У кожного бувають моменти, коли ніби все добре, але всередині все одно звучить питання “чому?”. Це не драма, це просто історія життя. Ми всі ставимо собі питання, на які немає правильних відповідей.
У європейських країнах контроль здійснюється не лише за безпритульними тваринами, а й домашніми
Після жахливої пожежі, яка сталася у неофіційному притулку на столичних Теремках, знову постало питання ставлення людей і держави до вуличних тварин. Як розв'язують проблеми безпритульних котів та собак в Україні та за кордоном? Про це “Інформатор” поговорив з зооволонтеркою Оленою Кожиною.
Олена Кожина поділилася своїми враженнями та спостереженнями, набутими під час її відвідувань притулків для тварин за кордоном, і відповіла на питання, в чому полягають їх відмінності від українських аналогів. Перша відмінність - це державна підтримка притулків.
“Притулки в Європі існують тільки за умови державної реєстрації та при державній підтримці. І за збори небайдужих громадян, як і в Україні. Різниця між притулками в Україні та за кордоном дуже велика. (В Європі) обов'язковою є перевірка тварини, стан її здоров'я. Коли тварина потрапляє в притулок, береться тест на імунодефіцит та лейкоз - ці хвороби невиліковні, передаються статевим шляхом та через кров. Лейкоз передається буквально дотиком, слиною”, - розповідає зооволонтерка.
“В Україні лейкозу тварин так само багато як і за кордоном, але більшість наших притулків просто нехтують і не роблять тестів, бо багато коштів потрібно саме на діагностику. Але економія призводить до того, що хворе кошеня наражає на небезпеку всіх інших. І це є найбільша проблема, яка є в українських притулках”, - каже Кожина. Окрім того, організувати нелегальний притулок у Європі неможливо - людину одразу притягнуть до відповідальності, до величезних штрафів, які сягають 3-5 тисяч євро.
При цьому контроль здійснюється не лише за безпритульними тваринами, а й домашніми. Кожен власник має зареєструвати кількість тварин у своєму дому, обов'язково їх чипувати, стерилізувати та вакцинувати. Кожну тварину необхідно зареєструвати за місцем проживання у державній установі та ветеринарній клініці. І ветклініка слідкує за тим, щоб тварин вчасно щепили й так інше.
Також зооволонтерка поділилася своєю думкою та баченням щодо трагічної події - пожежі, що сталася у притулку “Котобаза” в Києві, який утримувався місцевою мешканкою у бойлерній між житловими будинками. За словами зооволонтерки, першопричиною цієї пожежі є місцеперебування цього притулку.
“Це місце, яке було набите мотлохом страшним. Це бойлерна, де є комунікації з електроенергії, де є лічильники, до яких завжди повинні мати доступ, щоб не було проблем з електроенергією у мешканців будинків. Але воно було переобладнано для котів”, - розповідає Олена. За її словами, ця будівля дуже маленька - площею всього 10м2, а проживало там, окрім дорослих котів, приблизно 30 кошенят.
“Вони (кошенята) рухливі, залазять в щілини, а там є дроти. Так само пані Наталя (власниця притулку - Авт.) хотіла їх обігрівати й ставила обігрівач. А він небезпечний. Тим паче, що коти перекидають все. І коли це падає на мотлох, він загоряється буквально за п'ять хвилин”, - пояснює волонтерка.
Також Кожина розповідає, що у 2020 році “Київенерго” надав припис про те, що у бойлерній не має бути жодних тварин. А перед війною приїздили дівчата з великого притулку, які мали дозволи на те, щоб забрати всіх тварин. “Але тоді був величезний скандал, велика кількість людей її підтримали, і жодної тварини тоді не забрали, вона жодного не віддала. Цієї катастрофи можна було уникнути багато-багато разів”, - наголошує зооволонтерка.
Раніше "Інформатор" поговорив з зооволонтеркою Катериною Ільченко, яка вважає, що провина за пожежу на “Котобазі” лежить лише на власниці притулку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.