Війна Росії проти України: чи вистачить українцям зерна цього року

Посевная — 2022 будет одной из самых трудных, но и наиболее важных за всю историю независимости Украины. Но, несмотря на российско-украинскую войну и холодный март, подготовка к полевым работам уже началась, а в южных регионах работают на полную.

Посівна — 2022 буде однією з найважчих, але й найважливіших за всю історію незалежності України. Але, незважаючи на російсько-українську війну та холодний березень, підготовка до польових робіт уже розпочалася, а у південних регіонах працюють на повну.

Інформатор розбирався, чи вистачить Україні хліба і хто заповнить дефіцит у тих областях, де посівна не може розпочатися через обстріли. 

Аграрії вийшли у поля

Трактори та сівалки вже виїхали в поля, аграрії наповнюють до країв насіннєві ящики: сіють ячмінь, горох, кукурудзу. Соняшник – пізніше, коли потеплішає. Приступили до роботи у Західних областях. Швидше засіють — швидше зберуть і не лише для себе, а й для своїх колег, чиї поля заміновані. Урожаю з посівних площ, кажуть фахівці, вистачить для всіх, у тому числі й регіони, де ведуться активні бойові дії. Посівну планують розпочати навіть там, де війна не лише чутна, а й видно її поблизу.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що весняно-польові роботи вже розпочалися в тих областях, де немає бойових дій.

«Вийшли у поля аграрії Одеської, Полтавської, Хмельницької, Львівської областей. На черзі – Вінницька, Кіровоградська, Дніпропетровська, Миколаївська, Черкаська, Рівненська області. Ймовірно, розпочнуть посівні роботи і у Запорізькій області. Я не знаю, коли розпочинає польові роботи Херсон, та й чи розпочне взагалі. Кожне господарство самостійно вирішує, чи готове воно взяти на себе таку відповідальність», - каже економіст. 

У разі війни селяни зіштовхнулися з великими труднощами: де взяти насіння, пальне чи елементарно робочі руки. Проте найскладніша дилема — що ж сіяти?

У Міністерстві аграрної політики стверджують, що основні культури на українських полях зміняться. Тепер агросфера орієнтуватиметься не на експорт, а на потреби українців. Соняшника та кукурудзи, що йшов за кордон, поменшає, аграрії планують більше полів засівати горохом, ячменем, просом та вівсом – вони простіші у догляді та важливіші для харчування.

Щоб зробити все вчасно, землеробам, попри комендантську годину, дозволили працювати у полі навіть уночі. Отже, якщо поля сіються, то все буде добре. Перемога за нами!

«Зараз у землеробів немає проблем із пальним ні з ціною, ні з доступністю. Забезпечені на 70% мінеральними добривами. З огляду на те, скільки в нас території посівної, то цього буде достатньо. Вирішене питання із засобами захисту рослин. Тож до весняно-польових робіт наші аграрії більш-менш забезпечені», – запевняє економічний експерт Андрій Длігач.

Готовність до посівної підтверджує й Олег Пендзін. Щоб підтримати українських працьовитих аграріїв, держава підготувала допоміжний пільговий пакет, дозволивши ввести в обіг бензин та дизпаливо класів Євро-3 та Євро-4, а також спростило проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів.

«Насправді підготовчий процес до посівної пройшов добре. Уряд зробив все можливе, щоб підтримати аграріїв, надавши їм можливість закупити паливо за нижчими цінами та взяти пільгові кредити під нуль відсотків. Все добре з паливно-мастильними матеріалами, посівними, єдина проблема – це безпека», – каже Олег Пензін.

Для багатьох районів актуальною проблемою зараз є знищення з полів боєприпасів, відновлення та заміна пошкодженої техніки та забезпечення безпечних умов для роботи людей.

