Як генерал Сирський збирається вирішувати неможливе завдання щодо утримання Бахмута

На нараді ставки Зеленський закликав продовжувати оборону Бахмута, і, як повідомляє прес-служба президента, генерали Залужний і Сирський з президентом погодилися. Саме Сирський, який уже неодноразово побував у Бахмуті, ймовірно тримає операцію з оборони міста під своїм контролем. Але як він утримуватиме місто-фортецю далі, поки неясно. Експерти стверджують, що Бахмут майже ніяк не втримати. Ворог обійшов місто з флангів, перерізав дороги - і незабаром кільце захлопнеться. А захисники не мають ні достатньої кількості боєприпасів, ні навіть питної води - все завозиться з підконтрольних територій, доступу до яких уже зараз немає. Проте, Інформатор припускає, що у ЗСУ є план. Тому незабаром із Бахмуту можуть прийти добрі новини.

Чому ЗСУ не йдуть з міста?

«Сплю в одязі, тільки черевики на ніч знімаю. Встаю, йду до пункту незламності, щоб зігрітися, випити чаю, поговорити. Потім повертаюся додому та ремонтую вікна. Доводиться це робити кілька разів на день. Скло давно вилетіло, і я їх заклав фанерою, ковдрою», - місцевий із Бахмута описує все це спокійно, буденним голосом. І неможливо уявити, який жах за його спокійними словами.

Мерія Бахмута повідомляє: у місті, як і раніше, діють пункти незламності. Є чотири медпрацівники, які надають допомогу городянам. При цьому всю інфраструктуру зруйновано, немає ні світла, ні води. Цілих будівель – одиниці.

Це чудово можна побачити на відео з дрону, одне з десятків подібних. Саме це знято 4 березня.

При цьому у місті все ще залишаються близько 4000 мешканців – це десь 6% від довоєнного числа. Не їдуть люди похилого віку, хворі, а також ті, хто їх доглядає. Ті, хто раніше говорив – «залишуся, бо їхати нікуди», вже здебільшого поїхали. Про це пишуть у місцевих пабліках telegram. 

"Ворог руйнує всі дощенту, б'є по багатоповерхових будинках, житловому сектору. Є авіанальоти, артилерійські обстріли, мінометні обстріли. Б'ють по місту щосили", - каже заступник мера Бахмута Олександр Марченко журналістам американської CNN.

Головне питання про Бахмут у тому, що утримати його за існуючого балансу сил стало майже неможливо. Але ЗСУ не йдуть. Ця дивовижна завзятість збиває з пантелику експертів.

Наприклад, Інститут вивчення війни у зведенні за 5 березня не зміг зробити однозначного висновку про те, чи готуються ЗСУ до виведення підрозділів або мають намір вести вуличні бої з противником.

Навіть у глави Пентагону Ллойда Остіна немає відповіді на запитання, чи будуть ЗСУ утримувати Бахмут і далі. У коментарі The Guardian він відмовляється відповісти й лише каже: «Я думаю, це більше символічна цінність, ніж стратегічна та оперативна».

Але командування ЗСУ ймовірно має план. Уявити, що Бахмут утримують виключно через символічну цінність, неможливо.

Чому Бахмут стратегічно важливий?

Причини утримувати Бахмут, крім політики, зрозуміло, є. Перша в тому, що зі втратою Бахмута звалиться друга лінія оборони України на Донбасі. Російська артилерія зараз не дістає інших українських міст регіону.

Це насамперед Костянтинівка – по прямій від Бахмута всього 20 км. А також Дружківка, Краматорськ, Слов'янськ, Торецьк.

Там життя триває, хоча воно неспокійне. Але міста живі – на відміну від Мар'їнки, яку арта орків діставала з початку війни. Наприкінці минулого тижня були опубліковані знімки Мар'їнки з дрону. Там не залишилося жодної цілої будівлі, у місті, де раніше жили 10 тис. осіб – більше жодної живої душі.

Друга причина: Бахмут утримують, щоб Росія розтратила тут свій наступальний ресурс. Тобто заради контрнаступу. Так уже було у червні 2022 року.

Тоді ЗСУ наполегливо обороняли Сєверодонецьк Луганської області. Але зрештою вийшли з цього міста, так само як і з Лисичанська, Кремінної, Рубіжного. Після 27 червня, фактично, вся територія Луганської області перейшла під контроль росії.

