Зеленський перерахував п'ять успіхів, досягнутих на саміті «Східного партнерства»

Президент Володимир Зеленський повернувся з Брюсселя, де успішно, як стверджує сайт Президента, взяв участь у саміті «Східного партнерства» ЄС. В ОП нарахували п'ять важливих результатів, досягнутих президентом України під час цього візиту.

Інформатор аналізує підсумки міжнародної зустрічі, що відбулася, попросивши експертів прокоментувати ці самі «п'ять успіхів», про які напередодні бадьоро звітував заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква.

Домовленості про намір домовлятися

Як вже стало відомо, під час поїздки до Брюсселя український президент окрім робочих засідань саміту також взяв участь і у кількох двосторонніх зустрічах із лідерами держав-членів Євросоюзу. Здається, це була чудова нагода для українського президента поспілкуватися з європейськими колегами (а з кимось, як із новим німецьким канцлером Олафом Шольцем, і познайомитися). У роботі саміту брали участь президент Євроради Шарль Мішель, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, численні лідери держав – членів Євросоюзу та країн Східного партнерства. Загалом, поговорити в Брюсселі було з ким і було про що.

І на думку заступника керівника ОП Ігоря Жовкви зустрічі були продуктивними, а спілкування з главами інших держав дало результат для нашої країни.

«Україна була у центрі уваги цього саміту. Президент України докладно окреслив наші очікування від партнерів. Відповідь лідерів ЄС дуже чітка: у разі нової ескалації з боку Росії проти України ціна таких дій (для РФ – Ред.) буде дуже високою, а наслідки – дуже серйозними…

На полях саміту було проведено низку двосторонніх зустрічей із лідерами держав-членів Євросоюзу. Це була хороша можливість для обговорення комплексу питань у сфері безпеки напередодні засідання Європейської ради, просування підтримки стратегічного курсу України на членство в ЄС та НАТО, а також досягнення домовленостей щодо реалізації практичних ініціатив на двосторонньому рівні», – підсумував Жовква.

З конкретнішого, варто зазначити підписання зі Словенією Декларації про підтримку європейських перспектив України. Це вже сьома країна, з якою наша країна підписала таку Декларацію.

«Особливого значення цьому документу надає факт, що його укладено саме під час словенського головування у Раді ЄС. Продовжуємо роботу та з іншими столицями Євросоюзу», – повідомив заступник керівника Офісу Президента.

Це не простий жест ввічливості з боку сусідів по ЄС, оскільки у європейських лідерів за словом обов'язково слідує справа, а підписання такого документа — це додаткова фіксація державної позиції наших європейських партнерів щодо майбутнього України.

Складнощі перетворення проєктів на реальність

Українські політичні експерти і міжнародники двояко оцінюють результативність саміту, що відбувся.

З одного боку, і справді – українська тема стала основною у тематиці заходів, а Євросоюз знову підтвердив відданість позиції територіальної цілісності та безпеки для України. З іншого боку, в умовах російської військової загрози, що наростає, українцям звичайно хотілося б побільше жорстких заяв від лідерів країн Євросоюзу на підтримку нашої країни.

Але, як колись казав один український президент, «маємо те, що маємо» і не більше.

Директор Центру досліджень міжнародних відносин Микола Капітоненко побачив обнадійливий для України сигнал у тому, що лідери країн ЄС виявили себе на цій зустрічі значно активніше і однозначно, ніж це було раніше.

Хоча якщо говорити про конкретику, то Україна й сама не сформулює цілісне бачення того, яким чином можна ефективно вирішити військовий конфлікт з РФ на Донбасі, наприклад. Але при цьому ми вимагаємо від європейців якихось конкретніших рішень щодо країни агресора. І в результаті заходимо в дипломатичний глухий кут, часом імітуючи зовнішньополітичну активність.

