Мільйони людей цієї зими можуть опинитися без опалення у холодних домівках та квартирах. Вже зараз росіяни свідомо б’ють ракетами по українських теплоелектростанціях. Наприклад, зруйнували ТЕЦ у Кременчуку. Вона не підлягає відновленню. Нещодавно обстріляли ТЕЦ у Харкові. Під загрозою тепло та гаряча вода для третини міста. І чим ближче до зими – тим більше може бути таких випадків. Крім того, можуть бути перебої із постачанням газу, на яких працюють ті самі ТЕЦ і яким обігріваються люди у приватних будинках. Як влада готується до найгіршого сценарію, при якому в українців у домівках будуть холодні батареї. І що вже зараз варто робити людям – у цьому розібрався «Інформатор».   

 «Не вірю, що в моїй квартирі буде тепло зимою»

56-річна Валентина Заліщук мешкає у Фастові на Київщині у багатоповерхівці. Зараз літо, але вона вже думає, як пережити наступну зиму. Жінка розповідає «Інформатору», - дуже боїться, що опалення у місті не буде. Тому вже домовилася із подругою, яка має приватний будинок.

«Попросила її, щоб я з чоловіком переїхала до неї на той період, коли будуть холоди. Не вірю, що в моїй квартирі буде тепло зимою. В неї в будинку стоїть твердопаливний котел, можна опалювати дровами. В нас з чоловіком є дача. Зараз ми з ним потрохи вирізаємо посохлі старі гілки із дерев на своїй ділянці і з навколишніх ділянок, які закинуті господарями. Все це будемо звозити до подруги», - каже Валентина. 

Дрова купити у Фастові не так вже й просто. Інша мешканка цього міста – Ірина розповідає «Інформатору», що в лісництві вимагають від людей спеціальну довідку про те, що у будинку є пічне опалення. Її треба взяти у комітеті самоорганізації населення. Робиться це нібито для того, щоб не було зловживань. 

Адже спекулянти зараз можуть масово скупити ліс, зберігати його в себе на складах, а потім, ближче до зими, продавати втридорога. Ірина таку довідку отримала.

«Тепер збираються купити дрова на зиму – обійдеться це приблизно у шість тисяч гривень. Це при тому, що їх ще доведеться колоти самостійно», - каже «Інформатору» Ірина.

Як готуються міста

Мер Фастова Михайло Нетяжук розповів «Інформатору» - він також вважає дуже високими ризики того, що будуть перебої з опаленням. Тому місто вже закуповує в матеріальний резерв так звані «буржуйки».

«Де-факто це печі на дровах. Ми не знаємо для яких цілей вони можуть знадобитися. Це може бути як для громадян, а може й для військових. Ми не знаємо, що нас очікує», - каже міський голова Фастова.

Також міська рада Фастова виділила гроші на закупівлю котлів, що працюють на твердому паливі. А ще – на електрогенератори, каже Михайло Нетяжук. У різних районах міста вже готують пункти обігріву.  

«Про всяк випадок, щоб у разі якщо не буде теплопостачання в будинках, можна було надавати мешканцям можливість переночувати в теплі. Створюються умови, щоб у цих пунктах було тепло й електроенергія незалежно від централізованого постачання газу й електрики», - розповів «Інформатору» Михайло Нетяжук.

Як готуються у Києві?

У Києві переважна кількість багатоповерхівок опалюється великими ТЕЦ. Якщо росіяни вдарять по них ракетами, або якщо будуть перебої з газом, без опалення можуть лишитися мільйони людей. Про це «Інформатору» розповів радник заступника голови Київської міської державної адміністрації Олексій Тихонов. Він одразу попереджає – у будь-якому разі ситуація в столиці буде дуже складною. Пункти обігріву не зробиш для всіх мешканців

«Ви можете собі уявити пункти обігріву на два мільйони людей? Якщо у кожному домі температура впаде – як цих людей зібрати?», - каже Тихонов.

Зараз прораховують варіант, при якому люди можуть грітися у метро. Але це теж не вихід із ситуації. Повністю розв'язати проблему буде неможливо. Вже готуються до найбільш «апокаліптичного» сценарію, каже Олексій Тихонов. У випадку, якщо ТЕЦ не будуть працювати, а на дворі вдарять морози, вода у трубах теплопостачання почне замерзати. І тоді їх може розірвати.

«Якщо температура води наближається до нуля – воду треба буде злити повністю, всі труби треба зробити буде пустими. Під землею на голубині вона не має замерзати, поки вода по ньому тече», - каже Олексій Тихонов.

До цього столична влада вже технічно підготувалася, каже Тихонов. Якщо цього не зробити, станеться комунальна катастрофа як в Алчевську (Луганська область) 2006 року.

Там у місті зникло опалення. Воду із труб не злили, вона замерзла і розірвала їх.

У квартирах буде в кращому разі 15 градусів тепла 

Найбільш оптимістичний сценарій у Києві – якщо ТЕЦ будуть працювати, перебоїв з постачанням газу не буде. Але навіть у такому разі столична влада попереджає – у помешканнях киян буде нижча температура, ніж була у попередні опалювальні сезони. Замість 18 градусів у квартирах може бути 14-15 градусів. Тобто ТЕЦ, котельні будуть працювати не на повну потужність заради економії газу. Столична влада вже прогнозує, що люди будуть «догріватися» з допомогою електроконвекторів. Попит на них, до речі, в Україні вже суттєво зріс. Люди розкуповують їх. Але якщо зимою електрообігрівачі будуть масово використовувати, це спричинить велике навантаження на електромережі. Вони можуть просто не витримати.

«Зараз іде перевірка усіх електрощитових – чи там хороші контакти, запобіжники, щоб був порядок, щоб поряд не було ніякого мотлоху, сміття, ведеться робота, щоб потім не було пожежі», - каже інформатору Олексій Тихонов.

