"Ми дуже ретельно вивчаємо (План перемоги), включно з тим, що ми або інші партнери України повинні були б зробити, - якщо потрібно, - додаткові дії, щоб допомогти їм досягти цього успіху"
“Я продовжу підтримувати Україну і буду працювати над тим, щоб Україна перемогла в цій війні. Щоб бути в безпеці, захищеності та процвітанні, США повинні далі виконувати свою давню роль світового лідера. Ми повинні відстоювати міжнародний порядок, правила і норми. Кожен із цих принципів поставлено на карту в Україні”
"Окрім ядерного шантажу в РФ більше немає нічого, жодних інших інструментів залякування світу. Ці інструменти не спрацюють"
ARAFAT DAĞINDAN – це містична старовинна народна пісня з міста Акмесджит (Сімферополь), одна з небагатьох на релігійну тематику: філософська, глибока і драматична. Ви маєте це побачити та почути.
Детальний прогноз для кожного знака Зодіаку на тиждень 30 вересня – 6 жовтня
Через пільгу на розповсюдження україномовного контенту компанії не сплатили 1,3 мільярди гривень ПДВ
Цьогоріч українські компанії не доплатити до бюджету 1,3 мільярди гривень ПДВ. Це пов'язують з пільгою на поширення україномовного контенту. Раніше її запропонував увести нардеп Ярослав Железняк.
Про це повідомляють у Бюро економічної безпеки, пише УНН. За підрахунками аналітиків у 2023 році, користуючись пільгою на поширення україномовного контенту, компанії не сплатили 1,3 мільярди гривень ПДВ.
З цієї суми 176 мільйонів податку не сплачено тими підприємствами, для яких не властива реалізація паперових, електронних книг чи іншого контенту. Тільки 21% компаній, що скористались пільгою, дійсно мають відповідний основний КВЕД. Це означає, що їх діяльність якраз пов’язана з розповсюдженням подібної продукції.
Більше за інших пільгу використовували ритейлери побутової техніки та продуктові супермаркети. Вони звинувачуються у тому, що вносили в чек до основного товару електронні книжки українською. При цьому, їх клієнти начебто й не купували взагалі - це було тільки на паперах для отримання пільги.
Згадану пільгу ввели нібито для популяризації україномовного контенту. Автором законопроєкту у 2021 році виступив нардеп Железняк та його підтримав голова комітету з питань фінансів та податкової та митної політики Данило Гетманцев, зазначає видання.
Уже у 2022-у законопроєкт було ухвалено, хоча податкова виступала проти такого рішення. Остання у своїх пропозиціях наголошувала на тому, що бюджетні втрати від неправомірного застосування пільги можуть бути значно вищими, ніж позитивний ефект. Та пропонувала народним обранцям спочатку провести фінансово-економічні обрахунки та обґрунтувати доцільність такої пільги.
До такого ж висновку дійшли і в Головному науково-експертному управлінні ВРУ, зазначивши, що законопроект потребує доопрацювання і суперечить положенням Директиви Ради ЄС. Однак всі ці позиції були проігноровані. Як, власне, і численні податкові декларації, у яких впродовж року пільгу зазначали компанії, що взагалі не мають стосунку до поширення будь-якого контенту. У той час, коли бюджет втрачав мільйони, по жодній з них не було призначено додаткових перевірок з боку Державної податкової служби.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.