За поводження з тваринами, як в Україні, в Європі величезні штрафи - волонтер
У європейських країнах контроль здійснюється не лише за безпритульними тваринами, а й домашніми
Після жахливої пожежі, яка сталася у неофіційному притулку на столичних Теремках, знову постало питання ставлення людей і держави до вуличних тварин. Як розв'язують проблеми безпритульних котів та собак в Україні та за кордоном? Про це “Інформатор” поговорив з зооволонтеркою Оленою Кожиною.
Олена Кожина поділилася своїми враженнями та спостереженнями, набутими під час її відвідувань притулків для тварин за кордоном, і відповіла на питання, в чому полягають їх відмінності від українських аналогів. Перша відмінність - це державна підтримка притулків.
“Притулки в Європі існують тільки за умови державної реєстрації та при державній підтримці. І за збори небайдужих громадян, як і в Україні. Різниця між притулками в Україні та за кордоном дуже велика. (В Європі) обов'язковою є перевірка тварини, стан її здоров'я. Коли тварина потрапляє в притулок, береться тест на імунодефіцит та лейкоз - ці хвороби невиліковні, передаються статевим шляхом та через кров. Лейкоз передається буквально дотиком, слиною”, - розповідає зооволонтерка.
“В Україні лейкозу тварин так само багато як і за кордоном, але більшість наших притулків просто нехтують і не роблять тестів, бо багато коштів потрібно саме на діагностику. Але економія призводить до того, що хворе кошеня наражає на небезпеку всіх інших. І це є найбільша проблема, яка є в українських притулках”, - каже Кожина. Окрім того, організувати нелегальний притулок у Європі неможливо - людину одразу притягнуть до відповідальності, до величезних штрафів, які сягають 3-5 тисяч євро.
При цьому контроль здійснюється не лише за безпритульними тваринами, а й домашніми. Кожен власник має зареєструвати кількість тварин у своєму дому, обов'язково їх чипувати, стерилізувати та вакцинувати. Кожну тварину необхідно зареєструвати за місцем проживання у державній установі та ветеринарній клініці. І ветклініка слідкує за тим, щоб тварин вчасно щепили й так інше.
Чому сталася пожежа у притулку “Котобаза”
Також зооволонтерка поділилася своєю думкою та баченням щодо трагічної події - пожежі, що сталася у притулку “Котобаза” в Києві, який утримувався місцевою мешканкою у бойлерній між житловими будинками. За словами зооволонтерки, першопричиною цієї пожежі є місцеперебування цього притулку.
“Це місце, яке було набите мотлохом страшним. Це бойлерна, де є комунікації з електроенергії, де є лічильники, до яких завжди повинні мати доступ, щоб не було проблем з електроенергією у мешканців будинків. Але воно було переобладнано для котів”, - розповідає Олена. За її словами, ця будівля дуже маленька - площею всього 10м2, а проживало там, окрім дорослих котів, приблизно 30 кошенят.
“Вони (кошенята) рухливі, залазять в щілини, а там є дроти. Так само пані Наталя (власниця притулку - Авт.) хотіла їх обігрівати й ставила обігрівач. А він небезпечний. Тим паче, що коти перекидають все. І коли це падає на мотлох, він загоряється буквально за п'ять хвилин”, - пояснює волонтерка.
Також Кожина розповідає, що у 2020 році “Київенерго” надав припис про те, що у бойлерній не має бути жодних тварин. А перед війною приїздили дівчата з великого притулку, які мали дозволи на те, щоб забрати всіх тварин. “Але тоді був величезний скандал, велика кількість людей її підтримали, і жодної тварини тоді не забрали, вона жодного не віддала. Цієї катастрофи можна було уникнути багато-багато разів”, - наголошує зооволонтерка.
Раніше "Інформатор" поговорив з зооволонтеркою Катериною Ільченко, яка вважає, що провина за пожежу на “Котобазі” лежить лише на власниці притулку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
