«Це війна на виснаження. У ній не буде переможців, лише переможені. До цього списку поки входять Росія та Україна, які попри прагнення видати бажане за дійсне, більше втратили, ніж здобули.»
Тож якщо після перегляду виникне лише одне запитання: "Ну то вони все-таки типу пара чи ні?" - значить, ви все зрозуміли.
Справи, які повʼязані з політичними фігурами – найскладніші
Міністерство юстиції України вже готується до тисяч судових процесів щодо підсанкційних росіян, які мають активи в Україні. Щоб конфіскувати майно таких осіб на користь держави, Мінʼюсту потрібно довести кожен окремий кейс у Вищому антикорупційному суді. Над цим зараз працюють.
Про це розповів Міністр юстиції України Денис Малюська. Перший прецедент вже є – конфіскація активів росіянина Володимира Євтушенкова. Детальніше про це читайте тут.
Рада національної безпеки і оборони (РНБО) у вересні ухвалила нові санкції проти значної кількості росіян. Після того як перелік указом затвердить президент України, до процесу долучиться Мінʼюст. Йдеться про понад 3 600 підсанкційних фізичних та юридичних осіб. За даними Forbes, у списку – співвласник Альфа-Банку та "Київстар" Михайло Фрідман, Олег Дерипаска, з яким повʼязують Миколаївський глиноземний завод, а також українці Віктор Медведчук, Оксана Марченко, Віктор Янукович та Сергій Курченко.
"Коли йдеться про санкції та конфіскацію, треба враховувати три типи аргументів. Політичний – зрозумілий: суспільство вимагає конфіскації активів у росіян, що під час війни виглядає логічним. Юридичний – складніший. Коли ми конфіскували активи "Сбербанку" та "Промінвестбанку", то тут же отримали звернення від їх власників у міжнародний арбітраж. Це ризик не лише з погляду необхідності наймати юристів, щоб захищатися у міжнародних судах, а й у сенсі процедури. Якщо в іноземного правосуддя виникнуть до неї питання, це матиме глибокі наслідки. Економічний аргумент – що робити з активами після конфіскації та чи здатна держава ефективно керувати ними. Це не сфера Мінʼюсту, але про це також треба думати", - уточнив Малюська.
За його словами, середня підготовка справи триває кілька місяців і рішення ВАКС по попереднім справам не впливає на швидкість опрацювання послідуючих справ. Головне – встановити одразу максимально широке коло активів та підготувати бездоганну доказову базу, – без цього є великі ризики отримати відмову у позові.
"Справи, які повʼязані з політичними фігурами – найскладніші, бо вони почали ховати свої активи ще бувши при владі. Причому часто переписували їх не на номінальних осіб, а на реальних, іноді навіть поважних бізнесменів. І це ускладнює доказовий процес", - зауважив Малюська.
Основною проблемою з якою стикаються щодо конфіскації майна підсанкційних росіян є те, що багатьма цими активами володіють номінальні власники. Тож побудувати ланцюжок від них до реальних бенефіціарів вкрай складно.
"Це завжди складне завдання. Щоб довести, що умовний "Сидоренко" насправді є "Ротенбергом", потрібна скоріше розвідувальна інформація. Зараз потенціал розвідки більше зосереджений на воєнних цілях", - зазначив Малюська.
Коментуючи питання повʼязані з просуванням міжнародного процесу щодо російських репарацій, Малюська зауважує, що це складний юридичний механізм. Йдеться про три блоки активів:
Саме активи олігархів і приватного бізнесу, з юридичної точки зору, найскладніший процес. Саме по ньому зараз не має єдиного рішення серед європейських країн.
"Суверенні активи рф – найбільш реальний кейс. Бо на них не розповсюджується ні Magna Carta, ні конституції різних юрисдикцій, які захищають приватну власність. Перепона – суверенний імунітет, за яким одна держава не може відібрати активи іншої без її згоди. Ми пропонуємо встановити додаткове обмеження – суверенний імунітет не стосується репарацій держави-агресора. Це буде зафіксовано у міжнародному договорі", – уточнив Малюська.
Зараз у Європейському суді з прав людини розглядають три позови від України. Перший та головний позов – щодо агресії рф. Інші два – щодо агресії рф на Донбасі та у Криму. Окрема справа – про політичні вбивства рф. Але, варто зазначити, що це довготривалий процес, і на компенсацію у найближчі роки очікувати не варто. Процес міжнародного трибуналу можливо є складнішим, аніж стягнення репарацій з рф, адже історично всі трибунали створювалися за рішенням Радбезу ООН. А оскільки у рф є право вето у Радбезі, вона буде блокувати це рішення. Інший шлях – знову ж, через укладання міжнародного договору.
Нагадаємо, Україна відбудовуватиметься за конфісковані активи росії. Крім того, Німеччина вперше конфіскувала російське майно в рамках санкцій.
Також Інформатор писав, як в Україні конфіскуватимуть майно колаборантів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.