Збільшення витрат на армію, науку та медицину – кому Держбюджет-2022 покращить життя

З подачі міністра фінансів Сергія Марченка 264 народних депутатів визначили правила фінансового життя для України на 2022 рік, проголосувавши 2 грудня за бюджет на майбутній рік. Представляючи документ, глава Мінфіну серед факторів, що впливають на виконання цього бюджету наступного року, назвав: пандемію, перспективу підвищення відсоткових ставок на міжнародних ринках – через високу інфляцію, і через старіння населення, а також через можливу ескалацію російської агресії.

Інформатор розбирався, які з пунктів українського Держбюджету на 2022 рік мають найвищі норми наповнення, а також з'ясовували, що може погіршити ситуацію чи поставити її під загрозу зриву виконання.

У пояснювальній записці до проєкту бюджету на наступний рік Мінфін запропонував запланувати доходи держави у розмірі 1,311 трильйона гривень та збільшити видаткову частину (у порівнянні з пропозицією до першого читання) до 1,52 трлн грн.

Також проєкт бюджету спрогнозував зростання ВВП України на 3,8% у 2022 році (на 2021 рік планувалося зростання ВВП на 4%).

Видаткова частина державного бюджету України:
2022 рік – 1,521 трлн грн
2021 рік – 1,237 трлн грн
2020 рік – 1, 143 трлн грн
2019 рік – 0,813 трлн грн

Фракція «Слуга народу» дала 215 голосів «за», але монобільшості прийняти документ допомогли депутатські групи «За майбутнє» та «Довіра» – вони дали 21 та 19 голосів «за». Окрім того, бюджет підтримали 10 позафракційних нардепів. Парламентські представники ОПЗЖ, «Батьківщини», «Європейської солідарності» та «Голосу» переважно були «проти» або просто не голосували

Опозиція називає бюджет не розумним та ілюзорним

Відразу після подання документа на суд парламентаріїв практично всі представники опозиційних фракцій розкритикували проєкт держбюджету, який, на їхню думку, є таким, що недостатньо фінансує сферу медицини, і за надмірне збільшення фінансування силових відомств.

«У влади немає розуміння, як працює економіка і чого потребує суспільство. У бюджету 2022 року пріоритет – не на користь всього суспільства, а у збереженні Зеленської влади. Що владі треба з цим робити? Усвідомити свою некомпетентність, прислухатися до опозиції та експертного середовища в економічних питаннях.

Зокрема, влада має виділити у 2022 році щонайменше 10 мільярдів гривень для підтримки підприємців…», - заявила голова партії «Голос» нардеп Кіра Рудик.

Критичну думку колеги щодо парламенту розділив П'ятий президент, лідер фракції партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, він розкритикував державний бюджет на 2022 рік, оскільки в документі не передбачені гроші для виконання тих обіцянок, які давав у своєму посланні до Верховної Ради президент Володимир Зеленський.

«У бюджеті немає і сліду того, що він говорив. Ні видатків на економічні паспорти українців, ні 30 мільярдів на «велику термомодернізацію» старих будинків... Таке враження, що ми живемо у різних країнах. Народ живе в умовах низького рівня вакцинації, рекордної смертності (від COVID – Ред), в умовах недофінансування Державного оборонного замовлення, не індексованих пенсій та зарплат. А влада живе у примарному світі ілюзій», - констатував Петро Порошенко.

Також він зазначив, що міжнародні фінансові інституції вже переглянули прогноз щодо ВВП України на 2022 рік у бік зниження.

Проблема прожиткового мінімуму

Критику ухваленого бюджету підтримує економіст та голова ради Українського аналітичного Центру Борис Кушнірук.

«Традиційно проблемною я бачу ситуацію із розміром прожиткового мінімуму. Таким, як він пропонується у документі, він не має нічого спільного з реальністю. Влада не знаходить сміливості сформувати коректний прожитковий мінімум, який відповідає реальності. Тільки коли цей мінімум підрахований і позначений, він дозволяє підрахувати та зрозуміти, яка кількість громадян потребують тієї чи іншої соціальної підтримки. Тому що неможливо допомагати всім одразу, і завжди. Але якщо у нас немає цього прорахованого та прийнятого показника прожиткового мінімуму, то ми не маємо можливості рухатись далі усією країною», - пояснив економіст у коментарі Інформатору.

Проблема некоректного визначення законодавцем прожиткового мінімуму в Україні має кілька негативних наслідків. Ситуація призводить до того, що фактично в Україні є два різні прожиткові мінімуми: законодавчо встановлений, який визначається законом про держбюджет, та фактичний, розрахований Міністерством соціальної політики.

