Не можна виключати вторгнення — у ДПСУ заявили про провокації на кордоні з Білоруссю
Речник Андрій Демченко від імені Держприкордонслужби розкрив реальний стан військових сил РФ у сусідній республіці
Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко заявив, що Росія сильніше тисне на Мінськ, хоча нарощування військових сил біля білоруського кордону поки немає. Кремль намагається змусити білоруську армію відкрито піти проти України власними силами. Через це прикордонники готуються до можливих провокацій і не виключають спроби нового вторгнення.
Ситуацію на кордоні речник прикордонників розкрив у розмові з журналістами «Радіо Свобода». Він зауважив, що білоруських військових біля наших рубежів не побільшало ще з 2022 року.
Мінськ постійно тримає там лише невеликі сили, які час від часу замінюють одна одну. Жодного розширення штату чи накопичення підрозділів безпосередньо біля України прикордонники не спостерігають.
«Водночас, те, що відбувається у глибині території країни, як повідомляє розвідка, зараз вказує на те, що Росія активніше почала тиснути на Білорусь, щоб та більш масштабно і власними силами долучилася до війни проти України. Тобто в подальшому можуть бути і провокації по напрямку нашого кордону. Не можна виключати і вторгнення», – зазначив Демченко.
Проте процеси всередині сусідньої держави все одно змушують бути напоготові. Там активно готують місцеві військові об'єкти до можливого використання у бойових діях.
Хоча готових російських кулаків для наступу там зараз немає, Кремль залишається небезпечним. Москва здатна перекинути свої війська у будь-який момент і використати ті інфраструктурні об’єкти, які зараз будує Білорусь.
Що готує Кремль на північному кордоні
Схожу оцінку ситуації 27 травня дав і військовий оглядач Денис Попович в ефірі Radio NV. Він зазначив, що триває лише вербальна ескалація без реального стягування ворожих військ. Проте аналітик закликав щодня пильно стежити за кордоном, адже якщо масштабний наступ із території Білорусі вже відбувся у 2022 році, то загроза повторення цього сценарію залишається цілком можливою.
Про плани Кремля наступати з півночі та ймовірне збільшення лінії фронту раніше попередив і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю каналу «Мілітарний» від 19 травня. Цю загрозу з боку Білорусі того ж дня в ефірі телемарафону підтвердив і речник Держприкордонслужби Андрій Демченко. Сирський підкреслив, що російський Генштаб зараз активно планує такі операції та розглядає п'ять різних сценаріїв аж до нового удару по Києву.
Проте для такої масштабної атаки Росії знадобиться близько 100 тисяч нових солдатів і чергова хвиля мобілізації, тож реалізація подібних планів можлива не раніше осені. Наразі загроза залишається низькою, оскільки переміщення техніки чи стягування військ безпосередньо до кордону не зафіксовано. До того ж, уздовж наших північних рубежів уже створено потужні оборонні укріплення.
Водночас Мінськ активно будує дороги та артилерійські позиції, які Москва може використати для швидкого кидка своїх військ під виглядом спільних навчань. Олександр Лукашенко запевняє, що Білорусь не нападе першою, але аналітики Інституту вивчення війни вважають республіку повністю залежною від Кремля через втрату суверенітету після ядерних тренувань. На тлі цього тиску ситуація вийшла на рівень великої дипломатії, адже газета Le Temps повідомила про перший за чотири роки дзвінок президента Франції Еммануеля Макрона до Лукашенка з метою особисто застерегти його від відкриття другого фронту.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що Росія переходить до нової фази публічного залякування - і робить це саме тоді, коли її найгучніші ракетні програми дають збої. Аналіз подій кінця травня показує, що удар по Києву в ніч на 24 травня вписується у ширший кремлівський сценарій тиску - через Білорусь, Балтику і словесну агресію голови МЗС Росії Сергія Лаврова.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
