Акулячий тест: про що свідчить хвиля українських жартів про акулу та суперечка навколо їх доречності

8 червня на пляжі Хургади акула живцем з’їла чоловіка. Саме так про це написали на офіційни органи Єгипта. Але російські ресурси повідомили, що загиблий був росіянином. Український сегмент соцмереж вибухнув мемами. Паралельно розпочалась дискусія з приводу того, наскільки етично радіти трагічній смерті людини, яка не брала безпосередньої участі у вбивстві українців. В ній взяли участь велика кількість лідерів думок, психологів, журналістів та представників інших професій. Інформатор зібрав думки за та проти. 

Симптом зграї. Час бити на сполох 

Так розпочав свій пост у Facebook 8 червня відомий український волонтер Генадій Друзенко. 

“На жаль, воюючи з драконом, дуже легко перетворитись на іншого дракона. Який відрізняється від ворога тільки кольором прапора, мовою та національним пантеоном. В якому людяна постать Шептицького губиться у тіні героїчного Бандери. Реакція українців на загибель росіянина в далекій Хугарді – симптом нашого знелюднення, з яким потрібно щось робити. Бо бачити людину тільки в "своїх" і поголовно демонізувати "чужих" тільки через їхню національну (чи етнічну) приналежність, – це і є шлях "русского мира". І цей шлях дуже легкий. Бо ненавидіти легко – любити важко. Бути зграєю, яка загризає чужаків тільки через те, що вони чужаки, легко – важко бачити в людині насмперед людину і ставитись до неї так, як би ми хотіли, аби вона ставилась до нас. Якщо ми претендуємо, що наша війна – це не просто війна української зграї проти російської зграї, а екзестенційний двобій за гідність, людяність і свободу, треба щось робити з "синдромом акули". Бо не згледімось і станемо неймовірно схожі на україномовних москалів з козацькими вусами та чубами…”, - написав Генадій Друзенко.

Волонтера підтримав відомий блогер Олексій Арестович: “Судячи з кількості (і якості) жартів про вбитого акулою росіянина, розлюднення вже тут. А якщо воно тут, у Вас, значить Ви – програли. Ви, такі гарні, програли банальному, сірому, нудному злу. І самі стали злом – банальним, сірим, нудним”.

Відомий український лікар Євген Комаровський в інтерв’ю з цього приводу сказав наступне: “Варто розставити крапки над і в громадянському суспільстві чи на рівні закону. Чи робить якась характеристика людини (громадянство, мова, національність, релігія) за замовчуванням гідним смерті? Я з цим категорично не згоден. Якби акула з’їла конкретного Пригожина, я б зрадів. Але його з’їдять інші акули. З іншого боку, українцям завжди допамагав виживати гумор. Це засіб психологічної підтримки. З цієї точки зору, реакція зрозуміла. Але в цілому мені це не подобається”.

Бритва акули або як блискавично розрізнити "своїх" і "чужих"

Виступ Олексія Арестовича вивев дискусію на новий рівень.

"БРИТВА АКУЛИ". Перепрошую, але це настільки очевидно, що аж ніяково писати: спроба в розпалі геноциду вмовити жертві геноциду почуття вини за чорний гумор на адресу країни-ката є класичною, підручниково чистою ІПСО з віктимблеймінґу. (Так, цьому вчать; так, це давно й докладно розроблена політтехнологія, не буду повторювати тут те, що вже 100 раз писала - і в "І знов я влізаю в танк", і в "Найдовшій подорожі".). І так, мені особисто дуже прикро, що до тих гебнючих мальчіков-з-"маленькою-культурою"-в-трусіках, які оперативно "включілісь в работу", щоб вам, не дай Біг, трошки не попустило (і справді перевели масовий "акулячо-солдатський гумор" наших мереж у режим пів-обурення, пів-виправдання, куди менш корисний для психічного здоров'я воюючого суспільства!), долучилася наша Нобелівська лавреатка. (У неї була прекрасна Нобелівська промова, яку я не раз цитувала в публічних виступах.) Що ж, не всі витримують випробування мідними трубами. Жаль, дуже жаль. Зате який досконалий інструмент отримало українське суспільство, щоб блискавично розрізнити "своїх" і "чужих", не множачи сутності - на суто емоційному рівні! (Бо, так - той, хто в мить, коли ви, перебуваючи всередині катівні, забуваєтесь полегшеним сміхом, зараз же мчить до вас з криком "нє смєть!" - це не друг вам, хоч би скільки запевняв у протилежному, - це вохра, ворожий "психологічний наглядач"-аб'юзер, - і для вас, з погляду вашої безпеки, не має жодного значення, чому і як він на такій роботі опинивсь: хто б то не був - "давайдосвіданія"!)” - написала письменниця Оксана Забужко.

