За крок до другої балканської: навіщо Сербія стягує війська до кордонів з Косово?

На півночі частково визнаного Косова чергове загострення. У понеділок, 26 грудня, Сербія привела свої збройні сили до повної бойової готовності та почала стягувати військову техніку до кордону з сусідньою країною. Міністр оборони Сербії Мілош Вучевіч, заявив, що наказ на це видав президент країни для того, щоб захистити сербів, “де б вони не жили”. Ця формуліровка дуже нагадує обгрунтування Кремлем своєї агресії проти України.

Інформатор розбирався, чи може конфлікт між двома балканськими країнами перерости в ще одну війну у Європі.

Без паніки, але із стурбованістю

“Президент Сербії як головнокомандувач наказав привести Збройні сили Сербії у найвищий рівень бойової готовності, тобто готовність до рівня застосування збройної сили”, – повідомив ввечері 26 грудня сербський міністр оборони, додавши, що причин для паніки немає, але є про що турбуватись.

Він також зазначив, що причиною цьому є те, що нібито влада Косова готується напасти на барикади сербів на півночі країни і силовим способом зайняти їх.

“Це піднімає нас на найвищий рівень дій сербської армії, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет Сербії та захищаючи всіх громадян Сербії, а також запобігаючи погромам і терору проти сербів, де б вони не жили”, – зазначив міністр.

Видання N1 також повідомило зі слів очевидців, що Сербія стягує війська до кордону з Косово. Йдеться про розміщення шести самохідних гаубиць NORA B-52 та підрозділів військової поліції поблизу населеного пункту Рудниці, що знаходиться за два кілометри від села Яріньє у Косово. 

Що за барикади і чому вони з’явились?

На 18 грудня у сербських муніципалітетах Косова були заплановані місцеві вибори. Але представники “Сербського списку” відмовилися брати в них участь. Сербія розцінила це як загрозу того, що мандати отримають політики, налаштовані на співпрацю з Приштиною, що послабить її вплив на північні регіони Косова.

Після цього в регіоні почалися напади на виборчі дільниці, зокрема за участю колишніх поліцейських. У відповідь 9 грудня до Північної Митровиці, де проживає сербська меншина, було направлено понад 200 спецназівців. Серед іншого, косовські силовики затримали одного з учасників нападів – екс-поліцейського Деяна Пантича.

10 грудня представники сербської меншини Косова звели барикади на дорогах, що ведуть до прикордонних переходів із Сербією. Цією акцією вони відповіли на арешт колишнього поліцейського-серба.

Крім того, протестувальники висунули вимогу до влади Косова звільнити заарештованих під час протестів сербів, відкликати “секретні списки на арешт і розстріл сербів”, а також вивести спецпідрозділи косовської поліції з півночі Косова. 

У регіоні було зафіксовано три перестрілки. В одному з інцидентів невідомі кинули світлошумову гранату в патруль поліції ЄС. У зв'язку з ескалацією ситуації було ухвалено рішення закрити КПП на кордоні з Сербією з боку північного Косова, а муніципальні вибори перенесли на квітень.

Позиція Косово  

Влада Косова заявила, що має можливості для ліквідації барикад, але дає час місії НАТО KFOR (міжнародним силам з підтримки миру в Косові під керівництвом Альянсу) на те, щоб переконати місцеву сербську громаду самостійно розблокувати дороги.

При цьому Приштина виступила категорично проти утворення Асоціації муніципалітетів із сербською більшістю, яку запропонувала сформувати Сербія в обмін на зняття барикад. В Косово, відповіли у Приштиній, не може бути одноетнічного об'єднання – це не відповідає Конституції.

Крім того, міністр внутрішніх справ Косова Джелал Свечла спростував заяви про наявність у косовської поліції списків, за якими вона заарештовує колишніх поліцейських сербської національності.

Раніше лідер партії “Сербський список” Горан Ракіч наголосив, що уряд Косова планує “вбивати сербів” на барикадах. Однак насправді керівник косівського уряду Альбін Курті в інтерв’ю британській газеті Guardian висловив стурбованість тим, що “зняття барикад може призвести до потенційних жертв”.

В тому ж інтерв’ю прем’єр-міністр Косова заявив, що росія розпалює напругу у відносинах між його країною і Сербією через те, що зазнає невдач у війні проти України.  