Оскільки від цього показника залежить розмір безлічі інших платежів з державного бюджету: допомога на дітей, допомога з безробіття, інвалідності та інші подібні платежі, яких зараз у нашій країні понад 150. Прожитковий мінімум у бюджеті закладено на рівні 2589 грн (до кінця 2022 року), при тому що у Мінсоцполітики, наприклад, для працездатного населення його встановлено на рівні 5300 грн. А мінімальна зарплата в Україні з 1 грудня і цього більше – 6500 грн, а до кінця 2022 року зросте до 6700 грн.

Прожитковий мінімум (усереднений показник):
2022 рік – 2589 грн
2021 рік – 2178 грн
2020 рік – 2118 грн
2019 рік – 2007 грн

Тобто у Держбюджеті на наступний рік закріплено вдвічі менший прожитковий мінімум, ніж це потрібно людям для життя. І значно менше ніж мінімально визначений розмір оплати за працю. Але ж тоді і про соціальну спрямованість нашої держави не варто говорити.

Крім того, економіст Борис Кушнірук повідомив, що сучасна економіка оперує прорахунком різних структур споживчого кошика для чотирьох різних соціальних груп населення, а не один загальний для всіх індекс споживчих цін (як в Україні зараз), оскільки структура споживання сім'ї, яка живе на мінімум доходів і в сім'ї оперує багаторазово більшою сумою - зовсім різна структура витрат.

«І доти, доки у нас у бюджеті не відображатиметься цей індекс для різних груп населення, розрахований на підставі реального прожиткового мінімуму, я не зможу назвати держбюджет ні соціальним, ні Україну – соціальною державою», - наголосив економіст.

Лікарі отримають більше грошей

З критикою прийнятого бюджету не погоджується народний депутат від партії «Слуга народу» Михайло Радуцький. Він очолює комітет Ради з питань медицини та вважає, що саме сфера охорони здоров'я зараз перебуває у центрі уваги керівництва країни, що дуже добре відображено у головному фінансовому документі України.

Державні витрати на охорону здоров'я:
2022 рік – 200,5 млрд грн
2021 рік – 170,0 млрд грн
2020 рік – 128,0 млрд грн
2019 рік – 38,6 млрд грн

Депутат порівняв витрати на сферу охорони здоров'я за останні 5 років та дійшов висновку, що довгий час українська медицина хронічно недофінансувалась. Оскільки у 2016 році бюджетні витрати на медицину були 57,2 млрд грн, а у 2018-му – трохи більше ніж 87 млрд грн. А ось зараз, на його думку, ситуація стабільно покращується. Орієнтиром Радуцький називає фінансування медицини на рівні 5% ВВП (зараз цей показник близько 3,7%), але до цього орієнтира вже є значне наближення.

«Сфера охорони здоров'я здобула найбільше фінансування за весь час незалежності – понад 200 млрд грн! Як бачимо, ми змушені не лише займатися поточними справами, а й вирішувати проблеми, що накопичувалися роками. Тому стратегічна мета залишається незмінною: ми наполягаємо на збільшенні фінансування медицини до 5% ВВП. Але будемо реалістами: залишити без грошей інші стратегічні галузі – безпеку, оборону, інфраструктуру – не вихід. Пропонуємо разом із поступовим збільшенням держфінансування також інші інструменти фінансування медицини. Наприклад, запровадження фармацевтичного страхування. Оскільки основний фінансовий тягар для більшості українців пов'язаний саме з покупкою ліків», - прокоментував депутат ухвалення парламентом бюджету на 2022 рік.

Крім того, законом про Держбюджет на 2022 рік передбачено підвищення зарплат медичним працівникам. Мінімальна зарплата лікарів буде не менше 20 000 грн., при середній зарплаті – 24 000 грн., а зарплата середнього медперсоналу – на рівні 13 500 грн.

Армія та органи правопорядку отримають рекордну суму

Як і прогнозував раніше секретар РНБО Олексій Данілов, у законопроєкті до другого читання Мінфін врахував рішення Ради національної безпеки та оборони України, згідно з яким загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено обсягом 323 млрд грн – або 6% ВВП. Ця сума набагато більша за ту, що виділялася в минулі роки.

І при доопрацюванні законопроєкту до другого читання витрати загального фонду на національну безпеку та оборону в бюджеті збільшено на 3,69 млрд грн, з них більша частина піде на оплату праці з нарахуваннями (це 3,53 млрд грн – Ред.), у Міноборони, Апараті РНБО тощо.

