Японія заборонила експорт авіакеросину до Росії через треті країни
Міністр торгівлі Японії Акадзава підтвердив: заборона на авіапальне для РФ охоплює відправлення через треті країни та перевалку між суднами
Японія уточнила дію власних санкцій і підтвердила, що заборона на постачання авіаційного пального до Росії поширюється також на відправлення через треті країни та перевалку між суднами у відкритому морі. Раніше Москва готувалася таємно отримати японський авіакеросин в обхід обмежень. Роз'яснення з'явилося після того, як стало відомо про схему з перевезення 200 тисяч барелів японського пального до Росії через Південну Корею.
Про це заявив міністр торгівлі Японії Рьосей Акадзава, як повідомляє Reuters. Японія заборонила експорт до Росії низки товарів у рамках санкцій, скоординованих із G7 та міжнародною спільнотою, - авіаційне пальне входить до цього переліку. Міністр не коментував конкретні випадки, проте підтвердив, що заборона поширюється на відправлення через треті країни, включно з перевалкою між суднами у морі.
Як заявив Рьосей Акадзава, міністр торгівлі Японії:
"Японія заборонила експорт відповідних товарів до Росії в рамках санкцій, скоординованих із G7 та міжнародною спільнотою. Авіаційне паливо підпадає під ці експортні обмеження."
Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії веде роботу з протидії обходу санкцій через інформаційні кампанії для бізнесу, попередження та обмін даними з внутрішніми і міжнародними органами влади. Acadзава наголосив, що Японія координує експортний контроль із країнами G7 та іншими союзниками, аби санкції залишалися ефективними і не допускали потенційних лазівок.
Що передувало заяві міністра
Росія розраховувала на 200 тисяч барелів авіапального з японської Чіби - вантаж мав бути направлений через Південну Корею. Прибуття партії очікувалося у першій половині липня після ймовірної перевалки між суднами біля південнокорейського порту Йосу. Востаннє подібне постачання відбувалося у 2022 році, коли 22 тисячі барелів авіакеросину були доставлені до Владивостока із Чіби через Йосу.
За даними аналітичної платформи Kpler, експорт авіакеросину з Росії у 2026 році різко впав - до близько 13 тисяч барелів на добу, порівняно з приблизно 30 тисячами барелів на добу у 2025 році. Українські удари по російській енергетичній інфраструктурі спровокували паливну кризу в Росії. Щоб покрити нестачу, Росія імпортує бензин з Індії та Казахстану, а заступник прем'єр-міністра Олександр Новак підтвердив імпорт пального з Білорусі в обсязі від 100 до 150 тисяч тонн на місяць.
Паливна криза у Росії набирає масштабів
За підрахунками Financial Times і Rochan Consulting, українські Сили оборони з початку 2026 року вразили нафтопереробні заводи Росії 194 рази, спровокувавши найгіршу паливну кризу в країні-агресорі за десятиліття. Путін 29 червня визнав, що удари дронів по нафтопереробних заводах призвели до дефіциту пального в деяких регіонах. Насправді криза охопила майже всю Росію: на заправках утворилися довгі черги, а ціни на бензин сягнули рекордних рівнів.
Аби зберегти запаси пального на час літнього піку споживання, російський уряд оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Минулого року Росія продала за кордон майже 5 мільйонів тонн бензину - тепер ці обсяги лишаються всередині країни, проте і цього не вистачає для покриття потреб ринку. Удари по нафтобазах обернулися для Росії ще й масовими судовими розглядами: нові факти з арбітражних судів підтверджують, що наслідки для паливного ринку набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва.
Наслідки паливної кризи для фронту і тилу
Сили оборони України кратно збільшили кількість ударів по нафтопереробних заводах Росії та спровокували найглибшу паливну кризу в країні за кілька десятиліть. За даними Генерального штабу ЗСУ, через системні удари виведено з ладу 42,74% від загальної проєктної потужності нафтопереробки Росії. Про кампанію ударів по НПЗ, яка стала у 11 разів інтенсивнішою порівняно з минулим роком, раніше детально писав Informator.
Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суд - матеріали арбітражних розглядів підтверджують, що атаки дронів у 2024-2025 роках призвели до зриву великих паливних контрактів. У лютому Арбітражний суд Москви стягнув із кримського "Морського нафтового терміналу" понад 8,4 мільйона рублів - компанія-позивач втратила 132 тонни бензину та майже 24 тонни дизельного пального, які вигоріли після атаки дронів у жовтні 2024 року. Деталі судових позовів і реальні втрати Росії через паливну кризу в судах зібрав Informator.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
