Військовий експерт Романенко пояснив, чому московська ППО не змогла зупинити українські удари
Україна методично вибиває зенітні засоби РФ, тому захист столиці РФ стає дедалі безпорадним, особливо за майстерного планування операцій ЗСУ
Українські сили успішно вражають НПЗ у московському районі Капотня попри чотириешелоновану протиповітряну оборону навколо столиці Росії. Удар 18 червня перевершив усі попередні атаки на цей регіон за масштабом і публічним резонансом серед москвичів. Генерал-лейтенант у відставці, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко пояснив, чому московська система ППО вже не здатна захистити навіть об'єкти у власній столиці. За його словами, це наслідок одночасно двох процесів - і масованості нальотів ЗСУ, і планомірного знищення зенітних засобів противника.
Романенко у етері телеканалу Київ 24 наголосив, що Сили оборони України системно планують удари саме по засобах протиповітряної та протиракетної оборони РФ - від об'єктів у Криму й на тимчасово окупованих територій до безпосередньо атак на землі агресора.
"Ми ж бачили, що як правило щодоби наносяться удари. Але попередньо обов'язково відбувається планування керівництвом Сил оборони України по засобах протиповітряної і протиракетної оборони - і в широкому спектрі: від об'єктів на прикритті яких вони стоять у Криму, на тимчасово окупованих територіях до безпосередньо на території Російської Федерації", - акцентував Романенко на всіх військових об'єктах РФ, які вибивають ударами ЗСУ.
Романенко також звернув увагу на симптоматичні кроки, на які змушена йти Москва. На дахи будинків у столиці РФ підіймають не лише "Панцири", а й елементи комплексу С-400 - просто тому що більше нікуди ставити. На вишки, за його словами, виставляють військовослужбовців з автоматами Калашникова, що жодної реальної ефективності не дає.
"Засобів не вистачає тому, що не вистачає - і це вже підтвердження мається - боєприпасів для цих зенітних засобів. А починали війну, наприклад, С-300 більше 10 000 було ракет, велика кількість С-400. І все це закінчується - і це дуже важливо".
Що підірвало потенціал московської ППО
Романенко окреслив системні причини деградації російської протиповітряної оборони. Україна послідовно знищувала радіолокаційні станції та руйнувала ланцюги постачання запасних частин для складного зенітного озброєння. Сукупний ефект цих дій - неухильне скорочення оборонного потенціалу не лише Москви, а й інших регіонів Росії.
Генерал підкреслив: перед парадом Росія додатково стягнула зенітні засоби до столиці, але після його завершення їх знову вивели звідти де тільки можна. Це красномовно свідчить про загальний дефіцит зенітних ресурсів по всій країні, а не лише навколо Москви.
"Оборона і її потенціал - Москви і області - зменшується", - підсумував Романенко.
Атаки на Московський НПЗ у Капотні не є разовими: вони траплялися у вересні 2024 року, у березні 2025-го та у травні 2026-го. Якщо на початку року відбувалося п'ять-шість атак на НПЗ на місяць, то у травні - вже шістнадцять. Зростання інтенсивності прямо корелює з виснаженням зенітних ресурсів РФ.
Кампанія ударів по НПЗ і наслідки для Росії
Атака 18 червня стала вже другою на Московський НПЗ за два дні поспіль. Кількість таких ударів порівняно з початком року подвоїлась, що призвело до повних або часткових зупинок виробництва та скорочення випуску бензину, дизельного й авіаційного пального. Зокрема, НПЗ постачає авіаційне пальне для аеропортів Домодєдово, Внуково, Шереметьєво та Жуковського.
Наслідки українських атак на нафтову інфраструктуру Росії фіксують на відстані понад 1500 кілометрів від кордону. Від початку кампанії уражено 16 великих російських нафтопереробних заводів і терміналів. Це призвело до втрати понад 30% потужностей галузі.
Кампанія ударів України по нафтопереробних заводах Росії розгортається з 2024 року і набрала обертів у 2026-му. Мета - позбавити Кремль головного джерела фінансування війни через руйнування паливно-енергетичного комплексу. Повторна атака на Московський НПЗ підтвердила: Сили оборони методично б'ють по тих самих об'єктах, доки ті не виходять з ладу остаточно. Від початку 2026 року оптові ціни на бензин у Росії зросли на 30-40%, що свідчить про серйозний дефіцит пропозиції.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