При цьому в боях за Сєвєродонецьк росія розтратила ресурс, необхідний для подальшого наступу. Це через півтора місяця дозволило ЗСУ відносно безболісно звільнити значну частину Харківської області, яка була під окупацією з початку війни. У тому числі міста Куп'янськ, Ізюм.

«У Бахмуті зараз знаходиться еліта нашої армії, тут командувач Сирський, і тут видно доцільність утримання міста, щоб Бахмутом не стала Констаха та Слав'янськ, а раз тут такі люди, то без Залужного вони б тут не були, а значить є спільне рішення верховного та головнокомандувача», - пише у своєму каналі telegram «Бахмутський демон» невідомий боєць ЗСУ.

Чому Україна дозволила ворогові так щільно обкласти Бахмут?

Найімовірніша причина – дефіцит снарядів та інших боєприпасів. Це випливає з листа міністра оборони України Олексія Резнікова європейським партнерам, який з'явився 4 березня. У ньому листі міністр заявляє, що Україна витрачає уп'ятеро менше артилерійських снарядів, ніж росія.

«Якби ми не були обмежені кількістю наявних артилерійських снарядів, ми могли б використати весь боєкомплект, а це 594 тис снарядів на місяць», – наводить витяг з листа Резнікова Financial Times.

Ось як про цей самий дефіцит боєприпасів розповів Ігор Луценко, екс-депутат Верховної Ради, який, як і низка інших опозиційних політиків, зараз на фронті. Луценко воює у Бахмуті, у званні рядового.

«Нам на підсилення дали 30 бригаду, яка кидає зброю і втікає, як тільки бачити якогось росіянина. Це не тому, що там погані хлопці – у них нема чим стріляти. Від слова "зовсім". На стрілецьке відділення на добу видають 1 цинк патронів. Кулеметні стрічки на 20 патронів, самих патронів немає. При цьому росіяни озброєні лише автоматами, не мають броні та йдуть пішим порядком. 30 бригада нагнала танків та артилерії, яка просто стоїть вдоль дороги за 5-10 км від лінії зіткнення. Вже наші сержанти ходили до нашого комбату, вимагали, щоб той зв'язався з 30-ма та домовився про обстріл місць скупчення росіян перед нашими позиціями. Достатньо пару касет "градів", щоб питання про оточення Бахмута було знято. Комбат лише трясе головою і каже, що "в нього БР-ка" і він ні з ким домовлятися не буде. Повний хаос, піхота 30 бригади не отримала БК, артпідтримки немає і через це групи росіян, які озброєні лише АК-74 сьогодні мають захопити дорогу Слов'янськ-Бахмут.»

Через те, що місяць тому, коли ворог посилив тиск, у ЗСУ в Бахмуті не було достатнього постачання, зараз ситуація там вже критична. Утримувати місто, здається, неможливо. 

Чому утримувати Бахмут здається вже неможливо?

Зараз суперечка вже не про доцільність оборони міста, а про те, чи вона взагалі реальна? Підірвано мости через річку Бахмутку, що відрізає східні околиці від центру. Наступати в лоба росіянам тепер складно. Але вони успішно обходять із флангів, і від повного оточення наші сили наразі відокремлює ділянка шириною 5 км, що пов'язує Бахмут з підконтрольною територією.

Особливо успішно ворог просунувся з північного боку міста. Саме там, у селі Парасковіївка, господар ПВК Вагнер, зек-рецидивіст Пригожин записав фейкове відео про те, що він вже у Бахмуті.

При цьому ворог або вже захопив, або тримає під вогнем усі дороги, що ведуть до міста. Наприклад, дорога на Слов'янськ давно захоплена і росіяни там закріпилися. Їхні позиції також подекуди лише за 300 метрів від дороги на Костянтинівку. Логістика за таких умов надзвичайно утруднена.

За такого розкладу ЗСУ вже майже неможливо ані утримувати оборону міста, ані відступати з нього. Відступ може перетворитися на втечу, і кількість втрат при цьому виявиться величезною. Так вважає екс-командир батальйону Айдар, директор Національного антарктичного центру Євген Дикий.

