Влада Литви заявила про готовність повертати в Україну чоловіків призовного віку

Влада Литви готова долучитися до повернення військовозобов'язаних чоловіків з України додому. Утім питання повернення українців потребує ретельного дослідження та консультацій у ЄС. Наразі не існує жодного правового механізму, за яким повернення українців для мобілізації стало б можливим. 

Про готовність повертати українських чоловіків мобілізаційного віку з Литви в Україні повідомив президент країни Гітанас Науседа. Він підкреслив, що Київ має мати власні плани щодо мобілізації українців з-за кордону. Україна має мати відповідний механізм, яким би це питання регулювалось. Литовська держава також висловила готовність дуже активно співпрацювати з Києвом для розв'язання проблеми.

"Україна повинна мати свої мобілізаційні плани. Україна повинна мати засоби та інструменти, щоб запросити своїх молодих чоловіків служити своїй батьківщині. Ми повинні співпрацювати з Україною в усіх сенсах", – заявив Науседа.

Про те, що питання повернення військовозобов'язаних чоловіків до України слід вирішувати на рівні Європейськго Союзу, заявила прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте в ефірі національного радіо LRT. За її словами, чинний для громадян України в ЄС статус тимчасового захисту є універсальним і надає їм широкі гарантії. При цьому Шимоніте вважає, що з цього питання потрібна ширша співпраця і це проблема "не однієї і двох держав".

Прем'єр нагадала, що раніше Литва обговорювала проблему із військовозобов'язаними українцями з президентом України Володимиром Зеленським.

"Ми зазначили, що при видачі або продовженні посвідки на проживання могли б встановлювати, що людина виконала свої мобілізаційні обов'язки або від них звільнена", - сказала Шимоніте, не уточнивши, які після цього могли б бути вжиті заходи.

Наразі литовське законодавство не зобов'язує країну допомагати Україні в мобілізації.

"Це політичне питання, і будь-яке рішення про допомогу Україні буде прийматися на політичному рівні", - пояснив Егідіюс Гудзінскайте, голова Департаменту міграції.

Він також підкреслив, що для реалізації таких рішень потребуватимуться зміни до законодавства Литви. Також слід було б провести узгодження з ЄС. 

Що цьому передувало?

16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо мобілізації в Україні, яка діє з 2022 року. Зокрема, документ зобов'язує всіх чоловіків віком від 18 до 60 років завжди мати при собі військовий квиток, а військовозобов'язаних оновити дані у військкоматах протягом 60 днів. 

Пізніше було запроваджено тимчасову заборону надання консульських послуг за кордоном українським чоловікам призовного віку, через що в деяких країнах українці почали блокувати паспортні пункти. До цього Україна також знизила з 27 до 25 років граничний призовний вік, запровадила електронний кабінет призовника та скасувала категорію "обмежено придатний до служби".

У Польщі та Литві раніше не виключили допомогу Києву у пошуку військовозобов'язаних українців на своїй території. Як пояснював голова Міноборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш, форма підтримки залежатиме від української сторони. Глава Міноборони Литви Лаурінас Кащюнас пообіцяв наслідувати приклад Польщі в цьому питанні. Водночас у Німеччині вже пообіцяли не висилати українців призовного віку, навіть без паспортів.