Як Україні налагодити "зерновий коридор" без росії та хто за це заплатить

17 липня 2023 року закінчився термін зернової угоди. росія відмовилася продовжувати її дію та гарантувати безпеку суден, якщо з неї не знімуть санкції. Щоб не допустити вивіз зерна без своєї згоди, країна-окупантка буде розстрілювати будь-які кораблі, які зайдуть у Чорне море. 

Щоб зерновий коридор діяв, Володимир Зеленський доручив військовим посилити захист портової інфраструктури, а своїм дипломатам – активізувати контакти з іноземними партнерами, щоб спробувати продовжити експорт зерна. 

Але США не готові супроводжувати судна та втручатися в ситуацію. Через це страховики поставили на паузу всі свої програми щодо транспортування збіжжя. 

«Плану щодо переміщення ресурсів США в Чорне море немає… Ми зосереджені на тому, щоб Україна мала те, що їй потрібно на полі бою», - передав слова заступниці речника Пентагону Сабріна Сінгх сайт Радіо Свобода. 

В Євросоюзі шукають альтернативи морським перевезенням. Для цього 25 липня в Брюсселі зустрілися міністри сільського господарства країн-членів блоку. За підсумками цих перемовин розглядаються варіанти перевезення врожаю річковими та ж/д маршрутами, або автотранспортом. 

В чому мінуси нових маршрутів

Таке транспортування буде значно дорожче та обмежене в об’ємах. На виході українські аграрії можуть отримати неконкурентоздатну продукцію та наступного року можуть зменшити площу посівних.

Щоб цього уникнути в ЄС прораховують варіанти як компенсувати витрати на експорт українського зерна суходолом. Як пише видання Bloomberg, єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський запропонував компенсувати витрати на експорт українським аграріям. Однак поки не відомо, з яких джерел будуть брати для цього кошти.

«У зв'язку з призупиненням Чорноморської зернової ініціативи через дії російської федерації та неможливістю вивезення сільгосппродукції з морських портів України необхідно терміново збільшити експортні потужності дорогами солідарності ЄС на 1-1,5 млн тонн зерна щомісяця», - йдеться в заяві на адресу Євросоюзу «Українського клубу аграрного бізнесу». 

Для цього може бути використаний так званий «шлях солідарності». Це порти країн Балтії (Клайпеда, Лієпая, Вентспілс, Рига), Німеччини (Росток, Гамбург), Нідерландів (Роттердам), Хорватії (Рієка), Італії (Трієст), Словенії (Копер). Однак перевезення вантажів до цих портів дорожче на 30-40 євро за тонну. Тому й зайшла розмова про субсидіювання перевезень.

Такі обговорення відбуваються на фоні заборони продавати українське зерно в Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії. Це обмеження діє до 15 вересня. Проте п’ять країн хочуть продовжити заборону імпорту для захисту своїх аграріїв. Нагадаємо, що транзит саме через ці території став альтернативним шляхом для українського зерна після початку повномасштабного вторгнення рф.

В росії слідкують за тим, що Україна буде робити з зерном. Прессекретар путіна дмитро песков заявив, що суходільний «маршрут експорту зерна проходить поблизу зони бойових дій». Тобто там всяке може трапитися. 

Оптимальним маршрутом мав бути Дунай. Але через атаку рф в ніч на 24 липня 2023 року зазнав пошкоджень порт Рені. До того ж хвиля спеки, що поширюється на південь Європи, знижує рівень річок і обмежує їх експортні можливості.

Страховий фонд для кораблів

Після останніх атак рф на Одесу, в Україні заговорили про страховий фонд для компенсації можливої шкоди кораблям.

«У бюджеті поточного року дійсно передбачена стаття у розмірі 20 млрд гривень, яка може бути застосована для компенсації втрат у рамках здійснення зернових перевезень Чорним морем у разі відсутності гарантій від країни-агресора», - заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону.

Про деталі того, за яким принципом будуть розподілятися кошти з цього фонду, Висоцький не розповів. Лише зазначив, що все стане зрозуміло після переговорів з Туреччиною.

Нагадаємо, що Зеленський запропонував продовжити «зернову угоду» в тристоронньому форматі за участі України, ООН та Туреччини. Для цього він розіслав офіційні листи, однак не відомо як на них відреагували.

Поки в ООН по-новому формулюють вираз про «глибоке занепокоєння», генеральний секретар цієї організації Антоніу Гутерреш розповів про можливий голод в найбідніших країнах, якщо питання з вивозом зерна не вирішиться. 

"Ми вже бачимо негативний вплив на світові ціни на пшеницю та кукурудзу, який шкодить усім, але це особливо руйнівно для вразливих країн, які намагаються прогодувати своє населення. Зі зростанням цін на продовольство надія країн, що розвиваються — зникає", — наголосив генсек ООН. 

Поки Україна шукає нові шляхи для постачання свого зерна на світові ринки, росія намагається зайняти місце найбільшого світового експортера, торгуючи краденим зерном. Знайти вихід з цієї ситуації потрібно швидко, тому що скоро зберуть новий врожай, а державна скарбниця потребує валютних надходжень.

Це нагадує блукання лабораторної миші по вузькому лабіринту, де в кожному глухому куті (у випадку з зерном – невиконання Україною контрактів) її б’ють током. Це дорого нам коштує, а неквапливість наших міжнародних партнерів тільки погіршує ситуацію та грає на руку росії.

Поки що єдиний реальний вихід – це транспортування врожаю суходолом. Проте він менш маневрений, більше дорогий та займе багато часу на реалізацію.

Раніше Інформатор писав, що українські аграрії очікують збільшення експорту попри крадіжки росією зерна та заблоковані порти.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.