Зеленський vs Путін: чи перетвориться війна заяв на війну танків

Світові ЗМІ з нетерпінням очікують, до чого ж призведе розмова Путіна та Байдена, анонсована на вечір 7 грудня і в якій однією з тем обговорять найближче майбутнє України. В очікуванні цієї розмови на Заході та в Росії розмальовують мапи можливих бойових дій, де агресором є, зрозуміло, протилежний бік. Все, як завжди: ми спокійно собі сіємо-пашем-доїмо, а тут віроломно нас атакує ворожа армія.

Інформатор зібрав найбільш змістовні коментарі та спробував спрогнозувати сценарій розвитку подій у ситуації, коли біля кордонів України зібрано стотисячне угруповання російської армії нападу, і ця армія щодня поповнюється новими та новими підрозділами та бойовою технікою. А український Президент при цьому знову і знову пропонує російському колезі зустріч «віч-на-віч», під час якої вони могли б нарешті домовитися про справжній мир.

Хто виграє, якщо Зеленський зустрічатиметься з Путіним

Виступаючи з посланням у Верховній Раді Володимир Зеленський сказав, що хотів би мирно вирішити конфлікт на Донбасі і для цього йому дуже потрібен прямий діалог із Кремлем. 

«Ми маємо сказати правду, що не зможемо зупинити війну без прямих переговорів з Росією. І сьогодні це визнали вже всі зовнішні партнери», - заявив Зеленський.

При цьому глава держави шкодує, що в Україні в його ідеї двосторонніх переговорів з президентом РФ не дуже багато прихильників.

«Я не боюся говорити прямо росіянам. Ми не боїмося прямої розмови з ними, не боїмося прямого діалогу. Ми знаємо, хто з європейських країн підтримує Україну, і дякуємо їм… Ми маємо говорити, знаючи, що в нас сильна, потужна армія. І не боятися зараз казати один одному правду, якщо хочемо повернути Донбас. А якщо хочемо просто про це говорити, то давайте нічого не робити», – звернувся Зеленський до депутатів, явно адресуючи спіч противникам його ідеї прямих переговорів із Кремлем.

Щоправда, кремлівські вже давно відповіли на цю пропозицію – там готові до двосторонньої зустрічі, але виключно для розмови про міждержавні відносини. Маючи на увазі, що проблеми на Донбасі – це, мовляв, внутрішньоукраїнські справи, і обговорювати їх Києву потрібно лише з самопроголошеними «молодими республіками» і без Москви.

При цьому Кремль продовжує розгортати потужне армійське угруповання по всій лінії державного кордону РФ з Україною (плюс російські війська у невизнаному Придністров'ї, плюс десантні, військово-морські підрозділи та ракетна артилерія в окупованому Криму).

Доволі велика кількість політичних експертів в Україні скептично сприйняла ініціативу президента Зеленського. А у розгортанні військової могутності поблизу російсько-українського кордону бачать скоріше мотивацію шантажу, аніж реальну готовність окупувати пів-України.

«Такий військовий тиск має дві цілі. Перша полягає в тому, щоб домогтися від Заходу істотних поступок у плані бажаного росіянами поділу сфер світового впливу з включенням до зони «їхніх інтересів» України, Білорусії, Грузії та чогось ще. Друга – у тому, щоб промацати до якої межі їм можна рухатися, перенести ці «червоні лінії» якнайдалі, і за успішного результату їх промацування – вторгнутися в Україну, і захопити її військовим шляхом», - прокоментувала ситуацію політичний експерт Ірина Аніловська.

Вона також вважає, що пропозиція Володимира Зеленського щодо необхідності двосторонньої зустрічі з Путіним зіграє на руку Кремля. Оскільки, на думку Аніловської, якщо така зустріч відбудеться, то вона фактично виведе Україну з-під силової підтримки Заходу, залишаючи наодинці з Росією. І це може мати найсумніші для нашої країни наслідки, а Росія стане ближчою до досягнення цілей, позначених керівництвом Кремля, як стратегічні та довготривалі для Росії.