Є великий ризик того, що столиця, чи значна її частина, опиниться і без опалення і без електроенергії.

«Ми не винайдемо нічого нового, якщо не буде газу і ТЕЦ не зможуть працювати, у якщо буде ситуація, коли просто не буде опалення. І все. А там далі рятуйтеся, як можете», - визнає Олексій Тихонов.

Вже зараз кожному варто думати про запасні варіанти на зиму, домовлятися із родичами, знайомими, які живуть у приватних будинках – чи можна буде переїхати тимчасово до них. Встановити у таких будинках піч на дровах, «буржуйку», закупити дрова. Принаймні Олексій Тихонов так і зробив.

«Я батькам їжею заготовлюю дрова, купив їм дров’яний котел. Є в них дизель у будинку приватному. І є генератор. Електричний. Без електрики теж буде важко. Генератор і котел будуть працювати на дизелі. Плюс дрова», - каже Олексій Тихонов.

Скільки коштують дрова?

Попит на дрова, до речі, з кожним днем зростає. Метр кубічний зараз може коштувати й тисячу, і дві тисячі гривень – залежно від кількості, яку купуєш, від регіону і від багатьох інших факторів. Мешканець села Головурів Бориспільського району на Київщині на умовах анонімності розповів «Інформатору» - вже замовив через знайомого у місцевого лісника чотири кубічні метри лісу – у пеньках.

 Їх ще треба буде самостійно колоти. Заплатить за це чотири з половиною тисячі. Цього має вистачити на обігрів невеликої хати в селі на зиму. Якщо економити.

«Але дрова ці привезуть без будь-яких документів і квитанцій. Тобто продають їх нелегально», розповів «Інформатору» чоловік.

 А «Інформатор» на власні очі побачив, що за дровами зараз іде справжнє полювання. В одному з дачних масивів ми помітили людей, які бензопилою різали дерево, яке до того вже багато місяців лежало повалене біля дороги.

І потім завантажували його у причеп, приєднаний до легкової машини. Вони просили не показувати їхні обличчя.

«Якщо ми його не заберемо, хтось інший рано чи пізно приїде і зробить це», - пояснила жінка біля причепу з дровами.    

Чим більше складнощів в Україні буде з опаленням цією зимою, тим більший ризик того, що почнеться масова вирубка дерев. Є регіони, де дров не вистачатиме, розповів «Інформатору» виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк. Ось до чого він закликає місцеву владу й уряд.

«Є маса деревини кинутої  по лісах – її треба прибирати, робити з неї щепу, палети», - каже Павлюк.  

Як забезпечити українців дровами – зараз над цим думають у Кабінеті міністрів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль проводить наради із головами обласних військових адміністрацій.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець каже, що цього року українцям знадобиться у два рази більше дров, ніж зазвичай було у попередні опалювальні сезони.

«Але ми реально розуміємо, що цей обсяг можна забезпечити. І не тому, що ми десь будемо рубати додатковий ліс. Бо український ліс під сокиру ми точно не віддамо, але ми маємо певні запаси, певні ресурси, за рахунок яких можна збільшити цю заготівлю», - каже міністр захисту довкілля.

Руслан Стрілець стверджує, що заготівля лісу вже зараз ведеться посиленими темпами. За його словами, нині деякі українці скаржаться, що є нестача дров, ажіотаж. Запевняє – максимум за півтора місяця ситуація вирівняється.

«І вже додатковий ресурс, який поставлено задачу мати в кожному державному підприємстві – він буде, щоб спокійно забезпечувати необхідний обсяг дров’яної продукції», - каже міністр.

Запевняє, що ресурсів для цього в Україні вистачає з надлишком. Міністр назвав і ціну лісу для громадян – він має коштувати від 600 до 1200 гривень за метр кубічний – залежно від області. Це значно менше, ніж ті ціни, про які «Інформатору» розповідають люди, які вже купили дрова. Міністр захисту довкілля обіцяє, що невдовзі кожен зможе відстежувати, скільки де коштує деревина та обирати для себе оптимальний варіант.

«Ми сьогодні ще з Лісагенством розробляємо вебдодаток, який дозволить українцям зручно купити дрова, обравши, де це державне підприємство знаходиться, вибрати саме породу деревини, той обсяг, який він хоче купити зручно сплатити і навіть обрати опцію – з доставкою він хоче його отримати або без», каже Руслан Стрілець.

Що робить уряд?

А «Інформатор» звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України із запитанням – як держава готується до ситуації, при якій будуть перебої із постачанням газу і відсутність централізованого опалення. Представниця цього відомства Юлія Перчук розповіла нам – зараз уряд виділив із резервного фонду 1,4 мільярда гривень на закупівлю генераторів та мобільних котелень, які працюють на твердому паливі. Та в відомстві визнають, цього аж ніяк не достатньо.

«Така сума покриває потреби приблизно двох обласних центрів, тобто цієї замало. Що робить уряд – уряд веде перемовини з усіма можливими партнерами для того, щоб отримати додаткове фінансування. Це і Світовий банк, і всі інші донори і безпосередньо уряди різних країн. Ми кажемо їм, яке треба обладнання, щоб до опалювального сезону акумулювати його як можна більше», – каже представниця Міністерства розвитку громад та територій.

Чи можуть зараз українці розраховувати на пільгові програми для купівлі дров’яних печей? У Мінрозвитку громад «Інформатору» наразі відповіли, що ні. Тож чи варто вже зараз купувати «буржуйку», як її встановити, чи дозволять її використовувати у квартирах в багатоповерхівках – про все це «Інформатор» розповість у наступному матеріалі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Максим Урлапов