«2021 показав, в якому глибокому стратегічному безвиході застрягла наша зовнішня політика. Світ змінився. А ми цілий рік робили фантики. Їх ми виробили багато: Стратегія зовнішньої політики, хартія стратегічного партнерства, Асоційоване тріо, Люблінський трикутник, Кримська платформа, декларації про підтримку нашого членства в ЄС… Все це чудові нагоди проводити Круглі столи та хвалити самих себе, але ніяк не працюючі інструменти», - констатував експерт у коментарі Інформатору.

На думку Миколи Капітоненка, така ситуація фактично послаблює позицію України.

«За останній час наші суперники стали сильнішими, союзників, як і раніше, немає і не передбачається, і ресурсів у нас більше не стало. Ми можемо грати тільки на «нічию» – і це за сприятливого збігу обставин і напруження всіх сил. Напевно, у шахах є термін і для визначення такої ситуації, але я його не знаю», – резюмував політолог.

Практика – мірило істини

З подібною оцінкою позиції країн Заходу та Євросоюзу частково погоджується і політологиня Олеся Яхно. На її думку, гібридні загрози з боку Росії для України та двох інших країн, ініціативи Асоційованого тріо (України, Грузії та Молдови) останнім часом лише посилилися. І оскільки позиція в ЄС зараз фактично визначатиметься не єврочиновниками, а лідерами окремих країн ЄС – канцлером Німеччини, президентом Франції, президентом Польщі, прем'єр-міністром Італії тощо, то двосторонні зустрічі та переговори Президента України з нинішніми лідерами країн-членів ЄС, що відбулися на полях Шостого саміту Східного партнерства – це, скоріше, плюс нашій країні.

«Гібридні загрози РФ для України вимагають гібридних відповідей з боку наших партнерів по ЄС. І ось на саміті Євросоюзу, який відбувся вже після саміту «Східного партнерства», серед іншого обговорювався пакет нових та жорсткіших санкцій проти Росії на випадок нового можливого вторгнення в Україну. Тут я виділила б, мабуть, слова Анналени Бербок. Міністерка закордонних справ Німеччини абсолютно однозначно заявила, що у разі подальшої російської агресії газопровід «Північний потік-2» не можна буде запускати в експлуатацію. І вже всім ясно, що цей проєкт навряд чи буде запущений у роботу раніше літа 2022 року», - сказала у коментарі Інформатору Олеся Яхно.

Оскільки учасникам Шостого саміту «Східного партнерства» зрозуміла деструктивна мета дій керівництва Росії – не дати Україні та двом іншим країнам Асоційованого тріо нормально розвиватися та існувати як незалежним державам. То Кремлю хотілося б швидше вирішити це завдання. І тому РФ знову розглядає варіант повномасштабного вторгнення в Україну.

«Знайти міжнародну підтримку у протидії агресивним гібридним планам Росії щодо України і було одним із завдань для президента Зеленського у Брюсселі. Можна зазначити, що певною мірою це завдання було вирішено. Принаймні якщо судити з досить активної позиції провідних країн Євросоюзу, яка раніше не настільки чітко виявлялася і заявлялася лідерами країн ЄС», - наголосила Олеся Яхно.

Проте, цілком ясно, що якщо Кремлю не вдасться вирішити «українське питання» ескалацією військової агресії з наскоку, то Росія продовжить шантажувати нашу країну затяжним конфліктом. Тому, на думку міжнародних експертів, для української влади зараз важливо продовжувати рух на Захід, продовжувати зміцнювати власну військову силу і свої позиції – як на фронті, так і у відносинах з європейськими союзниками. В тому числі і за допомогою партнерів України з Асоційованого тріо.

Це важливо хоча б ще й з тієї причини, що інші країни «Східного партнерства» – Азербайджан, Вірменія та Білорусь наразі стурбовані вирішенням інших питань, що мало належать до українського порядку денного.

Важливі сигнали із полів саміту «Східного партнерства»

У коментарі Інформатору Володимир Фесенко, політолог та голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента», зазначив, що Володимир Зеленський привіз із Брюсселя принаймні два важливі сигнали.

