ВПО отримала відмову в оформленні паспорту доньці через окупацію - в чому справа та що вирішив суд
Батько дівчини залишився на окупованій території Росією та на зв'язок більше не виходить
Жінка отримала відмову від Державної міграційної служби на звернення стосовно оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку своїй донці. Їй потрібно документально підтвердити факт постійного проживання на території України, але вона не може звернутися до відповідної сільської чи селищної ради Запорізької області, яка наразі перебуває під окупацією. Про це йдеться у рішенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, опублікованому 2 березня 2026 року.
Жінка народилася в м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області. 22.11.1983 року уклала шлюб з чоловіком, 1960 року народження, шлюб зареєстрований Знаменським відділом РАЦС Кіровоградської області. З 03.07.2010 року вона зареєстрована за певною адресою, що підтверджується штампом в паспорті та довідкою від 19.05.2023 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 6 серпня 2010 року отримала паспорт громадянина України, виданий Васильківським РВ ГУМВС України в Запорізькій області. 26 травня 2017 року отримала картку платника податків та їй було присвоєно РНОКПП. У неї та її чоловіка народилася донька, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Скільки себе пам'ятає заявниця вона проживала та працювала на території України, більшість часу прожила на території Запорізької області. Якби не розпочалася війна в країні, то ніколи б не змінювала місце проживання та не виїжджала за межі Запорізької області. Територію України не покидала за весь час свого існування в цілому, оскільки не має навіть закордонного паспорта. 01.07.2025 року отримала відповідь (відмову) від Жовтоводського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області на своє звернення стосовно оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку своїй донці. Батько залишився на окупованій території Росією та на зв'язок більше не виходив. Отже, для оформлення паспорта громадянина України, як особі, що досягла 18-річного віку, для здійснення процедури встановлення особи донці заявниці, та подальшого документування паспортом громадянина України, необхідно надати до Жовтоводського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області документи, які б підтверджували факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року батьків. Враховуючи, що громадянка починаючи з 19.05.2023 року є внутрішньо переміщеною особою, а місце де вона раніше проживала та могла б звернутися до відповідної сільської чи селищної ради Запорізької області, знаходиться під окупацією, остання не має можливості жодним чином підтвердити документально факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року, окрім як через звернення до суду з позовом та встановлення факту постійного проживання на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року необхідне для оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку своїй донці, яке надалі дозволить їй отримати паспорт громадянина України, зареєструвати своє місце проживання, офіційно працевлаштуватись, зареєструвати шлюб та народження дитини (яка вже народилася) та вчиняти інші правові дії, які неможливо вчиняти без паспорта громадянина України.
Що вирішив суд?
Позов жінки задовольнили. Суд вирішив встановити факт її постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року на території України чи 13 листопада 1991 року.
"Суд вважає, що заявницею, яка є громадянкою України, на підтвердження своїх вимог надано достатньо належних та допустимих доказів, а саме покази свідків, з показів яких встановлено, що вона з моменту народження та по цей час постійно мешкала на території України, відомості про місце народження її дітей, які народились на території України, її одруження на території України, що у сукупності свідчать про постійне проживання на території України на час проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року). Аналіз показів свідків свідчить про те, що дійсно на момент 24.08.1991 року та 13.11.1991 року проживала на території України, однак постійно змінювала місце проживання за різними обставинами, але в рамках території України. При цьому відомостей про те, що заявниця залишала територію України чи є громадянином іншої держави матеріали справ не містять, даний факт не спростовує і ДМС. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18, від 5 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19, від 2 червня 2021 року у справі № 125/1472/19. Крім того, суд ставиться критично до пояснень представника заінтересованої особи ДМС, в яких остання просила не враховувати пояснення свідків, оскільки свідки у своїх поясненнях плуталися та не називали точних часових проміжків місця проживання заявниці у м. П'ятихатки, с. Приморське, м. Маріуполь. Суд, звертає увагу, що допитані в судовому засіданні свідки наголошували на тому, що заявниця весь час, в том числі і 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року мешкала на території України. Предметом заяви є встановлення факту проживання на території України, а не встановлення факту проживання заявниці у конкретному місці (населеному пункті). Тому суд вважає такі пояснення свідків чіткими, логічними, узгодженими, та такими що не містять істотних суперечностей та підтверджують одна одну. Також суд звертає увагу, що надані пояснення свідків є взаємопов'язані та стосуються обставин, які мають значення для справи. Враховуючи наведене, суд доходить висновку про задоволення її заяви про встановлення юридичного факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- ЦНАП відмовив жінці у реєстрації квартири через різне написання імені в паспорті та свідоцтві — що вирішив суд
- Син з паспортом померлого батька отримував пенсію на Укрпошті, забрав 23 395 грн — суд виніс вирок
- ПФУ відмовив жінці у пенсії через «нерозбірливе» прізвище в трудовій книжці 1984 року — що вирішив суд
