Чи стануть події в Тбілісі грузинським Майданом - думки експертів

Акції протесту в Тбілісі, що супроводжувались силовими сутичками з поліцією, завершились тим, що законопроєкт про «іноагентів», який сильно обмежував демократію в країні та нагадував російські практики, вирішили відкликати. Щоправда, опозиція заявила, що не збирається відступати та знову закликала грузинів на вулицю ввечері 9 березня. Інформатор запитав експертів, як розвиватимуться події далі. 

Чи зможе опозиція докорінно змінити ситуацію в Грузії?

9 березня після масштабних протестів у Тбілісі, де поліцейські боролися з протестувальниками сльозогінним газом та водометами, законопроєкт про «іноагентів», який став поштовхом для заворушень, відкликали. Про це оголосила політрада «Грузинської мрії», «Сили народу» та парламентської більшості. 

Політолог Володимир Фесенко вважає, що цей крок - спроба зняти напругу, але вона повністю не зникне. Адже вуличні заворушення останніх днів - результат глибинних протиріч у грузинському суспільстві між європейськими прагненнями грузинського народу та бажанням правлячої верхівки наслідувати російські авторитарні практики. Разом з цим експерт зауважує, що наразі у опозиції недостатньо сил, щоб змінити суспільно-політичну ситуацію на свою користь. Найближчим часом хвиля протестів навряд чи призведе до кардинальної зміни політичної ситуації в Грузії, а тим більше - до зміни влади. При цьому політична криза в різних формах продовжиться до нового сплеску.

“Грузинське суспільство розколоте. Авторитарні тенденції з боку грузинської влади, особливо в контексті війни росії проти України, посилюються. Певні дії влади викликають протести, але сил у опозиції не вистачає. У великих містах, особливо в Тбілісі, у опозиції чимало прихильників. Але правляча партія має підтримку відносної пасивної більшості грузинського суспільства. В грузинській глубинці панують популістичні настрої, саме там зосереджена головна частина електорату “Грузинської мрії” та інших партій, що входять до нинішньої парламентської більшості. І це проблема. Грузини підтримують Україну у нинішній війні, але поки велика частина суспільства підтримує правлячу партію, я не бачу передумов для кардинальної зміни ситуації”, - каже Володимир Фесенко.

Майдан по-грузинськи

Спостерігаючи за тим, що відбувається у Тбілісі останніми днями, мимоволі згадуєш події 2013-2014 рр. у центрі Києва. На думку політтехнолога Сергія Гайдая, влада в Грузії сьогодні в тому стані, в якому Янукович був у 2013 році. Вона прийшла демократичним шляхом, але наразі поступово втрачає свою легітимність на очах всього світу.

“З одного боку, декларується європейський цивілізований шлях для Грузії, а з іншого, влада намагається побудувати “мандариновий варіант росії”. До речі, коли путін приходив до влади в рф, він теж декларував якісь демократичні цінності. Тоді обговорювали, що росія стане членом Євросоюзу і навіть членом НАТО. Але поступово, крок за кроком, змінюючи закони, впроваджуючи авторитарні правила, росію перетворили на фашистський режим, який загрожує всьому світу і веде агресивні війни. Дещо подібне відбувається і з Грузією. В значно менших масштабах, тому що ця країна значно менша. Влада Грузії має політв’язня, Михайла Саакашвілі, має таємні домовленості з кремлем, наслідує російські авторитарні алгоритми, зокрема намагаючись прийняти закон про іноагентів”, - каже Сергій Гайдай.

В свою чергу Володимир Фесенко нагадує, що масові акції протесту, що супроводжуються сутичками з поліцією, досить часто відбуваються на вулицях Тбілісі. Вони проходили і в 2019, і в 2020, і в 2021, і в 2022 роках.

“Враховуючи досвід невдалої революції в Білорусі та невдалих протестних акцій в росії, варто розуміти, що акції протесту матимуть успіх лише тоді, коли на бік опозиції переходить частина державного апарату. Як мінімум, потрібен нейтралитет з боку силових структур. Такого в Грузії поки немає. Революція має шанс на успіх лише, коли відбувається розкол еліт. В Грузії є розкол в політичних елітах, а в адміністративних я його поки що не бачу”, - каже Володимир Фесенко.

Говорячи про розкол політичних еліт, Володимир Фесенко має на увазі насамперед позицію президентки Грузії Саломе Зурабішвілі, яка свого часу йшла вибори, підтримуючи партію “Грузинська мрія”. Зараз же вона виступає жорстким опонентом політики прем’єра Іраклія Гарібашвілі.

“Проблема нинішньої партії влади в тому, що уряд очолила людина, пов’язана з росією, прихильник авторитарних практик, колишній міністр внутрішніх справ. Саме така його позиція викликає розкол у правлячій партії”, - каже Володимир Фесенко.

7 березня президентка Саломе Зурабішвілі підтримала вимоги протестувальників проти законопроекту про іноагентів та пообіцяла накласти вето на скандальну ініціативу. За словами Саломе Зурабішвілі, проект закону про "іноагентів" продиктований кремлем. 

“Дії чинної влади блокують євроінтеграцію Грузії. Правляча партія невипадково копіює російські практики. Уряд Гарібашвілі не може відмінити більшу частину раніше впроваджених реформ, не може відмовитись від раніше обраного євроантлантичного напряму, але намагається йти шляхом тихого реваншу та дрейфу в бік росії”, - зазначив Володимир Фесенко.

Європейська країна чи “мандаринова росія”?

Експерти сходяться у думці, що євроінтеграційні прагнення грузинського народу можуть стати на заваді політикам, які намагаються перетворити країну у міні-росію.

“Для грузинів очевидно, що якщо їх країна прямуватиме шляхом, прокладеним чинним урядом, вона перетвориться на росію. А, на моє переконання, для більшості громадян Грузії це неприйнятно. Тож, грузини повинні думати про зміну влади. Суспільні настрої підняли хвилю протестів, як це було в Україні у 2013 році, коли люди вийшли на Майдан. Тоді приводом для протестів була зміна європейського курсу Януковичем. Це стало його фатальною помилкою Януковича. А силовий розгін студентів перетворив протест на повстання. Щось схоже наразі відбувається в Грузії. Грузини не заслужили такої влади, а така влада не гідна свого народу”, - каже Сергій Гадай.

Політтехнолог вважає, що події в Грузії є сигналом для світової спільноти про необхідність застосувати санкції проти правлячої верхівки та особливо проти олігарха Іванішвілі, який стоїть за всим цим безладом. 

Раніше Інформатор докладно писав про чинну політичну ситуацію в Грузії та про причини масових акцій протеста.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.