Згодна з письменницею відома блогерка Майя Тульчинська. Її думка отримала шалену підтримку з боку підписників та сотні репостів.

“Шановні пані, панове і Арестович, глибоко стурбовані тим, що буцімто українці здичавіли, іпанулися і ржуть з гастрономічних вподобань єгипетських акул замість людяно співчувати акулячому обіду! У мене для вас погана новина. Іпанулися ви! Українці втомлені як чорти, виснажені як земля на сьомий рік посухи, чорні від горя, білі від люті, сиві від розуміння, що контролювати в своєму житті вони зараз не можуть приблизно нічого. Жахливі новини валяться хвиля за хвилею, особисті з загальними впереміж, одна одної гірше. Черги до психологів та психотерапевтів стоять такі, що у них до 2025 року прийом розписаний. Попит перевищує можливості спеців в рази, а ще вдесятеро більше людей лишаються за бортом навіть цього попиту - бо у них нема грошей / часу / звички звертатися по допомогу / сил навіть на це. І тут раптом якась дурнувата акула, нічого особистого не мавши на увазі, здіймає плавником хвилю мемчиків і жартів - І ЛЮДЯМ НА ОДИН ВЕЧІР СТАЄ ХОЧ ТРОХИ ЛЕГШЕ! На один вечір! Безкоштовно! Без жодних збитків для фронту! Взагалі без жодних збитків для будь-кого, бо навіть та акула від наших жартів більше біодобрива не зжере. Наїлася вже. То вам шкода, щоб люди мали хоч трохи розради, білі ви польта штопані? Вам шкода, щоб хтось такі справді не іпанувся від жаху і не вийшов у вікно, а всього лише запостив жартик про акулу або поржав з чужого жартику - і на цьому допінгу витримав ще один день? Вам шкода? Такі людяні, такі фіялки ніжні, я не можу! Мабуть, коли біля вашого вікна щось з неба падає і вибухає, ви зітхаєте "Ах, право, как это грубо!" і підносите до носика баночку з нюхальною сіллю. Так і бачу!”, - написала блогерка. 

Військовий психолог Андрій Козінчук вважає, що абсолютно нормально тішитися з інциденту, який стався в Єгипті. Не секрет, що росіяни є загрозою для українців. А з небезпекою можна справитися у два способи.

“Перше – втекти. В нас вже була така історія раніше. І чим все закінчилося? Другий варіант – побороти та перемогти небезпеку. Як тільки ми перемагаємо російських загарбників, зокрема за допомогою акул, то стаємо на крок ближче до безпеки. Чи раділи б ми, якби акула покусала, до прикладу, жителя Ірландії? Ні, ми б сумували. А з росіянином – така у нас реакція на небезпеку. Це – абсолютно нормально. Ми – нормальні та адекватні. А-от Росія – ненормальна”, – підкреслив Козінчук.

Кандидат філологічних наук, фольклористка Дар'я Анцибор радить тим, хто розповідає про якесь розлюднення, спершу поцікавитися класикою з соціології гумору і подивляться, як сміялися в часи Голокосту чи як каналізувалися жарти у часи 9/11. 

“Жартів про Каховську ГЕС ми не бачили й поки не побачимо, бо це надто болісно, надто страшно, надто свіжо, надто сильно всіх нас зачіпає. Світ морозиться, ніхто толком не допомагає, Україна сам-на-сам з цією катастрофою. Але все ж очевидно, що є потреба певного психологічного розвантаження, бо такий тягар неможливо утримувати. І тут прийшла вона. Акула. Вона каналізувала в собі все те, що ми стримувалися ці дні оприявнити. Тому жарти в стилі "одна акула зробила більше, ніж вся ООН", тому Буданов і Зеленський нагороджують її, тому це знову фонд Ані Лорак, "вкусно і точка" та все те, що ви вже бачили, як неслося. Це якраз і є здорова і нормальна реакція. Акула дуже вчасно допомогла розрядити психологічну напругу, особливо щодо зовнішньої бездіяльності світу”, - написала дослідниця.

