“Я готовий на все заради миру в Україні. Якщо завтра Україну приймуть до ЄС та НАТО, я більше не потрібний. Але поки цього не буде, я захищатиму свою країну”
"Це був такий час, коли всі записувалися до тероборони, і були великі черги. Я попросив зайняти мені місце в черзі, щоб я зміг записатися"
Всі ми інколи вдаємо, що все добре, хоча по факту ні. В такі моменти твоє тіло ніби онімівше від душевного болю хоче втекти кудись на вулицю, де холодно і вогко, бо тільки там твій внутрішній стан співпадає з тим що назовні. Задихаючись, ти кричиш в пустоту про те, як тобі погано.
Через пільгу на розповсюдження україномовного контенту компанії не сплатили 1,3 мільярди гривень ПДВ
Цьогоріч українські компанії не доплатити до бюджету 1,3 мільярди гривень ПДВ. Це пов'язують з пільгою на поширення україномовного контенту. Раніше її запропонував увести нардеп Ярослав Железняк.
Про це повідомляють у Бюро економічної безпеки, пише УНН. За підрахунками аналітиків у 2023 році, користуючись пільгою на поширення україномовного контенту, компанії не сплатили 1,3 мільярди гривень ПДВ.
З цієї суми 176 мільйонів податку не сплачено тими підприємствами, для яких не властива реалізація паперових, електронних книг чи іншого контенту. Тільки 21% компаній, що скористались пільгою, дійсно мають відповідний основний КВЕД. Це означає, що їх діяльність якраз пов’язана з розповсюдженням подібної продукції.
Більше за інших пільгу використовували ритейлери побутової техніки та продуктові супермаркети. Вони звинувачуються у тому, що вносили в чек до основного товару електронні книжки українською. При цьому, їх клієнти начебто й не купували взагалі - це було тільки на паперах для отримання пільги.
Згадану пільгу ввели нібито для популяризації україномовного контенту. Автором законопроєкту у 2021 році виступив нардеп Железняк та його підтримав голова комітету з питань фінансів та податкової та митної політики Данило Гетманцев, зазначає видання.
Уже у 2022-у законопроєкт було ухвалено, хоча податкова виступала проти такого рішення. Остання у своїх пропозиціях наголошувала на тому, що бюджетні втрати від неправомірного застосування пільги можуть бути значно вищими, ніж позитивний ефект. Та пропонувала народним обранцям спочатку провести фінансово-економічні обрахунки та обґрунтувати доцільність такої пільги.
До такого ж висновку дійшли і в Головному науково-експертному управлінні ВРУ, зазначивши, що законопроект потребує доопрацювання і суперечить положенням Директиви Ради ЄС. Однак всі ці позиції були проігноровані. Як, власне, і численні податкові декларації, у яких впродовж року пільгу зазначали компанії, що взагалі не мають стосунку до поширення будь-якого контенту. У той час, коли бюджет втрачав мільйони, по жодній з них не було призначено додаткових перевірок з боку Державної податкової служби.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.