В Україні планують засіяти майже всі поля. І навіть у тих областях, де ведуться бойові дії, фермери відкривають аграрний фронт на всіх підконтрольних Україні територіях. Але ризики, що по полю проповзе ворожий танк і знищить врожай, залишаються високими. Тож ті області, у яких активні бойові дії, підстраховуватимуться сусідніми. Якщо раніше Одеська область вирощувала овочі та кормову продукцію лише для свого регіону, то зараз фермери цього регіону збільшать свої потужності, щоб вистачило на всіх, оскільки цього року Херсонська область, як вже було сказано вище, малоймовірно, що приєднається до посадки.

Чи вистачить нам зернових, щоб бути з хлібом?

Експерти переконують, що навіть за умови зриву нового агросезону Україні голод не загрожує: за рахунок залишків врожаю 2021 року, який був рекордним, держава може забезпечити свої потреби у пшениці наступного року.

«Якщо посівну вдасться провести хоч би на 70%, урожаю вистачить. Загалом у нас є запаси роки на 2-3, навіть якщо взагалі нічого не сіяти. Минулого року ми зібрали 72 млн. тонн зернових, при тому що для того, щоб наїстися «до відвалу» Україні необхідно приблизно 18 млн. тонн», — зазначив Олег Пензін.

Від майбутнього врожаю залежить і тваринництво: фермери, що утримують худобу, сподіваються на добрий врожай та планують надалі збільшувати поголів'я та розвивати господарство.

Своїх корів фермер Григорій Пащенко вже випустив на випас. Говорить — українська земля допоможе всім, тож зовсім не хвилюється за корми рогатим.

«Раніше сіють овес, ячмінь, якщо не встиг у терміни – то можна кукурудзу, вона сіється пізніше. Якщо навіть і це зробити не встиг - соняшником можна навіть наприкінці травня засівати. Головне – швидше закінчити війну, а аграрії вже знайдуть, що вирощувати до літа», – каже власник ферми.

Чи вистачить рук?

Адже поле потребує переважно чоловічої роботи, а більшість чоловіків з перших днів повномасштабної війни кинулися на передову. Щоб зберегти робочі руки хоча б на час посівної, уряд дозволив забронювати аграріїв призовного віку.

«Зараз на фронті лише ті, хто воював з 2014 року та добровільно пішов до підрозділів ЗСУ. Друга хвиля призову в нас ще не розпочалася, ще тільки формуються списки. Крім того, є чіткі позиції щодо тих людей, які потрібні для весняно-польових робіт, тож не бачу тут жодних перешкод. Є велика проблема лише у питанні безпеки», - зазначає економічний експерт Олег Пендзін.

Але наслідки повномасштабної війни з росією відчують далеко за межами нашої країни, оскільки Україна постачає зернові до багатьох країн. Єгипет, Ліван, Лівія, Сомалі, Судан та Ємен – країни, що імпортують не менше половини своєї пшениці з України, тому повномасштабна війна, яку розв'язав путін, може спровокувати в цих державах продовольчий колапс, оскільки ланцюжки поставок порушені.

«Щороку ми постачали понад 50 млн. тонн урожаю за кордон. Цього року ми зупинили постачання, оскільки транзит здебільшого проходив через акваторію Чорного моря. Майже вся продукція зосереджена в припортових елеваторах. Нині там блокування. Поки не буде розблоковане море, з України нічого не вивезуть», - наголосив Пензін.

Проте економічний експерт Андрій Длігач додає, що Україні все ж таки буде що експортувати, хоч і менше за звичай.

Тим часом Укрзалізниця намагається налагодити доставку експорту збіжжя у західному напрямку. Тож можна говорити навіть про те, що його частину вдасться реалізувати за кордон і таким чином отримати кошти для подальшого розвитку агровиробництва.

Поки ж наші військові стоять на обороні всіх позицій і женуть ворога подалі з української землі, в аграріїв відкрився свій фронт, на якому вони успішно ведуть боротьбу за продовольчу безпеку України та роблять усе можливе для запобігання голоду.

Раніше Інформатор писав, звільнення України від окупантів та розблокування її портів – єдиний шлях порятунку світу від голоду та громадянських воєн

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Маріанна Черкасець