Зловісний вулкан в Ефіопії прокинувся від тисячолітнього сну: це вплине на екосистему

В Ефіопії стався безпрецедентний вулканічний вибух - після тисячолітнього затишшя Хайлі-Губбі викинув у повітря стовп попелу заввишки до 15 км. Фахівці попереджають про можливі наслідки для місцевої екосистеми та якості повітря в регіоні

В Ефіопії вивергається вулкан Хайлі-Губбі
Хайлі-Губбі прокинувся вперше за 10 тисяч років

У віддаленому районі регіону Афар на північному сході Ефіопії сталося надзвичайно рідкісне явище: вулкан Hayli Gubbi (Хайлі-Губбі), який вважався практично неактивним протягом тисячоліть, прорвав свій геологічний затишок. За даними авіаційної служби VAAC (Volcanic Ash Advisory Centre) в Тулузі, 23 листопада 2025 року приблизно о 08:30 UTC (за місцевим часом - 24 листопада) відбулося вибухове виверження з утворенням попелевого стовпа висотою понад 10 км.

Це - історична подія: згідно з даними Smithsonian Institution/Global Volcanism Program, науковці не мали достовірних записів про виверження цього вулкана в голоцені (останні ~10 000 років) - тож він, по суті, пробудився після тисячолітнього сну.

Telegram oembed: https://t.me/informator_live/5176

Локація стала ще більш примітною тим, що Hayli Gubbi розміщений лише близько 15 км на південний-схід від активнішої вулканічної системи Erta Ale. Виверження розпочалося, коли стовп попелу піднявся вище за 10 000 метрів. Попіл разом з викидами діоксиду сірки (SO₂) та іншими вулканічними газами дрейфував на схід через Червоне море у напрямку Омана та Ємену.

Через віддаленість місця події (пустельна зона) наразі не зафіксовано повідомлень про жертви чи значні руйнування майна. Авіаційні служби та влада сусідніх країн стежать за якістю повітря, розповсюдженням попелу та потенційними ризиками для авіасполучення.

Чим це може загрожувати екосистемі

Незважаючи на те, що подія поки лиш на ранній стадії спостереження, вчені попереджають про можливий вплив на довкілля та біосистеми. Нижче – основні фактори:

  • Попіл та тверді частинки. Вулканічний попіл може осідати на рослинах, ґрунтах, водних поверхнях, змінюючи фізичні та хімічні властивості екосистем: попадання попелу на листя, гілки, поверхні перешкоджає фотосинтезу та газообміну рослин. Осідання попелу у водних системах викликає підвищену каламутність (турбідність), що стримує проникнення світла, впливає на водні рослини й мешканців водойм. У ґрунтах товсті шари попелу можуть ускладнити проникнення коріння, знизити доступність води та поживних речовин, а також змінити структуру ґрунту.
  • Газові та хімічні викиди. Вулкан випускає не лише попіл, але й гази — SO₂, CO₂, HF, HCl та інші. Їхні наслідки: діоксид сірки може утворювати сірчану кислоту в атмосфері і спричиняти кислотні дощі, що впливають на рослини, ґрунти, водні екосистеми. Газові та мінеральні елементи в попелі можуть містити токсичні важкі метали, які при осіданні впливають на здоров’я рослин, тварин і якість води.
  • Вплив на водні екосистеми. Особливо коли попіл і гази потрапляють у річки, озера, прибережні води, можливі ефекти: зменшення кисню у воді через реакції, які відбуваються з вулканічним матеріалом. Забруднення ґрунтових та поверхневих вод, вплив на доступну воду для тварин і людей.
  • Локальні біорізноманіття та середовище існування. Рослини та тварини, які живуть поблизу зони виверження або на маршрутах кільцювання з попелом, можуть зазнати стресу: рослини - через втрату листя/фото­синтезу; тварини - через зміну середовища, зменшення кормової бази, ушкодження дихальних шляхів. У випадку, якщо осідатимуть товсті шари попелу, можливе руйнування чи значне зміщення екологічних ніш: гнізда птахів, лігва, підземні ходи дрібних тварин можуть бути засипані.

Що далі

Потрібне моніторинг: спостереження за якістю повітря, кількістю осадження попелу, станом довкілля (рослинності, водних систем). Враховуючи, що район - малонаселений, прямий вплив на людей може бути обмеженим, але через перенос попелу і газів на великі відстані екосистеми країн регіону також у зоні ризику. Довгострокові наслідки появи великої кількості попелу та газів можуть проявити себе через місяці чи навіть роки - особливо у водних системах і ґрунтах, де реакції тривають. 

Нагадаємо, що у серпні на Камчатці розпочалося виверження вулкана Крашениннікова. Раніше він вважався сплячим, це вперше в історії розпочався його цикл за 600 років. До цього востаннє вулкан "прокидався" близько 1463 року. Попіл рухався в східному напрямку - у бік Тихого океану.

Влітку на Камчатці також продовжував вивергатися інший активний вулкан - Ключевська Сопка, висота якого становить майже 4,8 кілометра (найвищий в Євразії). Вулкан Крашениннікова розташований неподалік від нього.

Читайте нас у Facebook

Image
Оперативні новини: Україна, світ, війна. Підпишись 👇

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити