Торговельний безвіз із ЄС закінчується: що буде з цінами на продукти в Україні
Для пересічних українців проблеми наших аграріїв у Європі можуть виявитися навіть вигідними, адже середні цінники на їжу, які цього року б'ють рекорди, можуть якщо і не знизитися, то щонайменше припинити зростати
Єврокомісія вирішила не продовжувати дію автономних торговельних преференцій для нашої країни з червня 2025 року. Натомість для України запропонували інший план: розпочинаються переговори про торговельну лібералізацію, під час яких до угоди про Асоціацію з ЄС вноситимуться корективи. А поки що, з 6 червня цього року, запустять перехідний період. Це не може не позначитись на цінах на продукти в Україні.
Єврокомісія вже ухвалила «виконавчий акт», який прописує нові умови для українського експорту. Йдеться насамперед про нашу аграрну продукцію, до якої у європейських фермерів накопичилося чимало претензій. Водночас, наприклад, для металургів пільгові умови експорту продовжили ще рік — до червня 2026 року.
Квоти на сільгосппродукцію
22 травня Єврокомісія затвердила виконавчий акт, у якому прописано перехідний період для українського агроекспорту із 6 червня цього року. Документ поки що остаточно не погоджений.
«Єврокомісії потрібно було оперативно ухвалити рішення, причому до якого не було б залучено Європарламент і якнайменше залучено Раду ЄC. Тому що Європарламент, найімовірніше, проголосував би проти. І Рада ЄС на рівні міністрів теж не сильно б підтримала. Тому Єврокомісія мала виходити з тих інструментів, які були в неї на руках», — зазначає голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко.
За словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, йдеться про механізм «екстренного гальмування», але вже не для обраних товарних груп, як зараз, а для більшості позицій нашого аграрного експорту.
“Після 5 червня ми матимемо набагато більше обмежень. За умовами зони вільної торгівлі з ЄС передбачено близько 30 квот. Тобто до пшениці, кукурудзи, цукру додадуться томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина тощо”, — додала Авраменко.
Можуть зменшитися і вже чинні квоти на «чутливі» товарні групи. Наприклад, якщо минулого року українські аграрії могли поставити до ЄС без мит кукурудзи в обсязі 4,7 млн тонн, то нова планка — лише 650 тис. тонн, цукру — 20 тис. тонн, замість 109 тис. тонн, тощо.
Водночас віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина написала у своєму Фейсбуці, що ринок ЄС залишається відкритим для України, і про жодну зупинку торгівлі не йдеться. За словами Стефанішиної, Україна розпочала переговори щодо довгострокових рішень у сфері торгівлі. Рішення Єврокомісії щодо перехідних заходів для українського експорту, за її словами, є «проміжним».
«Це дозволить уникнути найгіршого сценарію в рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС», — зазначила Стефанишина.
Коли Україна та ЄС узгодять ті самі «довгострокові рішення» — поки що незрозуміло. Але, найімовірніше, перехідний період торгівлі агротоварами триватиме протягом усього 2025 року. Як це вплине на експортні показники України та нашу економіку?
Минулого року Україна поставила до ЄС аграрної продукції на понад 13 млрд євро. Мінекономіки очікує, що зупинка торговельного безвізу може призвести до втрат для українських експортерів приблизно на 2,9 млрд євро. А негативний вплив на ВВП може становити -0,98%. Аграрний комітет Ради оцінює можливі втрати валютного виторгу у 3,3 млрд євро.
Розпродаж їжі
Як вважає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, негативні наслідки будуть передусім для постачальників зерна, продуктів переробки рослинництва.
Олександра Авраменко пояснює: наприклад, щодо тієї ж кукурудзи — всі треті країни можуть постачати її до ЄС із митом 0%.
«Так, є квоти, але поза квотами ставка — нуль. Щодо пшениці — немає такого нульового мита, тож зможемо постачати без мит мільйон тонн, а далі з тарифом 95 євро за кожну додаткову тонну», — зазначила Авраменко.
Наприклад, мито на цукор — 419 євро за тонну, тобто фактично на заборонному рівні. Те саме і щодо молочної продукції. Її й зараз постачається до ЄС небагато, але з додатковими митами продукція стає нев'їзною. На думку Авраменко, найбільше постраждають наші фермери, які включені до ланцюжків за доданою вартістю (наприклад, переробка пшениці на борошно).
«Бо зазвичай у нас сира пшениця забирає всю квоту. А у квоті не лише пшениця, а й продукти її переробки, такі як борошно, крупа тощо. Відповідно, ця продукція не їхатиме в тих обсягах, що зараз», — каже Авраменко.
Також ризикують втратити у доходах наші виробники томатів, яким і так доводиться нелегко, адже томати вирощують переважно у Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях, які постійно під обстрілами, — додала Авраменко. Наші експортери можуть спробувати переорієнтуватися на інші ринки, але, за словами Пендзіна, практично безсумнівно втратять у доходах.
«Наприклад, логістика до країн Африки чи Близького Сходу щонайменше у 2,5 раза дорожча, ніж до Європи, а такої маржі, як на ринку ЄС, там не буде», — пояснив він.
Авраменко також каже, що, наприклад, яйця не можуть повноцінно поставлятися на свої «старі» ринки — Близький Схід і Південно-Східну Азію. Залишаються й проблеми з логістикою до Гонконгу — через Румунію, а не безпосередньо з Одеси. Через це «з'їдається» декілька днів у дорозі, що критично для цього виду продукції. За її словами, продукція, яка не піде на експорт та залишиться в Україні, може подешевшати. Такі цінові трансформації відбувалися минулого року, наприклад, із яйцями, які виявилися «зайвими» в Європі, і сильно впали в ціні на внутрішньому ринку.
Тобто для пересічних українців проблеми наших аграріїв у Європі можуть виявитися навіть вигідними, адже середні цінники на їжу, які цього року б'ють рекорди, можуть якщо і не знизитися, то щонайменше припинити зростати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
