Зернова криза: п’ять країн у відмові, ЄС між двома вогнями, Україна в шоці

19 квітня стало відомо, що в ЄС відтермінували голосування щодо продовження безмитного режиму для України, яке повинно було відбутися у цей день. Причина - знайти вирішення проблеми, створеної запровадженим в односторонньому порядку Польщею та іншими країнами ембарго на українську сільськогосподарську продукцію. В ЄС проблему вважають дуже серйозною і хочуть з нею ретельно розібратися. Що її спровокувало і чи має вона рішення? 

В Євросоюзі шукають компроміс 

На початку квітня з'явилася інформація, що лідери п'яти країн-членів Європейського Союзу, які допомагають транзиту української сільськогосподарської продукції до третіх країн, закликали ЄС вжити заходів у зв'язку з перенасиченням, яке виникло через те, що товари не потрапляють у пункти призначення. П'ять країн - це Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія і Румунія.

В результаті, на 19 квітня в ЄС було заплановано голосування з питання продовження лібералізації торгівлі з Україною. Втім, напередодні Європейська комісія звернулася до послів — постійних представників країн-членів Європейського Союзу перенести голосування з питання продовження лібералізації торгівлі з Україною із засідання Комітету (COREPER II) на наступний тиждень.

Про це агентству «Інтерфакс-Україна» у Брюсселі повідомив дипломат зі Швеції, яка зараз головує в ЄС. Він підтвердив, що голосування відбудеться наступного тижня і додав, що мета ЄС «полягає в найширшій підтримці України та створенні більших, а не менших можливостей для експорту в ЄС».

"Для нас, як президентства в ЄС, мета полягає в тому, щоб знайти єдність щодо цього питання і підтримувати Україну. Ми бачимо це (запровадження заборони) як проблему, яка заважає нашим планам", - додав він.

За словами дипломата, п'ять країн не можуть заблокувати голосування продовження лібералізації торгівлі, оскільки для цього потрібна кваліфікована більшість. Він також уточнив, що в цьому питанні є два аспекти: сільськогосподарська політика - це COREPER I і торгівля і торговельна лібералізація - це COREPER II.

Дипломат також зазначив, що Польща - "один із найбільших захисників, виступає за жорсткі санкції, підтримку України, щоб бути єдиними".

"Й тепер ми бачимо це, що створює іншу картину. Я думаю, що це проблематично також і для них самих. Я не знаю, чи це політична стратегія, про це треба питати поляків. Я не знаю, чому це стало раптом таким терміновим. Можливо, протести фермерів стали такими важливими", - сказав він, відповідаючи на запитання про можливі причини цього рішення польського керівництва.

Національні політики захищають інтереси своїх фермерів – скоро вибори

 
Каталізатором так званої "зернової кризи" виступила Польща. Мітинги польських фермерів, відставка аграрного міністра через українське зерно і вже 15 квітня уряд заборонив імпорт українського зерна та сільгосппродукції аж до 30 червня, залишивши тільки транзит. 16 квітня Угорщина вчинила аналогічно: табу на імпорт зернових та олійних культур з України. 17 числа до них приєдналася Словаччина. Пізніше – Румунія і Болгарія.

"Необхідно захистити і болгарські інтереси, тим більше, що, коли таке обмеження вже ввели дві інші держави, є серйозний ризик накопичення великих кількостей у нашій країні, якщо і ми не вживемо відповідних заходів»", — заявив міністр сільського господарства Болгарії Явір Гечев.

Бльшість експертів вважають, що перша і основна причина ситуації - політична.

"Я бачу більше у цій ситуації політики, аніж реальної економіки. Нагадаю, що у Польщі відбудуться парламентські вибори у жовтні. У Словаччині – у вересні, а у Болгарії вони відбулися у квітні 2023 року. Тому це спроба польського, словацького та болгарського політикуму скомунікувати зі своїм електоратом і показати йому, що національні політики стоять на сторожі захисту інтересів своїх фермерів та аграріїв", – говорить у коментарі виданню заступник голови ВАР Денис Марчук.

Польський політолог та журналіст Марек Сієрант розповів Radio NV, що фермери на всіх виборах завжди віддавали перевагу правлячій партії «Право і справедливість» (ПіС).

