На рахунку доблесних сил ППО України багато збитих “сушок” – і багатофункціональні Су-30, і фронтовий бомбардувальник Су-34, і навіть Су-35. Та дуже скоро цей список може поповнитись ще одним продуктом російського авіапрому. Днями міноборони рф оголосило про передачу на фронт партії Су-57, який в росії називають винищувачем “п’ятого покоління”. Інформатор з'ясовував, що це за “птах”.

Повітряний боягуз

Насправді агресор вже застосовував два своїх Су-57 у війні з Україною. У квітні 2022 року з них було випущено дві ракети типу Х-59 по Кіровоградщині та Одесі. Однак у вітчизняних сил ППО не було можливості їх знешкодити: винищувачі не зважились залетіти в український повітряний простір. Через страх втратити зразок свого розпіареного “диво-літака” росіяни обмежились пуском ракет з власного повітряного простору. І це зрозуміло, адже збиття Су-57 українськими засобами ППО мало б не менший ефект, ніж затоплення крейсера “Москва”.

Це дало привід військовим експертам назвати спосіб застосування цих літаків в Україні “тактикою повітряних боягузів”. Адже замість прориву систем ППО, для якої й призначені ці літаки, вони просто відстрілюють ракети з безпечної відстані.

Втім, це не єдине протиріччя між рекламною картинкою, яку російська пропаганда створювала довкола “диво-літака” протягом 20 років його розробки і виготовлення, та реальністю.  

“Майбутнє російської бойової авіації”, “втілення передових технологій та конструкторських рішень”,  “сверхманевреність, малопомітність та здатність діяти в умовах мережецентричної війни” – за цими пафосними характеристиками Су-57, схоже, приховане чергове “аналоговнет”.

Скільки всього Су-57 у рф?

У пресрелізі “Объединённой авиастроительной корпорации” повідомляється, що нова партія винищувачів поставлена до російської армії у рамках “великого контракту” з міноборони рф. Також стверджується, що авіазавод “виконав програму цього року з виробництва Су-57 та Су-35С” і вже виробляє літаки, постачання яких заплановано на наступний рік.

Водночас у повідомленні не названа кількість переданих літаків, а лише опубліковані фото та відео, на яких видно три винищувачі. Звичайно, це можна було б віднести на рахунок банального бажання “не розкривати всі карти”. Але у випадку з рф скоріше йдеться про те, щоб приховати реальний стан справ із серійним виробництвом. І ось чому.

Першій політ Су-57 відбувся у 2010 році в Комсомольську-на-Амурі. Тоді заявлялось, що серійне виробництво літака розпочнеться у 2016 році і до 2020 року на озброєнні російської армії буде 55 таких винищувачів.  

Згодом цей план поскромнішав до 12 літаків, а пізніше стало відомо, що запуск серійного виробництва перенесено на 2018-й. У серпні 2018 року авіазавод підписав контракт з міноборони рф на постачання перших двох Су-57, а у 2019-му – одразу 76 винищувачів. Кінцевою датою поставок був названий 2028 рік.

24 грудня 2019 року на заключному етапі заводських випробувань Су-57 розбився внаслідок аварії через, ймовірно, збій у системі управління літаком. Втрата першого серійного зразка Су-57 спричинила великі робірки на персональному рівні, включаючи зміну керівництва ПАТ “Компания Сухой”.

Зрештою, перший серійний Су-57 так звані воєнно-космічні сили рф отримали 25 грудня 2020 року. А випробування другого Су-57 розпочались у жовтні 2020 року і тільки 29 січня 2021 він офіційно був переданий міністерству оборони.

“Росіяни так і не змогли налагодити серійне виробництво Су-57, а випускають їх маленькими партіями по одному-два на рік. Всього станом на 2022 рік у складі вкс рф три так званих серійних винищувача Су-57”, – говорить військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Що ж стосується кількості Су-57, переданих російській армії цього разу, то OSINT-аналітик Роб Лі вважає, що йдеться про чотири літака.