Позиція Сербії 

16 грудня міністр оборони Сербії Мілош Вучевіч повідомив, що збройні сили країни подали запит до KFOR про повернення тисячі поліцейських та військовослужбовців у Косово. За його словами, Сербія “формально і технічно” ініціювала процедуру.

Таким чином Сербія скористалася своїм правом, наданим їй резолюцією ООН, посилаючись на необхідність захисту сербських громад.

Президент Сербії Александар Вучич пообіцяв, що вимагатиме повернення сербських військ у Косово через розширення присутності косовської поліції на півночі країни. Однак, за його словами, очікує, що запит буде відхилено. Це, на думку спостерігачів, може стати першим кроком до одностороннього рішення про розгортання сил.

Тим більше, що спецпредставник США на Західних Балканах Габріель Ескобар заявив, що Вашингтон категорично проти повернення сербських сил до Косова. За його словами, Косово має міцні гарантії безпеки від Сполучених Штатів через свою участь у KFOR.

Наразі місія НАТО аналізує запит Сербії щодо направлення сил безпеки у Косово.

Що про конфлікт кажуть експерти?

Усі учасники чергового загострення між Сербією та Косовом розуміють, що військового зіткнення допускати не можна. Адже це буде війна не так Сербії та Косова, як Сербії з Косовом і НАТО. Що для сербського президента у кращому разі означатиме кінець його політичної кар’єри, вважає Володимир Цибульник, колишній тимчасовий повірений у справах України в Боснії та Герцеговині. Але кроки до війни зроблено. І судячи з усього, переконаний експерт, не без допомоги росії.

На думку більшості західних аналітиків, цього разу на Балканах навряд чи дійде до війни.

“Спільна політична, дипломатична і військова відповідь Заходу на російське вторгнення в Україну показує балканським політикам, яку жахливу ціну вони заплатять, якщо зроблять щось подібне”, – зазначає Майя Б'єлос з Белградського Центру політики безпеки.

Тому, за її словами, ми можемо очікувати напруженості в регіоні, але не збройних конфліктів. Погоджується з такою думкою і експерт сербського Інституту політичних досліджень (IPS) Младен Лісанін.

“Політичні еліти в цьому регіоні наживаються на націоналізмі та створюють для цього розраховану напруженість, – вважає політолог. – Жодна зі сторін не зацікавлена у війні. Але гра з вогнем може вийти з-під контролю в будь-який момент”.

Відносини України із сторонами конфлікту

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. ЇЇ визнала половина країн ООН, зокрема, США та більшість країн ЄС та НАТО. Сербія не визнала незалежності Косова, як і близька до Белграда росія. Україна теж не визнає незалежність Косова, посилаючись на повагу до принципу територіальної цілісності держав.

Цікаво, що напередодні війни рф проти України президент Сербії Олександр Вучич поставив Києву цинічний ультиматум. Він заявив, що готовий засудити визнання Росією незалежності «ЛДНР» у тому випадку, якщо президент України Володимир Зеленський засудить бомбардування Сербії у 1999 році країнами НАТО.

Сербія – єдина країна-кандидат до членів в ЄС, яка не приєдналася до санкцій проти росії. Вона продовжує підтримувати авіасполучення з російськими містами. “Хоча ця балканська країна засудила російську агресію і голосувала за резолюції проти росії в ООН, але президент Вучич, який одноосібно править країною вже десять років, і надалі балансує між cходом і заходом, немов канатоходець на линві”, – пише Deutsche Welle.

За словами Вучича, Сербія не доєдналася до антиросійських санкцій, бо росія не порушувала територіальну цілісність Сербії. Тож, він не може пояснити людям, як запровадити санкції проти росії.

Натомість сербський президент запропонував ввести санкції проти Словенії, бо вона буцімто порушила суверенітет Сербії визнанням Косова.

Водночас уряд Косова у своїх заявах висловлює беззаперечну підтримку України, засуджує дії росії та блокує її пропагандистські медіа.

“Це не означає, що Київ вже зараз має визнати Косово. Але варто визнати: із цією країною зараз ми маємо набагато більше спільного, ніж зі слов'янською та православною Сербією”, – переконаний редактор “Європейської правди” Юрій Панченко.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.