«Швидше за все, не залишаючи спроб розподілу світу, Росія зосередиться на нашій внутрішній дестабілізації через високопоставлених кротів в оточенні Зеленського та й самого президента. Його остання заява про необхідність прямих переговорів із Путіним саме із цього ряду. Ця зрадницька стратегія може призвести лише до того, що залишить нас віч-на-віч з агресором, без підтримки союзників, причому саме тоді, коли союзники налаштовані на рішучу допомогу та підтримку», - упевнена Ірина Аніловська.

Війна та мир, як політтехнологія та як інструмент шантажу

А ось експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, політолог Микола Капітоненко бачить у заяві Зеленського про необхідність переговорів із Путіним здебільшого політтехнологічну складову. Оскільки адресована ця теза саме внутрішній аудиторії.

«Президент Зеленський, озвучуючи ідею необхідності проведення двосторонніх переговорів з президентом Росії, намагається показати, що основну частку відповідальності за бойові дії на Донбасі несе саме Росія. І додатково закріпити цей факт у свідомості свого електорату. Мовляв, ми ось з нашого боку робимо все для досягнення миру на сході України, і прагнемо за можливості виконати пункти Мінських угод. Але подивіться, російська сторона не виявляє політичної волі і не прагне миру», - оцінює ситуацію Микола Капітоненко в ексклюзивному коментарі для Інформатора.

Експерт також вважає, що таким чином, за великим рахунком, вся вина за зрив можливих мирних домовленостей Зеленським покладена на Кремль. І це зроблено публічно, з трибуни парламенту.

Цю думку колеги підтримує експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара. Він припускає, що заяви президента Зеленського про те, що двосторонні переговори Києва та Москви могли б принести мир – не більше ніж політичний популізм та елемент політичної технології.

«Він вірить у те, що зустрінеться з Путіним, викладе якісь вбивчі аргументи та поверне всю цю імперську машину в інший бік. З іншого боку, не можна звинувачувати Володимира Зеленського в тому, що він намагається це зробити, оскільки, по-перше, це обіцяв на виборах, а по-друге, я абсолютно впевнений, що він щиро бажає припинення війни.

При цьому виникають суттєві протиріччя національних інтересів країни та політичних еліт, і вони не дають змоги знайти точки дотику. Відповідно, говорити про те, що політика Кремля має помінятися – принаймні на їхній погляд – не можна, оскільки не змінився підхід України. Нічого не змінилося в Росії та навколо Росії, щоб там пішли на справжні компроміси та припинили цю війну», - заявив Олександр Хара.

Безперечно, прямі переговори чітко нагадують, що Росія насправді – сторона військового конфлікту, а не просто посередник між Києвом та Донбасом. І миру без діалогу немає. Але формат можливих у майбутньому прямих переговорів – це вже особливе питання, яке потребує ретельного опрацювання дипломатами, включаючи консультації з союзниками України в НАТО.

Чи хочуть росіяни війни?

Тим часом, у самій Росії більшість росіян навряд чи зараз горять бажанням «по-дорослому» воювати в Україні. Не той час, не та підтримка керівництва країни і не ті ресурси. У російських регіонах бушує коронавірусна криза, матеріальний достаток середнього росіянина зараз вже далеко не той, яким був навесні 2014 року (коли окупацію Кримського півострова гаряче підтримали аж 86% громадян РФ!).

«Інформація, яку я маю, каже, що незважаючи на потужну пропагандистську кампанію підготовки громадської думки до можливої ​​війни з Україною, на цей момент більше половини росіян не підтримують ідею військового «примусу України» до виконання Мінських угод. І дуже прохолодно ставляться до можливого військового загострення відносин із нашою країною. Загалом, немає підтримки цієї кремлівської витівки (війни з Україною – ред.) у росіян», – прокоментував для Інформатора ситуацію в Росії політолог Микола Капітоненко.

Він наголосив при цьому, що рішення Кремля зараз погано прогнозовані. Однак, зважаючи на все, зараз Путін серйозно впевнений, що президент Зеленський фактично передав Україну до зовнішнього управління, і тепер найважливіші для Києва рішення приймаються у Вашингтоні, Парижі та Берліні. А тому, створюючи нові осередки напруженості на українському напрямі, російський президент таким чином підвищує ставки у майбутній розмові з американським президентом.

