У четвер та п'ятницю 26-27 грудня на небі сформується напружена конфігурація
«Для мене «Різдвяна» про час, якого завжди мало, який іноді хочеться зупинити, сповна насолодитися моментом щастя… Свята ж - це паузи, які дозволяють пригальмувати, озирнутися назад, побути - якщо є така можливість - з найріднішими. Для величезної кількості українців зібратися сьогодні на свята сімейним колом - справжня розкіш…», - Колос.
Через пільгу на розповсюдження україномовного контенту компанії не сплатили 1,3 мільярди гривень ПДВ
Цьогоріч українські компанії не доплатити до бюджету 1,3 мільярди гривень ПДВ. Це пов'язують з пільгою на поширення україномовного контенту. Раніше її запропонував увести нардеп Ярослав Железняк.
Про це повідомляють у Бюро економічної безпеки, пише УНН. За підрахунками аналітиків у 2023 році, користуючись пільгою на поширення україномовного контенту, компанії не сплатили 1,3 мільярди гривень ПДВ.
З цієї суми 176 мільйонів податку не сплачено тими підприємствами, для яких не властива реалізація паперових, електронних книг чи іншого контенту. Тільки 21% компаній, що скористались пільгою, дійсно мають відповідний основний КВЕД. Це означає, що їх діяльність якраз пов’язана з розповсюдженням подібної продукції.
Більше за інших пільгу використовували ритейлери побутової техніки та продуктові супермаркети. Вони звинувачуються у тому, що вносили в чек до основного товару електронні книжки українською. При цьому, їх клієнти начебто й не купували взагалі - це було тільки на паперах для отримання пільги.
Згадану пільгу ввели нібито для популяризації україномовного контенту. Автором законопроєкту у 2021 році виступив нардеп Железняк та його підтримав голова комітету з питань фінансів та податкової та митної політики Данило Гетманцев, зазначає видання.
Уже у 2022-у законопроєкт було ухвалено, хоча податкова виступала проти такого рішення. Остання у своїх пропозиціях наголошувала на тому, що бюджетні втрати від неправомірного застосування пільги можуть бути значно вищими, ніж позитивний ефект. Та пропонувала народним обранцям спочатку провести фінансово-економічні обрахунки та обґрунтувати доцільність такої пільги.
До такого ж висновку дійшли і в Головному науково-експертному управлінні ВРУ, зазначивши, що законопроект потребує доопрацювання і суперечить положенням Директиви Ради ЄС. Однак всі ці позиції були проігноровані. Як, власне, і численні податкові декларації, у яких впродовж року пільгу зазначали компанії, що взагалі не мають стосунку до поширення будь-якого контенту. У той час, коли бюджет втрачав мільйони, по жодній з них не було призначено додаткових перевірок з боку Державної податкової служби.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.