"Фермери — це якраз електорат ПіС. А останні соціологічні дослідження показують, що у партії погана підтримка з боку фермерів. І ті різкі рішення, які приймала влада, тільки підтверджують, що вона в паніці і якнайшвидше хоче прикрутити цю ситуацію. Але це вже неможливо зробити", — говорить Марек Сієрант.

Транзит зерна: демпінгові ціни і ймовірні махінації

Голова комітету із закордонних справ польського Сейму Радослав Фогель позицію Польщі пояснює тим, що країна має вжити заходів, щоб захистити своїх виробників, своїх фермерів та свій ринок.

"Це дії, які вживаються не проти когось, і треба чітко розуміти, що це не дії проти України. Україна має нашу підтримку, і ми розуміємо, наскільки для неї важливо виграти війну. Але ми маємо вжити заходів, щоб захистити своїх виробників, своїх фермерів та свій ринок", — заявив Фогель.

Ще минулоріч було очевидно, що, попри світове зростання цін на пшеницю та продовольчі ризики для цілої низки країн, половина українського зерна, яке так важко вивозити з країни, експортується із неадекватним дисконтом.

Супердешеве українське зерно, опиняючись на європейському ринку, суттєво знизило прибутки місцевих виробників, вони просто не в змозі конкурувати ані за ціною, ані за кількістю із українським збіжжям. При середній ціні пшениці на глобальному ринку у 362 дол./тонна до Польщі нашу пшеницю продавали по 222 дол., до Угорщини — по 233, до Болгарії — по 200 дол.

"І хоча від самого початку йшлося про транзит країнами ЄС, різниця в ціні виявилася аж надто привабливою, щоб навколо цього не вибудувалися схеми. Втім, вони були б неможливі, якби схеми вивозу з України підозріло дешевого зерна вчасно перекривалися, а домовленість про транзит виконувалася", - зауважують експерти.

За даними Rzeczpospolita, польська прокуратура вже розслідує завдання збитків найбільшим польським млинам, яким за підробленими документами замість зерна польського виробництва поставляли українське найнижчої якості. Попередньо заробивши на такій підміні 1,5 млн злотих.

У пошуку додаткових аргументів на захист власного ринку було порушено й питання якості товару. Начебто українське зерно вирощують на “хімії”, яка у ЄС давно під забороною. А регулярне згадування у заголовках західних медіа “українського зерна із забороненими пестицидами” точно не йде на користь зовнішній торгівлі.

Однак є ще одне питання. В матеріалах польської прокуратури українське зерно називається “технічним” із приміткою “використовується для спалювання та виробництва пелет”. Тобто, не тверда чи м'яка пшениця, не полба, навіть не фураж, — технічна. За версією слідства, цю класифікацію вигадано українськими постачальниками з однією метою — уникнути перевірок якості, бо навіть фураж проходить ветеринарну інспекцію, не кажучи вже про споживче зерно, а технічне не підлягає жодному контролю.

Втрати України від заборони експорту зернових через Європу

Україна матиме значні втрати через ембарго на експорт своєї сільгосппродукції до сусідніх країн ЄС, каже голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він нагадав, що за даними Державної митної служби, експорт сільськогосподарської продукції (до усіх країн світу) у І кварталі 2023 року склав $6,75 млрд, у тому числі зернові і зернобобові, насіння, борошно (групи 10-12) – $4,05 млрд, олія, жири, маргарин (група 15) – $1,47 млрд. Експорт аграрної продукції до Польщі за цей період склав $652 млн, в тому числі по групам 10-12,15 – $423 млн, до Угорщини – $268 і $225 млн відповідно.

"Тобто лише на ці дві країни, які увели тимчасове ембарго на увезення широкого спектру української ссільськогосподарської продукції, припадало 14% всього аграрного експорту у першому кварталі 2023 року (в т.ч. 12% по зерновим і олії). Втрати в експорті будуть більшими у випадку приєднання до заборони інших прикордонних країн, насамперед Румунії. За підсумками 2022 року вона стала другою країною після Польщі за вартістю українського експорту аграрної продукції, в тому числі країною №1 за обсягами експорту зернових. Зокрема, за підсумками минулого року, експорт зернових в Румунію збільшився майже в 700 разів, а сама країна імпортувала 1/7 всього експортованого нами збіжжя", - зауважив Гетьманцев.

