Закон № 7273 про обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора був прийнятий ВР 19 червня і зараз чекає на підпис Президента. Вірогідність того, що законопроєкт стане законом, досить висока. Тож, Інформатор вирішив розібратись, що саме заборонено та які санкції передбачені для порушників.

Про що закон

Законопроєкт авторства Микити Потураєва, Софії Федіної, Олександра Санченко, Володимира В’ятровича, Єлизавети Богуцької, Миколи Княжицького, Євгенії Кравчук та інших народних депутатів читати досить складно. Ми, сконцентрувавшись, спробували це зробити та з подивом з’ясували, що чотири з 11 сторінок документа присвячені зовсім не культурі, а…правилам перевезень в автобусах та таксі. Щодо культури, він пропонує таке.

Заборонити:

• Гастролі в Україні громадянам країни-агресора (крім тих, що увійдуть у створений СБУ “білий список”).
• Трансляція фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач, за участю тих, хто входить до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Цей список укладає апарат ВР за поданням СБУ, Нацради з питань телебачення та Міністерства культури
• Трансляція пісень та кліпів цих осіб по телебаченню та радіо, а також публічне виконання будь-де, зокрема у громадському транспорті та таксі.
• Публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення (доведення до загального відома, в тому числі через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за її власним вибором) фонограм, відеограм та музичних кліпів за участю цих людей. Ми так зрозуміли, що ця заборона стосується і приватних сторінок у соцмережах.

Зробити обов’язковим:

• В ефірах телеканалів та радіостанцій не менше 50% мають становити програми та фільми, створені в Україні. Для дитячих каналів український продукт може складати 25%, але за умови, що ці канали повністю україномовні. Виняток робиться лише для тих каналів, що за ліцензією ретранслюють іноземні телеканали (звичайно, крім каналів країни-агресора).
• Не менше 75% відсотків мовлення на радіо та телебаченні має бути українською.

Заперечувати тут нема чого. Але щоб ці побажання не залишились лише на папері, закон має передбачати відповідальність за порушення його вимог. 

Яка відповідальність за порушення

На жаль, окремого розділу, в якому перелічені кари для порушників, в законопроєкті немає. Ми вирішили, що щось не так зрозуміли та пішли питати фахових юристів та адвокатів. Жоден з десятка наших співбесідників відповісти нам не зміг. На умовах оф-рекордз правники висловлювали припущення, що цей законопроєкт має на меті лише хайп та збирання політичних балів. А також, що пізніше різні державні структури будуть створювати підзаконні акти на свій розсуд. 

Ми не дуже повірили в таке тлумачення. І звернулись за поясненням до народних депутатів, авторів законопроєкту. Ось що нам відповів народний депутат Олександр Санченко:

“Законом «Про телебачення і радіомовлення» забороняється публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію, публічне сповіщення (доведення до загального відома, в тому числі через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за її власним вибором) фонограм, відеограм та музичних кліпів, які: містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (далі – держава-агресор), за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України й не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора, та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором крім винятків, визначених частиною другою статті  15 Закону України «Про культуру».  За таке порушення передбачено штраф  у розмірі 10 відсотків ліцензійного збору.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт, що відтепер включає заборону на відтворення музики в салоні, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а відтворення музики пасажирами повною мірою можна віднести до порушення громадського порядку, яке може бути підставою для реалізації водієм автобуса права не допускати пасажира, який порушив громадський порядок, до поїздки (абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону), або ж припинення дії договору перевезення пасажира автомобільним транспортом за ініціативою автомобільного перевізника чи водія автомобільного транспортного засобу (абз. 3 ч. 6 ст. 42 Закону)”.

Чекаємо на підпис Президента. Та подивимось на застосування цих норм на практиці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ольга Палій