Маленькі хитрощі великих авіабудівників 

Якщо перший серійний знищувач розбився за три дні до передачі воєнно-космічним силам рф, то другий Су-57 був зібраний в режимі канібалізма – з використанням вузлів з інших літаків, стверджує експерт.

А наприкінці жовтня 2022 року на аеродромі в Жуковському відбувся перший політ модернізованого винищувача Су-57 так званого другого етапу.

“Цей політ був широко розрекламований у російській пропаганді, адже увага до такої техніки, як Су-57, Т-14 “Армата” та інших потьомкінських сіл російського ВПК за період повномасштабного вторгнення в Україну зменшилася. Проте, ці “села” продовжують використовувати, щоб підтримувати ура-патріотичні настрої у суспільстві. Хоча насправді підтримувати особливо нічим”, – розповідає Олександр Коваленко. За його словами, саме цей демонстраційний політ показав, наскільки серйозною кризою є виробництво Су-57.

Розробка модернізованого винищувача Су-57 “другого етапу” почалася після підписання між міноборони рф та ВАТ “Компанія Сухой” контракту в 2018 році, згідно з яким у 2022 році повинен був відбутися перший політ модернізованого прототипу. Але злетів не новий винищувач, зібраний з нуля, а саме модернізований Су-57 з бортовим номером “511”. Він був побудований у 2017 році, тобто за рік до початку реалізації проекту “другого етапу”.

Таким чином, для виконання контракту на будівництво нового прототипу новий прототип не стали будувати, а використали один із літаків, що вже є. “Ба більше: на Су-57 “другого етапу”, який був продемонстрований у жовтні, відсутній двигун, який, за ідеєю, повинен забезпечувати винищувачу таку якість, як малопомітність, що відповідає п’ятому поколінню. Це також говорить про проблему не тільки з випробуваннями, а й виробництвом Су-57”, – розповідає Коваленко.

Ще одним доказом того, що із російським винищувачем не все гаразд, є вихід Індії із спільного з росіянами проекту FGFA, який передбачав створення на основі Су-57 першого індійського винищувача п'ятого покоління. Індійське керівництво планувало закупити понад сто таких літаків, але швидко зрозуміло, що ані двигун машини, ані бойова авіоніка, ані радари з датчиками російської розробки не відповідають заявленим вимогам.  

До того ж за словами головного редактора Defense Express Сергія Згурця, у росіян немає сучасного високоточного озброєння для нового винищувача. Тож “стелз-винищувач”, за його словами, використовується як звичайна повітряна платформа для запуску з зовнішніх точок підвіски керованих ракет часів СРСР. 

“Повідомлення про те, що росіяни перекидають на лінію фронту винищувачі Су-57 та що це змінить хід бойових дій – черговий блеф російської пропаганди. Оскільки вони мають дуже мало цих літаків. І думаю, що наша ППО з задоволенням зібʼє ці винищувачі, як тільки ті увійдуть у повітряний простір України. Тому я переконаний, що ця інформація є лише пропагандистським кроком”, – прокоментував новину про поставку партії Су-57 російським військам Сергій Згурець в ефірі телеканалу "Еспресо".

Характеристики Су-57:

• Екіпаж: 1 людина
• Максимальна злітна вага: 35 500 кг
• Тягоозброєність за максимальною злітною вагою: 0,85 (двигуни АЛ-41Ф1С)
• Максимальна швидкість: 2,45 Маха
• Бойове навантаження: 16 000 кг
• Точок підвіски у внутрішніх відсіках: 10
• Додаткові точки підвіски на крилах: 6/8

Раніше Інформатор повідомляв про те, що окупанти перекидають озброєння з Сирії в Україну.

Також ми писали про те, що США хочуть зірвати постачання зброї з Ірану до росії.