ТОПТЕМИ:

15:05

Як підвищення облікової ставки НБУ вплине на депозити та ОВДП - прогноз аналітика

У 2025 році ситуація залишається напруженою, причому як для Нацбанку та Мінфіну України, так і для бізнесу та населення

Збільшення Національним банком облікової ставки року до 14,5% не межа. У своєму останньому Інфляційному звіті НБУ каже про те, що прискореними темпами інфляція зростатиме щонайменше до весни цього року. Це змусить регулятора найближчим часом і надалі «закручувати монетарні гайки», оскільки облікова ставка НБУ фактично — це ціна грошей в Україні. Тому, цього разу НБУ не лише підвищив облікову ставку, а й змінив деякі правила для банків та їхніх клієнтів на ресурсному та, опосередковано, на валютному ринку. Про це йдеться у колонці фінансового аналітика Олексія Козирева для "Мінфіну".

У 2024 році західні партнери, хоча й із затримками, виділили Україні практично всю фінансову допомогу, яку вона просила. Проте у 2025 році ситуація залишається напруженою. Причому як для Нацбанку та Мінфіну України, так і для бізнесу та населення. Невизначеність щодо термінів і масштабів бойових дій не дозволяє чиновникам прогнозувати рівень витрат на оборону. Це загрожує новим переглядом військових витрат і необхідністю відшукати додаткові джерела закриття касових розривів бюджету, що виникають. При цьому «друкарський верстат» запустити Україна не може, оскільки для цього потрібна згода Міжнародного валютного фонду. А МВФ поки що категорично проти такого розвитку подій.

Попри активну міжнародну допомогу та підвищення податків, державі доведеться активніше залучати гроші населення для покриття бюджетних видатків. У приватних вкладників на рахунках у банках розміщено понад 1 трлн грн. Саме для залучення цих коштів у держоблігації держава поки що зберігає таку преференцію для інвесторів, як відсутність оподаткування доходів за ОВДП. Чиста дохідність за ними поки що перевищує на 1−3% річних (залежно від строків) дохідність за депозитами для фізосіб.

Треба пам'ятати, що вказану нижче дохідність за ОВДП пропонує первинний ринок. Громадяни мають право купувати облігації тільки на вторинному ринку через фінпосередників (банки та фінкомпанії), що знижує їхню кінцеву дохідність на 0,5−1,5% річних, залежно від строків ОВДП. Адже банки враховують свої комісії, які вони або беруть окремо, або просто «зашивають» у кінцеву дохідність для клієнта при придбанні ним паперів. Але, навіть з огляду на цей нюанс, ОВДП приносять більший дохід, ніж депозити.

Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб станом на 22 січня, джерело: "Мінфін"

Станом на 22 січня «чисті» ставки за гривневими вкладами (з огляду на оподаткування) у середньому за банківською системою становлять:

на 3 місяці — 9,93% річних,
на 6 місяців — 9,856% річних,
на 9 місяців — 9,41% річних,
на 1 рік — 9,64% річних.

Найвища поки що робоча ставка за гривневими вкладами на 3−6 місяців від банків, які активно працюють з фізособами, — 15−16% річних. Чиста дохідність таких вкладів становитиме для громадян від 11,55% до 12,32% річних. Що все одно нижче за «робочі» ставки за гривневими ОВДП на вторинному ринку в межах «чистих» 14−15,5% річних. Поки що Мінфін має запас міцності у вигляді обіцяних обсягів західної фінансової допомоги, і це дещо «розслаблює» чиновників у частині активізації роботи з населенням щодо придбання ОВДП.

Статистика портфеля ОВДП, які перебувають в обігу, поки що, за його структурою, є достатньо позитивною для Мінфіну. Але грошей, особливо в умовах війни, Мінфіну завжди не вистачає, тому план розміщення ОВДП на 2025 рік є досить напруженим. Хоча «чистих» нових залучень буде небагато.

"В урядовому проєкті бюджету-2025 було закладено 579 млрд грн запозичень через ОВДП, а погашення за цим інструментом — 562 млрд грн, тобто «чистими» Мінфін планував отримати лише 17 млрд грн. А решта — «конвертація» старих боргів у нові папери при їхньому погашенні за строком", - нагадав Козирев.

Якщо портфель за облігаціями Нацбанку, банків, бізнесу та населення перекладатиметься у нові облігації, то, теоретично, залучити з ринку ще додаткові 17 млрд грн для Мінфіну буде нескладно. Але якщо витрати на війну продовжать зростати (що є найреальнішим сценарієм) або з перекладанням коштів будуть проблеми, Мінфіну доведеться активізувати випуск облігацій. І тут без населення, як покупця, не обійтися.