Не треба мені казати, що я маю робити та що відчувати!

Віце-президент в Асоціація політичних психологів України Світлана Чунікіна вважає підступною саму постановка питання – як правильно (належно) реагувати. 

“Немає жодного "правильно". Є люди з різним досвідом проживання війни, з різною глибиною травми та масштабом втрат. І якщо вам жарти про акулу здаються огидними, значить для вас це правильна, чесна реакція, яка продиктована вашим досвідом і цінностями. А якщо ви вже вдесяте розважаєтеся відомим відео, значить, вам зараз дуже потрібен реванш, або каналізація агресії, або надія на те, що справедливість таки переможе. І та й інша реакції "хороші" в тому сенсі, в якому вони справжні. Тому що усвідомлений контакт зі своїми переживаннями та можливість вільно ці переживання висловити, розділити з іншими – це один із потужних важелів повернути зозулю на місце. І навпаки. Спроби дотримуватися приписів органів морального нагляду соцмереж або генеральної лінії партії - як правильно (наказано) зустрічати звістку про чергову трагедію, що спіткала мскл_я(ів) - патогенні. Тому що вони вбивають дискусію та свободу. Поки ми вільні обговорювати - нехай криво-косо, як ми тільки і вміємо, нехай виключно в стилістиці викриття та бичування - межі допустимого в дегуманізації ворога, ми ок, ми норм. Як тільки ця дискусія припиниться або стане з якихось причин неможливою, ми опинимося у великій біді. У більшій біді, ніж зараз” - зазначила психологиня. 

Ту ж думку дещо іншими словами висловила журналістка Діана Бутко: “Цього тижня я не дуже мала час на соцмережі і випала зі скандалів. Зайшла оце трішки погортала і зрозуміла, що, хоча деякі дописи суперечать один одному, усі вони насправді про одне. Про те, що я маю робити і що відчувати. 

• Я маю ненавидіти. Або ні - це мені заборонено.
• Я маю слідкувати за контрнаступом - чи не маю взагалі.
• Я маю підтримати Х чи маю критикувати.

Один за одним різні дописи мені говорять та ні - наказують, що я маю робити. Хоча зазвичай мені начхати на це все, але від чергового такого наказу прям розізлилася.Дякую усім за поради, але я якось сама розберуся, з чого мені сміятися і як коментувати контрнаступ”, - написала журналістка.

Ким був загиблий росіянин, та яка доля спіткала акулу

За даними ЗМІ, загиблим від зубів акули виявився 23-річний росіянин Володимир Попов, який приїхав на пляж з батьком та своєю дівчиною. Батько купив сину квартиру в житловому комплексі British Resortу поблизу Хургади, щоб той не потрапив на війну проти України. Півроку тому хлопець переїхав до Єгипту з Архангельска. Єгипетські рятувальники та рибалки впіймали та вбили акулу-людожера. В її шлунку знайшли голову та руку Володимира Попова. Інші частини його тіла плавали в морі.

Пізніше в соцмережах користувач з ніком Adam Viter, який опублікував відео, на якому якийсь чоловік російською мовою радіє тому, що українців затопило після руйнування росіянами ГЕС. 

"Карма, жорстока штука. Але деякі з нас уже співчують йому. Стокгольмський синдром? "Гуманістам" рекомендую почитати коментарі орків на результати обстрілів та затоплення наших міст", - написав Adam Viter.

Щоправда, в ЗМІ висловлювались сумнівищодо того, що хлопець на відео та загиблий в Єгипті - одна та й сама людина. 

Так чи інакше, український сегмент соцмереж вибухнув хвилею акулячих мемів. А на російських сайтах мемів стали з’являтися інші “новини” про ніби-то проблеми, які трапляються з росіянами за кордоном через тварин.

На фоні цієї хвилі чорного гумора з’явився навіть новий анекдот:

“Заходять до бару акула, кенгуру та папуга, бачать там росіянина і питають, що з ним зробити: з’їсти, виклювати очі чи щось інше. А той відповідає: Та ладно, хлопці! Давайте краще сидру вип’ємо!” 

Нагадування про сидр пов’язане з масовим отруєнням сидром в рф. Підробний напій був виготовлений з використанням метилового спирту, вкраденого з камери речових доказів в російській поліції. 

Тим часом Інформатор забрав ще більше мемів та жартів про акулу та інших тварин, що завдають прикрощів росіянам.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.