Що зміниться для працівників та роботодавців
Верховна Рада проголосувала за спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва, а також за зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність.
Інформатор розбирався, як новий закон вплине на життя працівників.
У пояснювальній записці до законопроекту народні депутати вказали, що запропоновані зміни майже повністю ліквідують бюрократію.
«Надмірна складність діючих процедур обліку кадрів та величезний масив кадрової документації, на ведення якого витрачаються значні обсяги фінансових, часових і людських ресурсів... Невиправданий тиск на бізнес з боку контролюючих органів та постійні загрози накладення санкцій і штрафів за порушення численних бюрократичних процедур, передбачених застарілим законодавством про працю», - перераховуються мінуси діючих норм Кодексу законів про працю у поясненні.
Тобто, виходячи з прийнятих змін, найбільше законотворці турбуються про власників малого та середнього бізнесу. І саме для полегшення навантаження на підприємців запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин. Хоча голова бюджетного Комітету Верховної Ради Данило Гетманцев впевнений, що прийняття законопроекту №5371 допоможе всім учасникам трудових відносин.
«Скасування багатьох обмежень та можливість врегулювати відносини відповідно до волевиявлення сторін трудових відносин, а не безглуздих вимог напіврадянського закону, це значний крок назустріч до цивілізованого європейського суспільства», - пише Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі.
Якщо ж дивитись порівняльну таблицю, то виходить, що основна зміна стосується того, що відтепер всі запропоновані зміни не вважатимуться погіршеннями умов праці. Якщо раніше трудовий договір не міг містити норми, які погіршують становище працівника у порівнянні з КЗпП, тепер законотворці просто перерахували норми, які не можна вважати такими, які погіршують становища працівників.
Враховуючи проголосовані радою зміни, тепер роботодавець може на власний розсуд встановлювати індивідуальні умови праці працівника. Тобто, за словами керівника профспілки «Свобода праці» Ігоря Токовенка, дотримуватися умов Кодекс законів про працю України не обов’язково.
«Так званий договірний режим регулювання трудових відносин є позбавленням трудових прав… Тобто там, у договорі, можуть передбачатися додаткові якісь підстави звільнення, додаткова, наприклад, матеріальна відповідальність - якісь штрафи. Таким чином по суті це повернення до умов і стандартів праці 19 століття. Що зберігається так те, що не рідше ніж раз на місяць має виплачуватись зарплата. Те, що відпустка має бути не менше ніж 24 дні на рік. От практично всі права, які зберігаються», - каже Токовенко.
Крім того, у законі підкреслюється, що такі зміни стосуватимуться лише малого та середнього бізнесу, мовляв, великим компаніям таких поблажок не буде. Але Токовенко пояснює, що у цій частині прописаних змін теж можуть бути маніпуляції.
«Дуже багато великих корпорацій дроблять свій бізнес і формально є мережею малих і середніх підприємств, а не однієї великою корпорацією. Тому цей закон у разі підписання його президентом буде діяти не лише на рівні малого та середнього бізнесу, а і щодо низки великих корпорацій, що роздробили свій бізнес на менші частинки», - пояснює керівник профспілки «Свобода праці».
Звичайно, працівник може не підписуватися на такі умови праці, та, за словами Ігоря Токовенка, на практиці маємо катастрофічну саме для найманих співробітників ситуацію. Повномасштабна агресія росії призвела до того, що мільйони людей втратили роботу, тому, як вважає Токовенко, люди підписуватимуть будь-які кабальні угоди, аби лише мати заробіток.
Інформатор вже писав про те, що ВР прийняла закон, за яким роботодавець може не платити мобілізованим працівникам
Раніше Інформатор прогнозував, як може змінитися ринок праці України
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.