Державні витрати на потреби оборони:
2022 рік – 323,0 млрд грн
2021 рік – 122,2 млрд грн
2020 рік – 122,4 млрд грн
2019 рік – 106,6 млрд грн

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко називає цей показник обнадійливим. На його думку, рух у правильному напрямку, але досі недостатньо ефективний. Оскільки 70% фінансування в Україні йде досі на утримання армії, а за стандартами НАТО настійно рекомендується встановити співвідношення 50 на 50 – коли половина військового бюджету це утримання армії, а решта 50% коштів призначена для закупівлі нової або модернізованої техніки, а також підготовки та навчання бійців.

«З одного боку ми хочемо великі Збройні сили. На сьогодні є 264 тисячі осіб (якщо рахувати з територіальною обороною). З іншого боку, важливо розуміти, що за такої чисельності цим людям потрібно дати зарплату, соціальні гарантії, а ще дати нову зброю та засоби захисту: екіпірування, бронежилети, шоломи тощо. І цілком можливо, що нам не потрібно 264 тисячі військовослужбовців, а може й достатньо 210 тисяч у ЗСУ, а решта будуть у резерві та територіальній обороні? Тоді ми вивільняємо кошти для закупівлі нової зброї, підвищення зарплат, кращої підготовки військових. І не йдеться про скорочення потенціалу армії. Про це говорять і радники НАТО. Тоді ми матимемо більше коштів на забезпечення…», – підкреслив військовий експерт у своєму коментарі.

Також він підтримав ухвалення парламентом нової редакції Закону про оборонні закупівлі. За новим законом для забезпечення потреб армії працюватиме електронний реєстр (за аналогом системи Prozorro), щоб забезпечити захист від корупційних ризиків при закупівлі для потреб ЗСУ.

«Міноборони не хотіло укладати нові контракти, бо побоювалося порушити закон про оборонні закупівлі, і було втрачено важливий час. На рахунках Міністерства оборони – близько 8 мільярдів гривень на вересень 2021 року. І їх треба встигнути освоїти, зробивши армію сильнішою», – зазначив Олександр Мусієнко.

На 2022 рік у бюджеті закладено 33 млрд грн на армійські закупівлі, але не враховано фактор подорожчання енергоносіїв, наприклад, і це може вплинути на вартість певної продукції, каже експерт: «Як варіант можна створити Фонд оборонних закупівель та кошти, що йдуть із продажу зброї за кордон цільовим спрямовувати на закупівлю зброї української армії».

Університети зможуть розвиватися, стипендія побільшає

Оскільки про суспільство судять переважно за його відношенням до освіти та науки, то вперше за багато років можна сказати, що законодавці у 2022 році спробують вивести сферу українських знань на більш пристойний рівень забезпечення.

Наступного року законом про Держбюджет заплановано витрати на освіту та науку в обсязі 153,7 млрд грн. І ця сума на 14,4 млрд грн більша за ту, яку платники податків забезпечили у 2021 році.

Державні витрати на науку та освіту:
2022 рік – 153,7 млрд грн
2021 рік – 139,3 млрд грн
2020 рік – 59,7 млрд грн
2019 рік - 51,7 млрд грн

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, виступаючи в парламенті після ухвалення бюджету-2022, заявив, що народні депутати підтримали українську науку та українські школи, і посилили соціальний захист педагогів - за це він, як голова профільного міністерства, дуже вдячний.

«З грудня заробітна плата педагогів зросла на 8%, з 1 січня 2022 року передбачено збільшення академічних стипендій у закладах професійної, професійної вищої та вищої освіти. Вперше буде надано субвенцію для забезпечення пожежної безпеки у школах у розмірі півтора мільярда гривень», - зазначив міністр.

Також міністр висловив задоволення тим фактом, що бюджет піднімає стипендії студентам університетів (з 2 000 грн. до 2 550 грн.), та студентам середніх спеціальних навчальних закладів (з 480 грн. до 1 250 грн.).

***

Важливо зазначити, що народні депутати запланували на 2022 рік також і надходження кредитів від МВФ – не багато не мало, а 2,89 млрд доларів.

У цілому ж, експерти зазначають структурну схожість цього бюджету з головними фінансовими документами України у 2019, 2020 та 2021 роках. Відповідно, всі позитивні сторони тих бюджетів перекочували і в цей, але така сама ситуація і з недоліками фінансового планування України.

Раніше Інформатор повідомляв, Верховна Рада ухвалила бюджет України на 2022 рік, а також, що президент Зеленський підписав цей документ.

Ми розповідали, що у НБУ назвали прогноз дефіциту держбюджету у 2021 році.

Також ми писали, що буде із зарплатами та соцвиплатами у 2022 році.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.