Корецький обіцяє скоротити кількість чиновників - раніше такі спроби приводили лише до росту витрат на них
Між тим, оплата праці по розпоряднику «Кабмін» у законах про бюджет зросла з 1,7 млрд грн у 2019році до 7 млрд грн у 2025 році, а фонд оплати праці працівників держорганів (НАДС) зріс з 38 млрд грн у 2020 році до 93 млрд грн у 2025 році
18 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував перегля чисельність держслужбовців, скорочення зайві вакансії, перегля кількість заступників міністрів. Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що це вже 12-та спроба скоротити держапарат за майже 8 років каденції президента Зеленського.
Скоротити чиновників з 2019 року обіцяв президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністри Олексій Гончарук, Денис Шмигаль, Юлія Свириденко.
“В результаті за ці 7,5 років постворювали нові міністерства (типу Єдності чи СтратПрому), які ж потім самі і ліквідували. В усіх варіантах обʼєднали МінАгро, поки не прийшли до висновку, що це має бути окреме міністерство. Скоротили тільки пусті незаповнені вакансії, видатки на апарат КМУ та взагалі Уряд тільки зростали кожен рік. Пустих вакансій щороку ті самі 30-40 тисяч. Вже ніхто адекватних до цієї влади йти працювати не хоче. Ефективності в цьому було нуль”, - пише Ярослав Железняк.
На думку народного депутата, результату скорочень держапарату немає, тому що скорочували вакансії, а не функції.
“Якщо довідку або ліцензію не видає людина, то і вакансія тут не потрібна. Все, що можна, треба переводити на цифру або ШІ. А там, де потрібна - то навпаки конкурувати за кращі кадри. Не ті, що на 10 тис готові терпіти таке керівництво і не знайшли себе на будь-якій іншій роботі. А нам знову пропонують робити за принципом «щоб було більше молока- корову треба менше годувати і більше доїти»….ось і якість такого держуправління спостерігаємо 8-ий рік”, - підсумував Ярослав Железняк.
Народний депутат проаналізував витрати на держапарат за даними НАДС і бюджету:
- у 2020 році в Україні було 176,5 тис. держслужбовців, а у червні 2026 року 155,1 тис. "Формально їх кількість зменшилась на 12%, але, на думку нардепа, це відтік кадрів, а не реформа. Адже вакансій щороку ті самі 30-40 тисяч: їх «скорочують» у 2019, 2021, 2023 і знову у 2026", - зазначив Железняк.
- З 2019 року міністерства обʼєднували, створювали, ліквідовували і розʼєднували. В результаті їх стало більше: 15 (2019) → 20 (2021) → 19 (2024) → 15 (2025) → 17 (2026).
- Оплата праці по розпоряднику «Кабмін» у законах про бюджет зросла з 1,7 млрд грн у 2019році до 7 млрд грн у 2025 році.
- Фонд оплати праці працівників держорганів (НАДС) зріс з 38 млрд грн у 2020 році до 93 млрд грн у 2025 році.
Мінрегіон обіцяє навчанн 1000 нових чиновників
В Івано-Франківську створять перший Офіс політики згуртованості. Про це 22 вересня заявив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін під час Карпатського саміту.
«Сьогодні для громад відкривається дедалі більше європейських програм і можливостей для залучення коштів. Але між хорошою ідеєю та реалізованим проєктом - велика робота. Потрібні фахівці, які вміють пройти весь цей шлях: визначити потребу громади, підготувати концепцію і бюджет, провести закупівлі, організувати реалізацію та звітування. Наша мета - підготувати 1000 проєктних менеджерів, які матимуть ці компетенції та зможуть працювати безпосередньо в інтересах громад», - зазначив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін.
На думку економіста Данила Моніна, 1000 проектних менеджерів в офіс політики Згуртованості - це потужна ініціатива згенерувати та розпиляти безліч грантів та збільшити кількість чиновників у рамках політики "оптимізації" від прем'єра. “Хоча я особисто впевнений, що потреби та мотивація у громад є виключно у місцевих активістів, на місцях”, - зазначив Монін.
Мінфін про економію нічого не чув
Інформатор надіслав офіційний запит на публічну інформацію до Кабінету Міністрів України після заяви прем'єр-міністра Сергія Корецького про 70 млрд грн "необов'язкових" видатків, які уряд планує перекинути на оборону. Видання просило вказати конкретні статті видатків і бюджетні програми, за рахунок яких буде досягнута ця економія. Запит пресслужба Кабміну переадресувала до Міністерства фінансів України, звідки й надійшла відповідь без жодних конкретних цифр чи назв програм.
Можна припустити, що у Мінфіні на момент відповіді (через 2 тижні після заяви очільника Уряду) не було інформації про те, де прем'єр Корецький візьме додаткові кошти. Так само про це не знають у пресслужбі прем'єра. Або обом ще невідомо, з яких джерел і скільки грошей буде зекономлено.
"Відсутність ознак досягнення стійкого та всеосяжного миру зумовлює збереження високого рівня невизначеності щодо перспектив безпекової ситуації у наступному році", - йдеться у відповіді Мінфіну.
При цьому в листі жодного разу не згадано, які саме бюджетні програми чи видатки уряд вважає "необов'язковими" і планує скоротити.
Про 70 млрд грн економії Сергій Корецький заявив під час виступу у Верховній Раді на початку вересня. Прем'єр-міністр закликав депутатів підтримати законопроєкти, необхідні для Сил оборони, і наголосив, що уряд запроваджує жорсткий режим витрачання коштів, які не закріплені за потребами фронту.
Зі слів Корецького українці дізналися, що дефіцит оборонного бюджету України сягнув $27 млрд, і причиною цього стало здорожчання війни. Розмір суми здивував і занепокоїв багатьох посадовців у Європі, а частина з них у приватних розмовах засумнівалася, чи ефективно витрачаються кошти. Адже цьогоріч європейські партнери України вже погодилися надати кредити на 100 млрд доларів, а несподівані ще 27 мільярдів виявилися неприємним сюрпризом.
Читайте нас у Facebook
