Євроквоти замість торговельного безвізу: як це вплине на ціни в магазинах України
Складнощі українських експортерів у Європі можуть спрацювати в плюс для вітчизняних переробників та пересічних споживачів, як показує практика, надлишки продукції, які постачальники змушені були переспрямовувати на внутрішній ринок, сприяли зниженню цін в українському роздробі
6 червня торговельний безвіз із Євросоюзом офіційно закінчився. Натомість Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Зі свого боку, Кабмін також прописав розмір окремих квот (Постанова КМУ № 664 від 6 червня). На багато товарів ця планка є набагато нижчою, ніж фактичні постачання у період торговельного безвізу.
Експортери шукають інші ринки
«Але ми все одно втратимо близько мільярда євро цього року, і до 3 млрд — наступного (якщо не буде досягнуто нових домовленостей щодо лібералізації торгівлі), оскільки європейський ринок завжди вважався преміальним, і такої високої маржі альтернативні канали поставок не дають», — пояснив ситуацію голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.
До того ж далеко не всю продукцію вдасться «прилаштувати» на інших ринках. Проблеми можуть бути, зокрема, з експортом яєць, пшениці, борошна тощо. Чи означає це, що «зайва» продукція заполонить внутрішній ринок і ціни на неї можуть обвалитися?
ЄС відмовився від українського цукру та курятини
У Постанові Кабміну № 664 окремо визначено розмір експортних квот для найбільш «найчутливіших» для Європи товарів, зокрема, цукру та м'яса птиці. Наприклад, щодо цукру квота на експорт становитиме трохи більше 11 тисяч тонн до 5 серпня 2025 року, або в середньому по 5,5 тисяч тонн на місяць.
Український цукор потрапив до європейського «чорного списку» ще минулого року. Тоді на хвилі масових протестів фермерів у ЄС цукор внесли до переліку продукції, до якої може застосовуватися «режим екстреного гальмування». Тобто якщо обсяги поставок перевищать середні за останні роки, то на «зайву» продукцію запроваджуються мита, а вони в ЄС перебувають фактично на заборонному рівні. Український уряд тоді запровадив квотування експорту цукру. Наприклад, на 2025 рік «ліміт» становив 107,238 тисяч тонн — тобто в середньому по 8,9 тисяч тонн на місяць. Нова квота ще нижча — лише 5,5 тисяч тонн на місяць. А якщо порівнювати з експортом цукру до ЄС до запровадження квот, наприклад, у 2023 році, нова «планка» взагалі виглядає мізерною. Тоді Україна поставила до Європи понад 500 тисяч тонн цукру на суму $390 млн, що становить 77% від загального експорту цієї продукції.
Нові «ліміти» з експорту м'яса птиці та субпродуктів фактично дублюють цифри, які затвердила Єврокомісія. Так, квота на експорт м'яса курей, качок, гусей, цесарок становитиме 51,061 тисячу тонн до 31 грудня 2025 року, або в середньому по 7,3 тисяч тонн на місяць. Квота на експорт індичатини та субпродуктів із неї — ще 1 439 тонн. Раніше на м'ясо птиці було встановлено квоту в 55,5 тисяч тонн, а на індичатину — близько 1,6 тисячі тонн, тобто за цією категорією експорту скорочення менш суттєве, ніж за цукром. Але якщо порівнювати з попередніми роками, то провал в експорті буде просто величезним. Наприклад, у 2023 році тільки курятини до ЄС заїхало понад 170 тисяч тонн, а у 2024 році обсяги склали близько 136 тисяч тонн. Нові «ліміти» на м'ясо розподілили ще й по місяцях. Так, до 30 вересня до ЄС можна ввезти 30 тисяч тонн, а з жовтня до грудня — ще 22,5 тисячі тонн.
При цьому Мінагрополітики розподілятиме квоти між експортерами пропорційно до їх фактичних постачань до Європи за перші 4 місяці цього року, і лише трохи більше тисячі тонн залишили «в резерві» — для тих компаній, які раніше не продавали м'ясо до ЄС.
Молоко дешевшає, борошномели панікують
Загальні втрати України від закручування Європою «експортних гайок» до кінця цього року становитимуть близько мільярда євро, — підрахував Олег Пендзін. В Українському клубі аграрного бізнесу їх оцінюють у 1,1 млрд євро. Водночас збитки для різних сегментів агроринку відрізнятимуться, — кажуть експерти. Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко оцінює потенційні збитки від квот на пшеницю та продукцію її переробки у 660 млн євро, цукру — близько 190 млн євро, сухого молока — 15 млн євро, томатної пасти — 13 млн євро тощо.
Щодо експорту молочної продукції — наслідки вже є, — зазначає координатор комітету з питань євроінтеграції Спілки молочних підприємств України Єлизавета Святківська. Постачання цієї продукції до Європи впало ще до офіційного закінчення торговельного безвізу, оскільки ситуація щодо подальшої співпраці з європейськими покупцями була невизначеною. Як наслідок — в Україні почали знижуватись ціни на молочну сировину і автоматично впали доходи виробників молока. В Асоціації виробників молока кажуть, що сировина на внутрішньому ринку — вже в надлишку, що тисне на цінники.
