“Злив” інформації щодо контрнаступу України: кому це може бути вигідно

Достеменно невідомо, чи відповідає дійсності інформація з оприлюднених у мережі документів, які вже називають зливом про контрнаступ ЗСУ. Версія, яку озвучив радник офісу президента Михайло Подоляк – це фейк російских спецслужб. Ми розглянемо інші версії того, звідки взявся злив та кому він є вигідним. 

Оприлюднені дані не містять конкретних напрямків і дат наступу. Але є інша доволі цікава інформація для російського військового керівництва. Таку думку висловлює New York Times – це видання першим опублікувало інформацію про злив. Ось що важливого помітили аналітики видання: 

• графіки постачання зброї та військ;
• розташування бригад і командних пунктів;
• нарощування українських військ;
• підготовка: зазначаються дані про 12 українських бригад, 9 з яких навчаються США та союзниками; 6 бригад мають завершити навчання до 31 березня, решта – до кінця квітня; кожна бригада мітить по 4-5 тисяч осіб;
• потреба в техніці: для 9 бригад потрібно понад 250 танків і 350 броньованих машин;
• перелік техніки, яку бригади отримали для наступу.

Окремої уваги заслуговують втрати особового складу. В оприлюднених даних вказано, що на війні загинуло від 16 до 17,5 тисяч російських солдатів і від 61 до 71,5 тисяч українських. Втім, Пентагон та інші аналітики вважають, що російських військових загинуло значно більше – близько 200 тисяч осіб, а українських поранених і загиблих, за даними New York Times – 100 тисяч осіб.

Ймовірно, цифри втрат у наведених документах скориговані в інтересах кремля, адже російська пропаганда приховує втрати від населення рф. Тобто решту даних вони могли підкорегувати, тільки мотивація цього не така очевидна.

Версії "зливу"

На момент написання статті єдиний офіційний коментар, який пролунав після зливу даних, належить раднику керівника Офісу Президента Михайлу Подоляку. З нього і почнемо. Радник вважає, що це інформаційна гра росії, а оприлюднені свідчення, скоріше, сформовані на статистичному аналізі постачань, можливих оперативно-тактичних задумів, а також великого обсягу фіктивної інформації. В обґрунтуванні своєї позиції Подоляк спирається на доцільність висвітлення розвідданних.

“Безперечно, будь-яка війна передбачає постійні спроби розвідорганів ворожої сторони отримати доступ до напрацювань Генерального штабу. І якби Росія справді отримала реальні сценарні заготовки – вона навряд чи оприлюднила б їх. Адже набагато вигідніше заготувати власні зустрічні пастки, залишаючи при цьому другий бік у незнанні про власне знання. Натомість публікація сьогодні – це безумовний доказ виключно оперативної інформаційної гри Росії”.

І повідомив, що російські війська першими ознайомляться з реальним планом контрнаступу, це станеться дуже скоро.Розгляньмо інші версії. Перш за все, російські шпіони, які дійсно отримали потрібні для своєї країни дані. Репортери New York Times вважають витік інформації “першим проривом російської розвідки, який був опублікований з початку війни”. Водночас США надавали Україні інформацію про командні пункти і склади боєприпасів, по яких потім ЗСУ завдавали вогню. Та якщо дійсно “злив даних” – результат роботи російських шпигуни, то для чого їм афішувати це? Але і не всі дані є в мережі. Наприклад, немає конкретних напрямків і дат наступу. Це не означає, що ворог цього немає взагалі. Можливо, він опублікував не все, а лише те, чого буде достатньо для того, щоб супротивник і проросійська аудиторія усвідомили спроможності розвідки рф.

Версія №2 – росії “злили” дані, але не всі, і це допоможе викрити зрадників і в самому Пентагоні. Що про це може свідчити? У своїй статті New York Times підкреслює, що Україна не так охоче ділилась з США даними щодо власної військової стратегії. Про це говорили ще в червні того року.  Хоч і без обґрунтування, але почути такі припущення від репортера, який працює з матеріалами про спецслужби – теж сигнал. Тоді Джуліан Барнс відзначив, що відеопости свідчать про ефективність західної зброї в руках українських військових, і Пентагон регулярно проводить брифінги про розвиток війни. Попри це в американської розвідки було мало інформації про операції в Україні, заплановані операції, успіхи і невдачі.

Що стосується інформації про весняний контрнаступ, то секретар РНБО Олексій Данілов казав, що нею володіють 3-5 осіб. Ймовірно, невелике коло осіб проінформовані і в Пентагоні щодо цього. Але і в ньому може бути російська агентура. Для успішної операції це треба виявити якомога скоріше. Тут є два варіанти: або оприлюднені дані – маленька і незначна частина того, що має українське командування. Або вони сфальсифіковані. В обох випадках мета одна - виявити того, хто “зливає” інформацію, чи звузити коло до тої міри, щоб це можна було зробити.

А якщо дані дійсно сфальсифіковані, то це вбиває і другого зайця – вводить в оману орків. Таку мету можна розглядати, але тільки як другорядну. І тут знову повертаємось до першого пункту про обмеженість даних, які “злили”. Що дає російській армії мапа розташування наших бригад або потреба в бронетехніці, якщо бригади мобільні, а техніка постачається? Варто пригадати, що за кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення наша розвідка повідомляла про переміщення російської техніки близько до державного кордону, але війну нічого не зупинило.

“Обмін розвідданими між Україною та США значно заслаб минулої осені, і дві країни тісно співпрацюють над варіантами українського наступу. Однак витік розвідданих такого роду, розміщений у соціальних мережах і доступний у всьому світі, неминуче зашкодить обміну розвідданими між Україною та Сполученими Штатами”, – пише репортер New York Times.

Ймовірно, йдеться про недовіру в колах Пентагону та українського командування. Це можливо тільки в тому випадку, якщо витік інформації й справді був роботою російських спецслужб. Тим часом в росії вже увімкнулася пропаганда. Не міг залишити поза увагою витік даних

"Навіщо ми чекаємо на контрнаступ? Використати тактичну ядерну зброю! Завдати ударів по місцях дислокації та розташування "центрів ухвалення рішень" України. В чому проблема?", – істерив Соловйов в одному з випусків власного шоу.

Ядерна зброя – улюблений жахастик пропагандистів, і тому його ніхто не боїться. Але те, з якою інтонацією тепер говорить про це пропаганда, свідчить про певні претензії до кремля. Вочевидь, російська публіка ще не зрозуміла, що “взяти Київ за три дні” не вийде. Так, як не вийде і розбити всі бригади, вказані на мапі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.