Як оформити спадщину на квартиру в Україні: всі нюанси
Заява про прийняття спадщини подається не пізніше шести місяців з дати смерті власника квартири
Оформлення спадщини — юридичний процес, з яким стикається хоч раз в житті чи не кожна людина. Іноді він ускладнюється судовими суперечками та сімейними чварами, які переважно стаються через нерухомість. Основна процедура спадкування нерухомості не відрізняється від спадкування іншого майна, однак певні нюанси все-таки є.
Про правила оформлення спадщини на квартиру розповів керівник практики нерухомості юридичної фірми «Адвінтел» Віталій Каплієнко виданню ProГроші.
Спадкоємці
Коло спадкоємців визначається в залежності від виду спадкування. За законом — це фізичні особи, які перебували з померлим у родинних відносинах, і в такому випадку спадкування відбувається в порядку черговості. За заповітом — ті особи (зокрема юридичні), які вказані в заповіті, а також особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, каже експерт.
Заява про прийняття спадщини
Заява про прийняття спадщини подається не пізніше шести місяців з дати смерті спадкодавця.
«Пропуск цього строку позбавляє спадкоємця права на спадщину окрім випадків, коли інші спадкоємці дадуть йому згоду на прийняття спадщини з пропуском строку, або коли суд встановить спадкоємцю додатковий строк для подання заяви», - каже адвокат.
Обов’язок подавати заяву про прийняття спадщини не розповсюджується на спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем, а також на малолітніх, неповнолітніх, недієздатних та обмежено дієздатних осіб. Вважається, що вони прийняли спадщину автоматично.
Квартирні нюанси
Інколи людям дістається у спадок частка у приватизованій квартирі. У такому випадку власність на квартиру може бути оформлена як у вигляді спільної часткової (коли частка кожного власника чітко визначена), так і у вигляді спільної сумісної власності (коли частки не визначені). Проблеми можуть виникнути зі спільною сумісною власністю.
«За загальним правилом частки всіх співвласників у спільній сумісній власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено договором між ними», — розповідає Каплієнко.
Тобто до спадщини включається частина квартири, яка визначається пропорційно до кількості співвласників, після цього сумісна власність трансформується в спільну часткову і нотаріус видає кожному свідоцтво про спадщину вже із визначенням частки. Буває таке, що нотаріуси безпідставно відмовляються визначати частки спадкоємців та видавати свідоцтво. Тоді потрібно отримати від нотаріуса письмову відмову та звернутись до суду із позовом про визнання права власності на відповідну частку квартири. Якщо померла особа не приватизувала квартиру за життя, спадкоємець може набути право на квартиру державного житлового фонду, за таких умов:
- на час відкриття спадщини спадкодавець постійно проживав у квартирі;
- спадкодавець подав заяву про її приватизацію у встановленому законом порядку;
- строк для прийняття відповідного рішення минув до моменту смерті спадкодавця, але квартира безпідставно не була передана йому у власність.
У цьому випадку ви можете вимагати визнання за вами права власності на житло у суді.
Кооперативні квартири
Свої особливості має процес спадкування, якщо квартира є кооперативною. За законом, у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає власником цього майна.
«Таким чином, якщо спадкодавцем не було у повному обсязі викуплено квартиру, тобто не набуто право власності на неї, спадкоємці не мають змоги її успадкувати», — попереджає юрист.
Члени сім’ї спадкодавця, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Отже, якщо у спадкодавця було лише право користування квартирою, то до спадкоємця переходить тільки право користування таким приміщенням, але виключно якщо спадкоємець проживав разом зі спадкодавцем та в подальшому вступить до кооперативу.
У випадку, коли спадкодавець виступав інвестором будівництва, але за його життя квартира не була зареєстрована як об’єкт нерухомого майна, спадкоємці також можуть розраховувати на спадщину. В такому разі до складу спадщини входитиме не сама квартира, а права та обов’язки спадкодавця за інвестиційним договором.
Як змінилися правила прийняття спадщини в Україні під час війни
Впровадження в Україні воєнного стану зумовило внесення змін у нормативно-правові акти, що регулюють порядок прийняття спадщини. За загальним правилом прийняття спадщини за ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Саме протягом цього строку спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу, а в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини. Зробити це необхідно за місцем відкриття спадщини, тобто останнім місцем проживання спадкодавця. Розглянувши заяву, нотаріус заводить спадкову справу.
Водночас згідно з відповідним положенням постанови КМУ на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Таким чином, час дії воєнного стану фактично не враховується у встановлені 6 місяців на прийняття спадщини. Тобто спадкоємець може прийняти спадщину протягом дії воєнного стану, незалежно від його тривалості, та додатково, після його скасування, у строк, що залишався станом на 24 лютого 2022 року зі встановлених 6 місяців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