Українські експортери намагаються нарощувати постачання, наприклад, сухого молока, на інші ринки — до країн Близького Сходу та Південної Африки. Але, як вважає голова Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, за виторгом вони не замінять Європу. Найімовірніше, українські виробники змушені будуть демпінгувати, щоб конкурувати з тими ж самими експортерами з Нової Зеландії та Південної Америки. Сумнівні перспективи й постачання наших сирів до країн СНД, скажімо, Казахстану (куди Україна активно продавала сир до війни), оскільки логістичні ланцюжки фактично зруйновані.
Щодо цукру, то, як зазначають у профільній асоціації «Укрцукор», навіть після відновлення роботи морського коридору є складнощі з постачанням на інші ринки. Багато контейнеровозів не заходять до Одеського порту, що потребує перевантаження продукції в румунській Констанці, а це робить український цукор помітно дорожчим.
Постачання до ЄС української пшениці понад ліміт обкладатиметься митом у розмірі 95 євро за тонну, що робить експорт «зайвих» обсягів неконкурентним у Європі. Тільки цього сезону нашим аграріям доведеться шукати нові ринки збуту для близько 3 млн тонн пшениці. Але з початку війни традиційні для нашої країни ринки збуту цієї культури, зокрема, азіатський та африканський, багато в чому втрачені. Наприклад, у Тунісі, куди до війни активно постачали українське зерно, зараз 75% обсягів припадає на російський експорт, а нашої пшениці до цієї країни вже фактично не завозять. Водночас надлишків пшениці на внутрішньому ринку в новому сезоні буде не так багато, оскільки, за прогнозами FAO, урожай цієї культури в Україні скоротиться, і ризикує виявитися гіршим за останні п'ять років, що пов'язано із несприятливими погодними умовами.
Борошномели побоюються, що експорт їхньої продукції до кінця року взагалі може впасти, оскільки, наприклад, на Близький Схід йде лише 15% обсягів. Це може уповільнити розвиток галузі, оскільки саме торговельний безвіз із ЄС стимулював найбільших виробників борошна інвестувати у свій бізнес близько 10 млн євро, зазначили у профільній спілці «Борошномели України».
Птахівники ще минулого року розпочали активне освоєння альтернативних ринків збуту. А цього року відкрили для себе ринок Великобританії, який уже зайняв 7% у загальній структурі експорту яєць. Зростають також постачання до Африки — цього року на цей ринок припадає 10% експорту, тоді як у 2024 році було лише 4%. Але при цьому є логістичні проблеми на Близькому Сході.
При цьому, як вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, експортних квот до ЄС «на декілька місяців точно вистачить». А далі він розраховує на підписання розширеної угоди з Євросоюзом щодо торгівлі. І вже від наповнення цієї угоди багато в чому залежатимуть перспективи постачання української агропродукції до Європи.
Які продукти подешевшають в українському роздробі
Складнощі українських експортерів у Європі можуть спрацювати в плюс для вітчизняних переробників та пересічних споживачів. Як показує практика, надлишки продукції, які постачальники змушені були переспрямовувати на внутрішній ринок, сприяли зниженню цін в українському роздробі.
Так було, наприклад, із яйцями, цінники на які «сипалися» минулого року через надмірну пропозицію. У травні цього року яйця теж подешевшали майже на 9%, зокрема, за рахунок «зайвих» партій товару. Інша річ, що за рахунок подорожчання у попередні періоди цінники на яйця все одно встановили рекорд, збільшившись у річному вимірі на понад 80%.
Але, як вважають у Спілці птахівників України, надалі ціни в українських магазинах і на яйця, і на курятину значною мірою залежатимуть саме від ситуації з експортом. Експортні проблеми борошномелів сприятимуть виробникам хліба. Минулого сезону цінники на борошно рекордно зростали, що пояснювалося його активним продажем за кордон. Особливо великий дефіцит сформувався із житнього борошна. Якщо експорт борошна в новому сезоні скоротиться, або його зовсім не буде, як побоюються борошномели, пропозиція сировини на внутрішньому ринку зросте, що дозволить пекарям стримувати зростання цінників на хліб.
Щодо молочної продукції — «вигода» від зниження обсягів експорту в ЄС для українців уже є. В Асоціації виробників молока констатують, що у травні у вітчизняному роздробі пригальмувалося подорожчання молочної продукції, а деякі її види навіть подешевшали. Так, впали ціни на молоко (на 1% за місяць, або 69 копійок за пакет), кефір (на 2%, або 1,4 гривень), питний йогурт (на 0,2%, або 18 копійок), вершкове масло (від 0,2% до 9%, залежно від виробника), деякі види сирів (на 3%). Основна причина — зниження закупівельних цін на сировину, які впали через скорочення постачання молочної продукції до ЄС напередодні скасування торговельного безвізу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Привід зазирнути в холодильник: як зрозуміти, що вам не вистачає вітаміну В12
- Київстар оновить деякі тарифи передплати та контракту - коли та до чого готуватися абонентам
- Не салат, а суцільний вітамін D: і під горілочку пасує
- Війна між Ізраїлем та Іраном призведе до підвищення цін на газ в Україні - прогноз експертів