«Це дуже складна ситуація. Потрібно розуміти, що до Бахмута завозиться все. Насамперед це боєприпаси, без яких ніяк. Але ж так само туди завозиться і вся їжа, і навіть питна вода. А звідти йде неперервний потік наших поранених, яких треба евакуйовувати на машинах. Так ось ця логістика наразі дуже ускладнена, але ще не припинена… Довго тримати Бахмут у таких умовах, як зараз, неможливо», - зазначає Дикий.

Що відомо про втрати та моральний дух бійців?

Бійці, волонтери, мирні жителі гинуть у Бахмуті щодня. У неділю, 5 березня, стало відомо, що в місті загинула волонтерка з Вінниці Яна Рихлицька. У Бахмуті вона була парамедиком. Це лише один випадок з нескінченного ланцюгу. 

Кістяком оборони Бахмута є 93 окрема механізована бригада «Холодний яр». У Бахмуті також є підрозділи Сил спеціальних операцій, Держприкордонслужби, тероборона. Причому про тероборону кажуть, що вони борються як справжні профі.

Але не всі захисники Бахмута готові йти до кінця. Дехто переживає за своє життя.

Киянина Олександра Г. було мобілізовано наприкінці жовтня. Військова спеціальність в нього - артилерист. Після двох місяців навчання його відправили на Донбас. Спершу водієм – це його цивільна спеціальність. Потім кинули в Бахмут – штурмовиком.

«Нам кажуть, треба йти у прорив, попереду піхоти… Але ж артилерія працює без зупинки, вдень та вночі. Який прорив? Перед нами відправили таку ж групу (називає місце, куди відправили, – Ред.), пацани всі загинули… Ми обмірковуємо, як відмовитися», – розповідає Олександр.

Неясна кількість людей, які поділяють думку про те, як відмовитися виконувати накази. Але ясно, що є певний ризик, що окремі військовослужбовці можуть вчинити подібні дії. 

Саме цього й хоче домогтися російська пропаганда. На частоті однієї з місцевих радіостанцій російською мовою крутиться платівка про те, що час здаватися:

«У вас ще є шанс урятувати своє життя. Залишайте займані позиції організовано. Виходьте в тилові райони організовано, у складі підрозділу та зі зброєю…»

У сухому залишку виходить, що Сирському в Бахмуті дістався складний пазл: загроза повного оточення, проблеми із постачанням, значні жертви та ознаки деморалізації – невідомо, наскільки глибокі. І як він з усім цим упорається?

Що може зробити Сирський?

Сирський регулярно приїжджав до Бахмуту. За минулий тиждень генерал побував там щонайменше двічі.

Авторитетний The Economist писав, що Сирський – потужний стратег. Він утримував Київ, коли перевага росіян становила 12 до 1. Також він керував дуже ризикованою операцією щодо наступу ЗСУ на Куп'янськ та Ізюм. Багато інших генералів були проти цього ризику.

У Бахмуті ставки набагато вищі. І гадати, в якій площині робитиме кроки командування ЗСУ, марно. Тим більше, ця інформація з секретної категорії.

Але експерти не вважають утримання міста принципово неможливим. Складним - так, але чи є воно фантастикою? 

«Суть така: якщо будуть задіяні якісь потужні резерви, зокрема з потужним артилерійським супроводом і витіснено ворогів у хоча б від однієї з трас, то в принципі утримувати Бахмут можливо», - каже Євген Дикий.

Зазначимо, що Міноборони зараз, ймовірно, посилено вирішує проблему дефіциту боєприпасів. Це випливає зі слів Олексія Резнікова. 6 березня в інтерв'ю Ліга.net Резніков заявив: «Ми не шукаємо, ми всі знайшли. Головне, щоби все своєчасно доїжджало»…

Зазначимо також, що Залужний чи Сирський навряд чи підписалися б під подальшою обороною Бахмута, якби Зеленський на цьому наполягав усупереч військовій доцільності. Це саме такий сценарій, що описано у німецькому таблоїді Bild. 

Саме на військове керівництво лягатиме вся відповідальність за можливе оточення, полон чи смерть бійців ЗСУ та мирних жителів у тому випадку, якщо утримання Бахмута було недоцільним. І це означає, що план дій у генералів, ймовірно, є. Тому з Бахмута можна чекати добрих новин.

Хоча наразі це неточно...