"Тому, я не виключаю, що при зростанні потреби в грошах для фінансування військових витрат Уряд буде змушений підвищити дохідність за облігаціями у гривні, щоб збільшити інтерес до них із боку громадян. За моїми прогнозами, з оглядом ще й на інфляційні проблеми, Мінфіну в такій ситуації доведеться підвищити дохідність за новими паперами на додаткові 0,25−1,5% річних, залежно від термінів розміщення ОВДП із відповідним переглядом видаткового кошторису бюджетних витрат у 2025 році на їхнє обслуговування. Але про нюанси такого підвищення дохідності Мінфіном ми поговоримо трохи нижче", - зазначив Козирев.

ОВДП в обігу за номінальною амортизаційною вартістю станом на 23 січня, джерело: "Мінфін"

При цьому банкам, з огляду на підвищення облікової ставки НБУ до 14,5% річних, а також зростання інфляційних процесів, також доведеться поступово підвищити свої ставки залучення вкладів у громадян щонайменше на 0,5−1% річних, залежно від терміну таких вкладів. Але робити їм це доведеться набагато оперативніше, ніж Мінфіну за ОВДП. Адже терміни погашення вкладів у банках настають практично щодня і люди не чекатимуть на потенційне підвищення відсотків за вкладами, якщо конкуренти вже почнуть пропонувати ставку вище. Так, конкуренція між банками зараз посилить боротьбу за вкладників. Особливо, у дрібних та середніх банках.

Поки що Нацбанк внаслідок прийнятого рішення про підвищення ставки за депсертифікатами НБУ «овернайт» до 14,5% річних та тримісячних депсертифікатів до 17% річних створює можливість для відповідного достатньо оперативного підвищення дохідності депозитів. Але загалом рівень підвищення ставок за гривневими депозитами залежатиме від індивідуальних розкладів окремо взятого банку за його базою фондування та бізнес-моделі. Дохідність за депозитами у гривні, залежно від відсоткової політики окремо взятого банку, перебуватиме:

на 3 місяці — у межах від 12% до 16% річних;
на 6 місяців — від 12,5% до 16,25% річних;
на 9 місяців — від 13% до 16,5% річних;
на рік і більше — від 14,5% до 16,75% річних.

Для залучення вкладників банки (особливо невеликі) почнуть активніше проводити акції з додатковими бонусами. Перед державою наразі стоїть завдання простимулювати банки і населення переспрямувати наявні у них вільні ресурси з депсертифікатів НБУ і домашніх заначок на придбання ОВДП. Це дозволило б спростити завдання фінансування «дір» бюджету без загрози запуску «друкарського верстата», скоротило навіс зайвої ліквідності та тиск на гривню на валютному ринку. Також такий підхід дозволив хоча б трохи знизити повну залежність України від зовнішнього фінансування.

"А от на серйозне підвищення Мінфіном ставок дохідності за гривневими ОВДП за випусками облігацій, що зараз розміщуються (особливо, за бенчмарк-ОВДП, які й так мають підвищений попит у банків), я б не розраховував. З огляду на відсутність оподаткування, великі покупки бенчмарк-ОВДП банками і поки що значні обсяги міжнародної допомоги, що отримується, чиновники Мінфіну не будуть надто щедрими щодо підвищення дохідності за гривневими паперами для інвесторів. За моїми прогнозами, Мінфін поступово наважиться на зростання дохідності за новими гривневими облігаціями, що розміщуються, всього в межах від 0,25% річних до 1,5% річних", - додав Козирев.

Мінфін наголошуватиме на підвищенні дохідності 2-3 річних паперів, оскільки йому потрібні «довгі» ресурси. А таких коштів у громадян небагато. Саме тому найпопулярнішими зараз депозитами за строками розміщення у населення є вклади від 3 до 6 місяців. У цій ситуації основна частина покупок облігацій українцями на вторинному ринку перебуватиме в межах 3−6 місяців до погашення, максимум — на 1−1,5 роки.

Підвищення облікової ставки до 14,5%

23 січня правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 14,5% річних. Це рішення спрямовується на підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем, розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%. Стримування цінового тиску, ймовірно, потребуватиме подальшого посилення процентної політики.

"Пришвидшення інфляції в другому півріччі 2024 року та пов’язане з цим погіршення інфляційних очікувань домогосподарств зумовило зниження реальної дохідності гривневих інструментів для заощаджень. Підвищення облікової ставки спрямоване на забезпечення належного захисту гривневих заощаджень від інфляції та підтримання інтересу населення до гривневих активів. Це сприятиме зниженню тиску на валютний ринок та ціни. Разом з обліковою ставкою на 1 в. п. підвищуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт, тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування – до 14,5%, 17,0% та 17,5% відповідно", - вказувалось у повідомленні НБУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

21:23

Умєров анонсував велику чистку в Міноборони: позбавиться зама та Безрукової, яка дістала піаром