Сторони по справі уклали попередній договір оренди транспортного засобу і отримання завдатку
Чоловік уклав з ФОП договір оренди автомобіля Volkswagen Passat. Він вніс завдаток за транспортний засіб у розмірі 143 900 гривень, але виявилось, що продавець не є власницею машини. Про це йдеться у рішенні суду Новозаводського районного суду Чернігова, опублікованому 1 жовтня 2024 року.
24.02.2024 року чоловік уклав з ФОП попередній договір оренди транспортного засобу й отримання завдатку. Він сплатив гарантійну суму 2 тисячі доларів та здійснив перекази на загальну суму 67 900 гривень. Надалі йому стало відомо, що автомобіль "Volkswagen Passat" щодо якого жінка на виконання умов вище вказаного договору зобов'язувалась укласти з ним договір продажу їй не належить. Враховуючи, що ФОП навмисно ввела його в оману, а неповідомлені нею обставини взагалі унеможливлюють укладення в майбутньому договору купівлі-продажу щодо транспортного засобу, який їй не належить, він вважає, що укладений попередній договір оренди від 24.02.2024 року є недійсним, а сплачені ним кошти у виді завдатку в розмірі 76 тисяч гривень та сплачені кошти в сумі 67 900 гривень підлягають стягненню на його користь.
Суд з'ясував, що 24.02.2024 року сторони уклали попередній договір оренди транспортного засобу і отримання завдатку. Згідно з п. 1 даного договору покупець і продавець зобов'язалися в строк і на умовах цього договору, викладених нижче, підписати в майбутньому договір-продажу (основний договір) на належний продавцю транспортний засіб «Volkswagen Passat» 2007 року випуску. Згідно з п. 2 продавець стверджує, що зазначений в п. 1 транспортний засіб належить йому на законних підставах (техпаспорта СТТ 100529, виданий 24.01.2024 року).
На виконання зазначеного договору чоловік сплатив гарантійну суму 2 тисячі доларів. Також він здійснив перекази щомісячних платежів: 01.03.2024 року - 21 500 гривень, 01.04.2024 року - 21 500 гривень, 03.04.2024 року - 5 400 гривень, 23.04.2024 року - 21 500 гривень. Згідно з договором фінансового лізингу, укладеного 25.01.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «А-фінанс» та жінкою, предметом лізингу є транспортний засіб «Volkswagen Passat» 2007 року випуску. З повідомлень в мережі «Viber» вбачається перебіг спілкування сторін по справі щодо обставин укладення договору оренди транспортного засобу та перемовин про оплату щомісячних платежів, а також підтверджується його обізнаність щодо перебування автомобіля в лізингу.
"Тобто, позивач 24.02.2024 року отримав свідоцтво про реєстрацію вище вказаного транспортного засобу в якому його власником зазначено ТОВ «Фінансова компанія «А-фінанс». Про його обізнаність щодо перебування транспортного засобу саме в лізингу свідчить і текстуальний аналіз повідомлень в мережі «Viber» між сторонами по справі. Суд враховує, що роздруківки електронного листування в мережі «Viber» не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) у розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», однак з врахуванням конкретних обставин справи відповідне електронне листування в зіставленні з датами та змісту повідомлень дає змогу встановити його учасників та підтвердити доводи сторін, а відтак приймає як доказ сукупно з іншими доказами у справі", - вважає суд.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. На момент укладення договору він не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та був проінформований про всі умови.
"Підписуючи договір, він не повідомляв відповідачку про наявність у нього будь-яких зауважень чи заперечень стосовно змісту наданої йому інформації, а також умов укладеного договору. Укладений договір не суперечить нормам чинного законодавства, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину. Твердження представника позивача, що відповідачкою було умисно не надано інформацію щодо фактичного власника транспортного засобу є безпідставними, оскільки відповідна інформація зазначена у свідоцтві про реєстрацію автомобіля і така інформація є загальнодоступною. Посилання представника позивача на обов'язок відповідачки повернути сплачені ним у вигляді завдатку в розмірі 76 тисяч гривень та кошти в сумі 67 900 гривень є безпідставними, оскільки пункти спірного договору таких зобов'язань не передбачають", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.