Перший сигнал — це спільна заява трьох держав Асоційованого тріо (Україна, Грузія та Молдова), у якій задекларовано прагнення цих країн до членства у Євросоюзі. Заява містить заклик до ЄС підтримати такий вибір трьох країн.

За словами політолога, весь політичний проєкт «Східне партнерство» зараз переживає серйозну кризу. Лише три із шести країн, на які ця ініціатива поширюється, реально мають європейські амбіції (Україна, Грузія та Молдова). Тоді як Вірменія та Азербайджан таких євроспрямованостей не висловлюють, а Білорусь взагалі увійшла у конфлікт з Євросоюзом на тлі створеної з подачі РФ міграційної кризи.

«І ось найважливіший сигнал, сформульований, озвучений на цьому саміті – спільна заява трьох країн, що є асоційованими партнерами Євросоюзу, країни Асоційованого тріо, які мають європейські амбіції на перспективу. Україна, Грузія та Молдова заявили про свої прагнення до європейської перспективи, членства в ЄС. Чому це важливо зараз? Тому що вже давно відчувається структурна криза всередині цього проєкту («Східного партнерства» – Ред.), і така ініціатива Асоційованого тріо може дати новий порядок денний для наших відносин із ЄС», - зазначив Володимир Фесенко.

На думку політолога, зараз необхідно трансформувати ініціативу «Східне партнерство» і створити окрему програму для трьох країн, які прагнуть подальшої інтеграції в ЄС. Втім, у Євросоюзі зараз немає політичної волі зробити такий крок.

«Але ось Євросоюз у спільній заяві за підсумками саміту визнав ці прагнення і свої особливі відносини з трьома країнами Асоційованого тріо. У цьому сенсі, я вважаю, зроблений нехай не дуже великий, але дуже важливий крок у розвитку європейських прагнень України та двох наших партнерів щодо подальшої євроінтеграції (Молдова та Грузія)», — підкреслив Фесенко в коментарі Інформатору.

Те, що Словенія підтримала наші наміри на перспективу членства в Євросоюзі – це важливо. Оскільки саме через двосторонні відносини з країнами ЄС «ми ставимо запитання та слухаємо відповіді».

«І ми фіксуємо, хто – справжній друг і готовий підтримати нашу країну. На мою думку, є певний важливий сенс у тому, що створено Асоційоване тріо, і ми координуємо наші позиції у цьому процесі. Регіональний альянс – це найцікавіший елемент нашої дипломатії. Ми таким чином намагаємося реалізовувати конкретні цілі, зокрема, нашу подальшу європейську перспективу. Регіональний формат відносин із Євросоюзом може стати проривним для наших трьох країн», - упевнений політолог Володимир Фесенко.

Досі розповідь йшла про ідеї та заяви. Але є й дещо матеріальніше. Одним із непоганих підсумків саміту, що відбувся, можна вважати схвалення Євросоюзом Регіонального економічного та інвестиційного Плану, в якому передбачено виділення чималої суми у 2,3 млрд євро протягом найближчих 5 років — на реалізацію конкретних проєктів у країнах «Східного партнерства». І зараз є всі підстави припустити, що Україна у рамках Плану стане найважливішим реципієнтом цієї схваленої до ЄС допомоги.

Нагадаємо, Інформатор писав про заяву міністра закордонних справ України і про те, що санкції проти Росії можуть допомогти уникнути кровопролиття.

Також у Європейській комісії заявили, що ЄС розширить та введе додаткові санкції проти РФ – ці заходи вживатимуть через агресивні дії щодо України.

Також зазначимо, що США пригрозили Росії небаченими раніше санкціями у разі нового вторгнення в Україну.

Раніше президент Зеленський заявив, що санкції проти РФ потрібно запроваджувати до можливого нового вторгнення в Україну. Бо в такому разі збройного конфлікту може не бути.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.