Битва за Бахмут: чому бої за місто стали визначальним етапом війни росії проти України?

На сьогодні Бахмут перетворився на головне поле бою, куди і Україна, і росія відправляють дедалі більше військ, танків і артилерії. Така концентрація військових ресурсів чи не найбільша за десять місяців війни. На штурм міста кинуті десятки тисяч злочинців, яких власник ПВК “Вагнер Прігожин завербував у російських в’язницях, та значна частина з 300 тисяч частково мобілізованих росіян.

Однак українські війська продовжують свій незламний опір, пише Wall Street Journal.

Чому Прігожин та Суровікін прагнуть оволодіти Бахмутом? 

“Майбутнє Бахмута критично важливе для Прігожина, довіреної особи Владіміра Путіна, яка постійно критикує командирів регулярної армії Росії, виставляючи “Вагнер” як найкращу бойову силу країни. Він отримав доступ до російських в’язнів і щедрого державного фінансування після того, як пообіцяв захопити українське міста ще декілька місяців тому”, – йдеться у статті Wall Street Journal.

Видання зауважує, що генералу Сєргєю Суровікіну, якого не так давно призначили командиром російської армії в Україні, теж є, що втрачати. Після призначення на свою посаду на початку жовтня він виправдав відступ з Херсона необхідністю використати ці війська для наступальних операцій на інших напрямках.

“Суровікін після свого призначення повинен продемонструвати якусь перемогу. Російські військові і політичні лідери найбільше прагнуть захопити Бахмут. І саме тому Суровікін і Прігожин кидають туди всі свої сили”, – пояснив Wall Street Journal член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Верховної Ради України Федір Веніславський.

Чому українські сили оборони вперто не поступаються? 

Українські розрахунки теж засновані не лише на військовій логіці. Якщо Бахмут впаде, місто Часів Яр поблизу нього може стати зручною лінією оборони для захисту 40% Донецької області, на яку посягає росія.

“З військової точки зору, Бахмут не має стратегічної важливості. Але водночас, він має психологічне значення”, – пояснює командир сухопутних військ України генерал-полковник Олександр Сирський.

Wall Street Journal погоджується, що відступ з Бахмута буде означати для України втрату ініціативи після чотирьох місяців стійкого просування вперед. Це може підвищити російську мораль і ускладнити подальший український наступ в Донецькій і Луганській областях. Саме тому впродовж останніх трьох тижнів Україна відправляла в район нові війська і техніку.

Видання зауважує, що протягом всієї війни Україна старалася уникати виснажливих битв, коли обидві сторони використовують значну кількість своїх ресурсів. Тому що в Києві розуміли: такий тип протистояння дає Росії певні переваги.

“Деякі наші сильні сторони, такі як незалежність, ініціативність, здатність діяти, не чекаючи чітких наказів, можуть стати нашою слабкістю, коли багато підрозділів зосереджені в одному місці. І в кожного з них своя точка зору”, – цитує WSJ командира розвідувального підрозділу “Терра” Миколу Волохова, якого разом з підлеглими перевели нещодавно з Херсона в Бахмут.

За словами, українського військового, результат в Бахмуті буде залежати від здатності наших сил добитися координації.

У чому важливість ділянки між Кремінною і Сватовим?

Інша частинка пазлу – події на ділянці фронту між Кремінною і Сватовим. Тут українські наступальні операції майже зупинилися через погоду, яка зробила дороги непрохідними. Українські війська очікують замерзання грунту, щоб відновити рух на схід. 

Якщо вони доб’ються успіху, це поставить тил російських військ, які атакують Бахмут, під удар, змусивши їх відступити. З іншого боку, якщо російські сили здобудуть успіх в Бахмуті, це ослабить українських тиск на Кремінну і Сватове, пишуть автори статті.

Катастрофічна ціна за невелике просування 

Влітку росія розпочала наступ під Бахмутом з проведення потужних артилерійських обстрілів міста, які перетворювали його райони в руїни, перш ніж в бій йшла піхота. Саме таким чином росія змогла окупувати Маріуполь в травні, а також Сєвєродонецьк і Лисичанськ в червні і липні. Втім, місяці запеклих боїв в Бахмуті принесли агресору лише обмежені здобутки.

Однак зараз інтенсивність російського вогню в Бахмуті набагато менша, ніж була на Херсонському фронті, стверджує командир батареї українських гаубиць “Акація” з позивним “Капітан”.

“У нас серйозна концентрація своєї артилерії тут. І я думаю, що у росіян починають закінчуватися боєприпаси”, – ділиться військовий своїми спостереженнями з WSJ. За його словами, намагаючись захопити українські позиції, ПВК “Вагнер” хвилями відправляє невеликі штурмові групи, сформовані з в’язнів, яким погрожують стратою за дезертирство і обіцяють амністію, якщо їм вдасться вижити впродовж шести місяців в Україні.

Краще озброєні і мотивовані, ніж мобілізовані російські солдати на інших ділянках фронту, найманці “Вагнера” інколи добиваються успіху. Але при цьому вони платять катастрофічну ціну.

“Всім плювати на їхнє життя. Ми їх вбиваємо, а вони продовжують йти, мов таргани. Поля навколо нас смердять через їхні трупи. Але хвиля за хвилею вони продовжують приходити”, – розповідає український солдат на ім’я Юрій.

Україна, пише Wall Street Journal, теж зазнає втрат в Бахмуті. “Росіяни спустошують свої в’язниці і відправляють найгірших людей помирати тут. А ми втрачаємо найкращих. Це не чесний обмін”, – говорить український тенісист Сергій Стаховський, який бере участь в обороні Бахмуту.

Раніше Інформатор писав про те, як у британській розвідці пояснюють роль, що відіграють "вагнерівці" у наступі на Бахмут

Також ми писали, що, на думку експертів, Бахмут – це пастка для російських окупантів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.