В цей день народилися українська акторка Олеся Жураківська та співачка Катерина Бужинська
Сьогодні, 13 серпня, православна церква України вшановує пам'ять Преподобного Максима Сповідника. В цей день іменини святкують Анна, Антон, Арсеній, Василь, Веніамін, Володимир, Георгій, Євдоким, Єлизавета, Іван, Йосип, Костянтин, Максим, Микола, Сергій, Степан, Юрій. До кінця року залишається 140 день.
Згідно з народними прикметами, якщо цього дня дме сильний вітер, то зима буде сніжною, а якщо павутина літає – чекайте на тривалу спеку. Якщо листя на березі вже жовтіє, то будуть ранні заморозки, а якщо день видався прохолодним – зима буде теплою. Якщо сова всю ніч кричить – чекайте швидку зміну погода.
Православні віряни 13 серпня вшановують пам'ять Преподобного Максима Сповідника. Він народився у Константинополі у знатній побожній родині та був обдарований надзвичайним інтелектом. Максим здобув гарну освіту й розпочав політичну кар'єру. Імператор Іраклій оцінив таланти хлопця та його християнські чесноти і зробив його своїм першим секретарем.
Але вже через три роки Максим залишив посаду і прийняв чернечий постриг. Він провів у безмовності 10 років, а потім почав писати свої перші твори аскетичні трактати про боротьбу з пристрастями, про молитву, безстрастя та святу любов. Згодом преподобний поїхав на Крит, де почав сповідницьку діяльність.
Змінити місце проживання Максим змушений був коли престол зайняв Констанс II. Він був прихильником монофелітів, а серед єретиків збільшилися напади на християн. Преподобний вирушив до Африки. На соборах єпископів монофелітство засуджувалося як єресь. Тому Максим звернувся до Римського папи Мартина I з проханням винести це питання на обговорення Церкви. Той дослухався та зібрав Латеранський Собор. Собор засудив монофелітство.
Коли Констанс II отримав визначення Собору, він наказав схопити і папу Мартина, і преподобного Максима. Цей наказ було виконано через п’ять років. Звинуватили їх у зраді вітчизни й ув’язнили. Там Максима довго катували і у 662 році Преподобний помер від тортур.
13 серпня відзначають Міжнародний день вовка. Він не є впровадженим якоюсь конкретною організацією чи особою, а є ініціативою, що виникла для вшанування цих тварин та підвищення обізнаності про їх роль у природі. Свято спрямоване на привернення уваги до викликів, з якими стикаються популяції вовків, і необхідності збереження цих тварин. А ще підкреслити важливість пошуку шляхів мирного співіснування людей та вовків.
Вовки – це хижаки, які відіграють критичну роль у природі. Вони розумні, витривалі та соціальні. Живуть зграями, які очолюють альфа-самець чи самка. Їх називають лікарями природи, бо вони знижують поширення хвороб. Ще вовки контролюють популяції копитних та сприяють відновленню ландшафтів. Існує кілька видів вовків: сірий, арктичний, індійський та ефіопський.
Щороку 13 серпня також відзначають Міжнародний день шульги. Тобто людей, які замість правої руки для виконання різних задач використовують ліву.
Започаткований цей день був у 1976 році організацією Left-handers International. З 1992 року це свято відзначається у всьому світі. Його мета – привернути увагу до потреб ліворуких людей. Зокрема, до необхідності створення більш зручних для них товарів та обладнання, а також до подолання упереджень та дискримінації.
За статистикою, на Землі шульгами є 10-15% мешканців, це близько 800 000 000 людей. Відповіді, чому народжуються ліворукі люди, не існує. Серед причин вчені називають генетику. Так звані ДНК-маркери впливають на домінуючу руку на 20-25%, а решта – інші фактори. Серед них країна проживання, вага при народженні, вживання материнського молока, стать тощо.
У багатьох країнах існує упередження щодо шульг. Їх часто намагаються перевчити писати правою рукою. Наприклад, так було при СРСР. Вважалось, що щульг краще перевчити писати з лівої руки на праву, аніж пристосовуватися під їхні нагальні потреби. Проте такий підхід може викликати психологічні проблеми у людей з активною лівою рукою. Тож цей день є відмінним приводом більше дізнатись про шульг та подолати упередження щодо них.
У другу середу серпня відзначається Всесвітній день каліграфії. У 2025 році ця дата припала на 13 серпня. Свято присвячене каліграфії – мистецтву красивого письма, яке своїм корінням сягає давнини. Вигадали термін каліграфія ще древні греки, воно походить від слів "kalós" – красиво та "grafí" – писати.
Мистецтво каліграфії поєднує у собі стародавні традиції. На сьогоднішній день виділяють кілька різновидів письмового мистецтва: західноєвропейське, азійське, китайське, японське та ісламське. В Європі на формування каліграфії вплинула греко-римська писемність. Першою була етруська абетка, а згодом на території сучасної Італії почала розвиватися латинська абетка. Але головний поштовх до розвитку каліграфії зробило християнство.
Пік розвитку припав на 8-9 століття н.е. Тоді ченцями створювалось багато копій Святого Писання та інших текстів релігійного значення. В Україні каліграфія розвивалася паралельно із шрифтом. Письмо відрізнялося від російського скоропису та здійснювалося за правилами Візантії. Літери українського скоропису мали невеликий розмір та були однакової висоти. В школах каліграфію почали викладати у 18 столітті.
Цей день має на меті популяризацію каліграфії, як виду мистецтва, та залучення до нього широкого кола людей.
Щороку 13 серпня у світі відзначають День "Просекко". Він присвячений легкому ігристому вину, яке виробляється в основному в регіонах Венето та Фріулі-Венеція-Джулія. Засноване свято компанією Riondo Prosecco для святкування літа. Воно є відмінним приводом зустрітись з друзями і насолодитись келихом ароматного вина.
Просекко – не шампанське, хоч і є ігристим вином. Воно відрізняється методом виробництва і сортом винограду, що використовується. Традиційно він був відомий як виноград Просекко, але у 2009 року його перейменували на Глера. З 2021 року дозволено виробництво рожевого Просекко, до якого додають до 15% Піно Нуар. Виробляється вино у дев'яти провінціях північно-східної Італії. Просекко – це не просто вино, це стиль життя, що втілює в собі радість, легкість і невимушеність.