повернути те, що взяв та ще й заплатити проценти.
У своєму висновку суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Марина Хамник перерахувала всі етапи оформлення онлайн кредиту, на які посилався представник «Ірбісу».
Через те, що в матеріалах справи не було підтвердження від банку щодо того, хто саме міг отримати кошти, висновок був не на користь постраждалого. Для судді було замало лише заяви до поліції та особистих завірянь, що позику чоловік не брав.
«(Чоловіком) не спростовано того, що номер мобільного телефону, електронної пошти, картка, на яку зараховані грошові кошти, йому не належать. При цьому звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій щодо нього не є доказом», - заявила суддя.
Тому у січні 2023 року суддя Марина Хамник ухвалила, що угода про кредит залишається в силі. На додачу до цього, постраждалий має ще заплатити 2500 грн адвокату «Ірбіса».
Зараз чоловік намагається оскаржити ці рішення. Найближче засідання призначено на 13 листопада 2023 року.
Раніше Інформатор розповідав, що чоловік хотів отримати кредит, проте йому відмовляли через борги по мікрозаймам.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.