Тобто Україна нестиме значні втрати через ембарго на експорт своєї с/г продукції до сусідніх країн ЄС.

"Ці втрати значно посиляться у випадку тимчасової заборони на транзит і фактичну зупинку Шляхів солідарності… У першому кварталі 2023 року на 4 прикордонні країни (Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину) припадало 28% всього українського аграрного експорту, в тому числі 27% – по зерну і олії", – підсумував Гетьманцев.

На його думку, рішення слід шукати в площині ЄС (ЗСТ, обнулення квот і тарифів до середини 2024 року, транспортний безвіз, «Шляхи солідарності»), сила якого як союзу в тому числі у проведенні єдиної скоординованої торгівельної політики.

Як реагують на ситуацію в уряді України

Мінагрополітики України стверджує, що рішення польської сторони суперечать домовленостям. Зокрема, за тиждень до заборони країни погодили, що 4 культури — пшениця, кукурудза, насіння соняшника та ріпаку — до 1 липня 2023 року транзитом йтимуть через Польщу.

"Ми розуміємо, що у польських фермерів склалася складна ситуація, проте наголошуємо, що зараз найскладніша ситуація у фермерів України. Саме на території України йде війна, саме українські фермери зазнають колосальних збитків від війни росії проти України, і саме українські фермери гинуть на своїх полях від російських мін", — йдеться у заяві відомства.

Міністерство зазначило, що українські агровиробники очікують конструктивного діалогу для ухвалення узгодженого рішення. А розв'язання питань «односторонніми кардинальними діями» не прискорить позитивного вирішення ситуації, вважають у відомстві.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснив, що зараз на дипломатичному фронті відбуваються активні перемовини і напружена робота із залученням представників країн, які заборонили імпорт, України та Європейської комісії.

"Все-таки ми маємо пам’ятати, що ці країни є членами ЄС, де є однозначні правила щодо торгівлі, зокрема зовнішньої, і вони мають бути однакові для всіх членів ЄС", — сказав Висоцький.

Проте він зазначив, що один зі звітів Єврокомісії свідчить про те, що постачання сільськогосподарської продукції з України допомогло стримати інфляцію в ЄС.

"Зараз дискусія щодо цього всього триває. Надіємось, що все-таки на цифрах можна буде зафіксувати, що, перш за все, нам вигідно співпрацювати зокрема у галузі АПК", - сказав Висоцький.

Як реагують в Євросоюзі

У Єврокомісії назвали неприйнятними односторонні дії держав-членів Євросоюзу щодо торгівлі, бо торгова політика є виключною компетенцією ЄС. Там заявили, що чекають на детальну інформацію від Польщі та Угорщини щодо причин заборони.

"Ми вже перебуваємо у контакті з відповідними органами влади в країнах-членах, що оголосили про ці заходи, а також із владою України, щоб належними чином зрозуміти обсяг цих заходів та їх правову основу. Хочу нагадати, що торговельна політика належить до ексклюзивної компетенції ЄС. Це означає, що рішення мають ухвалюватися на європейському рівні, саме тому ми говорили, що односторонні дії неможливі відповідно до торговельної політики ЄС", - заявила Речник Європейської комісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Гарсія Феррер.

Також ЄС допомагає фінансовою допомогою. Наприкінці березня Польщі, Болгарії та Румунії виділили 56 мільйонів євро. 

19 квітня стало відомо, що глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала уряди п'яти європейських країн, які просили вирішити питання ввезення української агропродукції, виробити загальноєвропейський підхід у рамках принципу єдиних ринків та митного союзу, а також пообіцяла додаткову фінансову допомогу фермерам та та обмежувальні заходи проти української продукції.

За її словами, до вже наданого пакета EUR56,3 млн для найбільш постраждалих фермерів цих країн готується другий пакет фінансової підтримки у розмірі EUR100 млн.

Очікується, що Єврокомісія запропонує кроки для того, щоб зерно з України їхало до пункту призначення, тобто в Африку, а не залишалося у сусідніх країнах.

Раніше ми писали, що Україна домовилась з Польщею про відновлення транзиту продовольства. У вівторок, 18 квітня, Польща та Україна відновили переговори щодо транзиту українського продовольства та зерна.Транзит українських сільськогосподарських товарів через територію Польщі буде розблоковано у ніч з четверга 21 квітня на п'ятницю 22 квітня поточного року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.