І цілком імовірно, що громадською думкою росіян Путін традиційно знехтував би. Якби не ще два вагомі фактори – фактор західних санкцій та фактор ЗСУ.

Кого влаштує цілковита ціна російської війни в Україні?

Кілька днів тому голова Міноборони України Олексій Резніков у своїй статті для аналітичного центру Atlantic Council перерахував можливі наслідки, які матиме для Європи повномасштабна війна в Україні.

Зокрема, Олексій Резніков закликав західних лідерів надати його країні підтримку на тлі тиску з боку Росії.

«В умовах загрози повномасштабного російського вторгнення, що нависла над Україною, демократичний світ має діяти, поки не стало занадто пізно. Західні лідери ще мають час стримати Росію і продемонструвати, що Україна не самотня.

Ніхто в Україні не недооцінює серйозність нинішньої ситуації, але нас змусили жити з огляду на можливість великої ескалації протягом багатьох років. Українці знають, що ми робитимемо, якщо зіштовхнемося з найгіршим сценарієм – повномасштабним вторгненням з боку Росії. Ми боротимемося. Ми захищатимемо свою землю", - написав Олексій Резніков у статті опублікованій 3 грудня.

При цьому він хоч і погоджується з тим, що РФ має певну військову перевагу над Збройними силами України, але зазначає, що у разі окупації частини України, Росія ледве чи зможе втримати захоплену територію надовго, оскільки «українська земля палатиме у них (російських військових - ред.) під ногами.»

Водночас голова Міноборони Олексій Резніков прогнозує важкі наслідки для Євросоюзу широкомасштабної війни в Україні. На його думку, криза захлисне всю Європу:

"Раптова поява від трьох до п'яти мільйонів українських біженців, які рятуються від російського вторгнення, буде лише однією з турбот, з якими зіткнеться європейське суспільство. Іншою проблемою стануть перебої в постачанні продовольчих товарів з Росії та України до ЄС, зокрема зерна", - попередив європейських політиків Резніков.

І це все вже перекладає статус багатьох ключових європейських. країн з позиції «дуже стурбовані» позицію "ми готові допомогти справою".

Країни НАТО вже підтримали оцінку США щодо того, що російська армія може вторгнутися в Україну. За інформацією впливового видання Financial Times, «після безпрецедентного обміну розвідувальними даними між США та союзниками про військові приготування Москви, представники Білого дому змогли переконати деякі раніше скептично налаштовані столиці, включаючи Берлін, що Кремль може невдовзі ввести свої війська в Україну».

Це створило всі передумови запровадження дуже жорстких санкцій для стримування Кремля. Деталі ще обговорюються, але вони точно не будуть формальними. І саме через це 7 грудня на запланованому відеосаміті президент США Джо Байден застереже Путіна від вторгнення в Україну, назвавши ціну такої війни для Кремля.

Замість висновку - ще один штрих до загальної картини

Хотілося б зазначити ще один промовистий факт реакції на російський демарш. Факт лише один, але дуже яскравий. На нього звернув увагу автор телеграм-каналу "Темний лицар".

«Розвідка США передала низку документів і доказів (про вторгнення військ Росії – ред.), що готується, європейським країнам, але в Україну ці докази передані НЕ БУЛИ. Це означає, що «крот» в оточенні Зеленського не просто існує – про нього точно знають усі європейські та американські спецслужби. Тому коли ми в черговий раз говоримо про те, що українські питання обговорюються без участі України, то причина цього лише одна – Зеленському не довіряють», - звертає увагу телеграм-канал.

І з цим важко сперечатися.

Раніше Інформатор повідомляв, що великомасштабний конфлікт може розпочатися вже у січні, а також писав, чому Україна не глушить російські телеканали в прикордонних областях. .

Нагадаємо, раніше секретар РНБОУ заявляв, що Росія розуміє лише «мову сили», тому для України важлива підтримка США, Канади та Британії. Зазначимо, що раніше в НАТО відреагували на дії Росії біля кордонів України. . 

Також Інформатор писав, що РФ почала стягувати танки до кордону з Україною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .