З чого починається «опіумна війна» — розповідає історик Олександр Ангерт

«Перш за все, нам слід позначити, що таке «опіумна війна». «Опійна війна» — це ряд конфліктів, що розгортаються на території Китаю за участю європейських країн в XIX столітті,

— розповідає історик

Олександр Ангерт

Є фахівці, які виділяють три військові конфлікти. Але якщо схиляться до тієї ж «Вікіпедії» та підручникам історії, то «опіумну війну» заведено ділити на першу і другу».

У період розвитку цих процесів Великобританія закріпилася в Індії. Потім у її планах було і «захоплення» Цінської імперії. Як зазначає Олександр Ангерт, Китай завжди був багатою й розвиненою державою.

«Його зростання, становлення, розвиток, усі його багатства і працьовитість людей — це те, що було завжди. І, як я схильний вважати, буде, лише процвітаючи й набираючи обертів»,

— каже історик

Олександр Ангерт

І з ним навряд чи хтось сперечатиметься, якщо подивитися на сучасний Китай.

Але чому ж Китай був таким привабливим для Британії?

«У будь-яку епоху й у будь-який час Китай міг похвалитися високими економічними показниками, а також значущим місцем у регіональній системі міжнародних відносин», —

зазначає

Олександр Ангерт

За часів, коли «опіумні війни» процвітали, Китай володів товарами, які вважалися унікальними: шовк, фарфор, чай і предмети мистецтва. Олександр Ангерт підкреслює, що всі ці товари, особливо предмети мистецтва, були затребувані на Заході.

«Варто відзначити також і той факт, що Китай вважався самостійним у товарному відношенні. Імператор Цяньлун дотримувався саме такої точки зору й не хотів визнавати високорозвинені країни Європи, щоби збалансувати торгові відносини,

— додає

Олександр Ангерт

—

Але тут також є і зворотна сторона. Цінності й порядки Китаю вважалися чужими. Англійці чітко усвідомлювали різницю з Китаєм і сприймали цю країну як «нецивілізовану». Англійці шукали товар, який вплинув би на непохитний торговий баланс, та ще й так, щоби вигода йшла в потрібну сторону — значить точно не в бік Китаю. Таким чином, Англія «привела» на ринок опіум».

Олександр Ангерт: «Опіум став частиною корупційних схем»

Мак для Китаю був відомий давно, і як наркотична речовина теж. Але його використання конкретно з цією метою широко поширене не було. Приблизно з XVI століття в моду ввійшла звичка куріння, а новоприбула «екзотика» у вигляді опіуму почала домішуватися до тютюну.

«На півдні Китаю опіум у тютюн підмішували торговці. Потім на нього звернули увагу місцеві чиновники. Опіум став частиною корупційних схем і в XVIII столітті імператор, усвідомлюючи, як може розвиватися ситуація, заборонив споживання і продаж опіуму. Незважаючи на це, опіумна контрабанда, участь у якій брали й чиновники, зобов’язані охороняти інтереси імператора, усе таки надходила в Китай, а ось дорогоцінні метали — золото і срібло, — йшли з імперії досить активно»,

— розповідає історик

Олександр Ангерт

Тут, як зазначає Олександр Ангерт, чималу роль зіграла Ост-Індійська компанія. У 70-і роки XVIII століття, отримавши монополію на торгівлю опіумом із Бенгалії, вона продавала цю наркотичну речовину в Китай.

«Що вже говорити про наслідки для Китаю. Суспільство й економіка країни піддавалися руйнуванню. Якщо раніше до паління опіуму вдавалися торговці з портових міст, то незабаром складно було знайти людину на всій території країни, яка не мала цієї звички,

— розповідає

Олександр Ангерт

—

Крім опіуму, на територію Китаю англійці почали ввозити тканини й інші тканинні вироби. Можна сказати, що опіум послужив ключем, який відкрив торгові шляхи до Китаю».

Висновок першої війни

«Сили однозначно рівними не можна було назвати. Англійські війська хоч і були нечисленними в порівнянні з цінськими, рівень технічного оснащення і вишколу ставили Англію вище,

— розповідає

Олександр Ангерт

—

До того ж тут чималу роль відіграє залежність армії Китаю від опіуму. Але, слід зазначити, що англійці виявилися не готові перед хворобами і кліматом Китаю, від чого війська зазнавали втрат».

Олександр Ангерт зазначає, що в ході війни був підписаний «нерівноправний» Нанкінський договір, за яким Китай зобов’язаний був виплатити контрибуцію, передати Гонконг і відкрити для англійської торгівлі п’ять портів, де зобов’язані були діяти незалежні законодавчі й судові органи. Західні держави отримали доступ до внутрішнього ринку, а значить — опіум почали поширювати ще швидше, що спричинило сумні економічні й соціальні наслідки.

Висновок другої війни

Конфлікт між Великобританією, Францією й Китаєм вважається наступною «опіумною війною».

«Деякі фахівці виділяють ще і третю, але професійна література відносить усі події до другої, яка тривала з 1856 до 1869 року»,

— уточнює

Олександр Ангерт

Історик також зазначив, що в цей період з’явився новий тип воєн, званий «поліцейськими», а в деякій літературі говориться, що події мали «антитерористичний» характер.

Крім торгівлі опіумом, Великобританія і Франція мали куди більш масштабні плани — розширення сфер впливу в усьому Китаї, зокрема внутрішньому, отримавши доступ до річкових портів.

«Підписувалося безліч договорів, які були спрямовані на розграбування Китаю. Це якщо не вдаватися в подробиці, які можуть змусити читача, який повз проходить, заснути на половині матеріалу. Хочу також зазначити, що важливу роль тут зіграла Росія. Вона не дала Англії і Франції розграбувати Китай у таких обсягах, як планувалося»,

— додає

Олександр Ангерт

Друга війна закінчилася у жовтні 1860 року. Китай виплатив контрибуцію в розмірі 8 мільйонів лян срібла. Крім відкритих торгових майданчиків і кварталів, Франція і Великобританія отримали право вивозити китайців у якості робочої сили. Опіумна торгівля отримала значне зростання, а вищезгаданий мак став вирощуватися на території Китаю місцевим населенням.

Як зараз

«Сьогодні до «опіумної війни» жителі Китаю відносяться як до несамовитої травми. Тут також слід зазначити, що це впливає на їхнє ставлення до Заходу й до цього дня. Але, як би там не було, вони приймають цей період, вважаючи його важливою частиною історії. Його відгомони можна споглядати в музеях великих портів, де представлені експозиції»,

— підсумовує

Олександр Ангерт

Рекламний матеріал