Банкрутство Зернової держкорпорації: хто вкрав китайські гроші та чим може допомогти США

В Україні чергове державне підприємство незабаром може оголосити про дефолт або, простіше кажучи, збанкрутувати. Йдеться про Державну продовольчо-зернову корпорацію, яка не має грошей на погашення кредиту. Позика у Китаю під державні гарантії була взята ще 10 років тому - за часів режиму Віктора Януковича, але проблема не вирішилася і за нової влади. 

Інформатор розбирався, як Зернова держкорпорація опинилася на межі банкрутства і чи можна ще якось змінити ситуацію. 

Як мільярди гривень від Китаю осіли в офшорах українських чиновників 

Державна продовольчо-зернова корпорація у 2012 році бере у Китаю кредит у розмірі 1,5 мільярда гривень під гарантії держави. Погасити весь борг компанія обіцяє у 2027 році, але віддавати гроші, згідно з умовами договору, потрібно частинами у певні періоди.  

«Наразі ми виплатили за цим кредитом 1,2 мільярда доларів. Детальніше: 600 мільйонів – це тіло кредиту (відповідно, залишається 900 мільйонів), а 600 мільйонів доларів – це відсотки», – пояснив міжнародний економічний оглядач Олексій Коваль. 

Як каже експерт, Україна зобов'язувалася постачати Китаю зерно на ці гроші, але у підсумку наша країна перша не виконала умов контракту. Замість того, щоб постачати зерно Китаю, Україна на китайські гроші купувала його в інших країнах, а потім перепродавала це зерно далі. Звісно, ​​про такі маніпуляції варто було б повідомляти міжнародного партнера, якому треба повертати гроші за кредитом, проте тодішнє керівництво країни, за словами Олексія Коваля, мало своє бачення міжнародного співробітництва. 

«Україна мала постачати до Китаю від 2 до 4 мільйонів тонн зерна на рік. І невиконання зобов'язань розпочалося з 2012 року.Україна за умовами договору не мала права продавати зерно куплене за гроші Китаю. За фактом зерно йшло за кордон, а гроші йшли не на погашення кредиту, а осідали в офшорах, тоді це був режим Януковича. Але, в принципі, аж до минулого року були скандали», - зазначив Коваль. 

Але якщо спочатку хоч якісь поставки кукурудзи з України до Китаю все ж таки були, то надалі ситуація погіршилася ще більше. Останнім часом Китай взагалі перестав купувати кукурудзу в України, посилаючись на відсутність квот. Потім, коли квоти у Китаю з'явилися, Україна зерна вже не мала. 

А тим часом паралельно зернова держкорпорація буквально обросла скандалами всередині країни. Нагадаємо, що минулого року під час аудиту Держрезерву виявили нестачу 2 800 вагонів зерна на 800 млн грн, які «з'їли миші». Про це тоді повідомив радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол у Facebook. 

Як написав у своєму Telegram-каналі голова підкомітету з питань місцевих податків та зборів Мар'ян Заблоцький, банкрутство Зернової держкорпорації – логічне завершення всієї цієї 10-річної історії. Із суми у 96,4 млн доларів, яку корпорація мала заплатити Китаю 21 січня 2022 року, державний трейдер сплатив лише 8,8 млн доларів. Решта платежів у сумі 87,6 млн доларів було сплачено Міністерством фінансів у рамках держгарантії – це близько 2,5 млрд грн, передає Економічна правда. 

«Краще жахливий кінець, аніж жах без кінця. Компанія навряд чи зможе самостійно виплатити 95 млн. доларів чергового траншу кредиту. Це було неминуче, оскільки значну частину з 1,5 млрд доларів, отриманих від Китаю у 2012 році, було вкрадено ще за Віктора Януковича. Чимало також постаралися за короткострокової квоти на Мінагрополітики з боку партії «Свобода». За півроку їхнього менеджменту з рахунків компанії зникло близько 250 млн. доларів. На всіх керівників компанії без винятку відкриті кримінальні провадження, усі в бігах. Але повернути вкрадені гроші шансів вже замало. Грошей, що залишилися в компанії, могло вистачити лише щонайбільше  до початку 2022 року», - написав Заблоцький. 

Заради справедливості зазначимо, що у 2020 році головою Зернової держкорпорації стала людина, дуже близька до фракції «Батьківщина». Подейкували, що Офіс Президента подарував команді Юлії Тимошенко цю посаду в обмін на голоси за бюджет-2021. 

Дефолт чи допомога США

До розмов про дефолт Державної продовольчо-зернової корпорації Україні вже не звикати. Під загрозою банкрутства компанія була і у 2015 році. Ось тільки всі ці роки підприємство справно платило по кредитах, жоден платіж не був протермінований. А цього разу Зернова держкорпорація не змогла заплатити, проте керівництво пропонувало свої варіанти виходу з кризи.  

«Був план реструктуризації кредиту та перенесення кредиту на 10 років. Своєрідна пролонгація. Крім того, був варіант віддати усю корпорацію Китаю за борги. Але зараз Зернова держкорпорація оцінюється у 200-300 млн доларів, відповідно цих грошей не вистачить, щоб сплатити борг перед китайцям», - каже Олексій Коваль. 

За фактом за борги та чужі офшори знову розплатився народ України - своїми податками з державного бюджету. 

«Мінфін має відповідні ресурси, щоб погасити або наступний транш кредиту, або весь повністю. Можна просто надати додаткові ресурси ДПЗКУ, щоб ті погасили хоча б наступний транш. Ця виплата збільшує навантаження на обсяг планових зовнішніх урядових запозичень у 2022 році. На жаль, через медіафон щодо можливої ​​нової хвилі російської агресії, для нас тимчасово закриті ринки запозичень», - пише народний депутат Заблоцький. 

Водночас міжпарламентська група дружби у Верховній Раді, за словами Заблоцького, готує проект листа до Конгресу США щодо надання Україні можливості випуску облігацій під гарантії Штатів. Можливо, Сполучені Штати допоможуть Україні і в цьому питанні, проте розслаблятися не варто, казначейство щороку публікує звіт про кредити, надані під державні гарантії, сплачені з державного бюджету після дефолту позичальників. 

З початку незалежності нашої країни у списку опинилося майже 300 кредитів від десятків підприємств із загальною сумою протермінування на 2,4 млрд. доларів. За кого наступного платитиме народ України, покаже час.

Раніше Інформатор писав про надмірне експортування продовольчого зерна з України

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.