Головна боротьба очікується між партією "Дія і солідарність" (PAS) та Патріотичним блоком, сформованим соціалістами, комуністами й кількома проросійськими силами
У неділю, 28 вересня, у Молдові проходять парламентські вибори, які визначать склад законодавчого органу на найближчі чотири роки. Громадяни обирають понад сотню депутатів серед рекордної кількості учасників - 14 партій, чотирьох блоків та чотирьох самовисуванців. Виборчі дільниці відкриті з 7:00 до 21:00, а для діаспори за межами країни працюють понад 300 дільниць, найбільше - в Італії, Німеччині та Франції.
Про вибори у Молдові повідомляє NewsMaker.md. Головна боротьба очікується між правлячою партією «Дія і солідарність» (PAS) та Патріотичним блоком, сформованим соціалістами, комуністами й кількома проросійськими силами.
За даними соцопитувань, шанси подолати прохідний бар’єр мають також "Наша партія" та блок "Альтернатива", яким прогнозують від 4% до 10% голосів. Для партій мінімальний прохідний бар'єр становить 5%, для блоків - 7%, для незалежних кандидатів - 2%.
Вибори супроводжуються серйозними викликами безпеці. Bloomberg напередодні оприлюднив документи, які свідчать про план Кремля втрутитися у голосування, аби усунути PAS та Санду від влади. Йдеться про вербування молдаван за кордоном для маніпуляцій під час голосування, організацію насильницьких протестів за участі кримінальних угруповань та масштабну кампанію дезінформації у соцмережах. У разі поразки PAS Москва може ініціювати акції з вимогою відставки Санду, а у разі перемоги - спробувати дискредитувати результати.
Ще однією центральною темою виборчої кампанії стала енергетична безпека. Після того, як Росія припинила постачання газу до Придністров'я, у Молдові зросли витрати на енергоносії та відбулися відключення електроенергії. Попри те, що ЄС допоміг стабілізувати ситуацію, кризу активно використовують проросійські сили для підриву довіри до проєвропейського уряду. Кремль також намагається грати на темі корупції, звинувачуючи владу у невиконанні обіцянок.
Офіційний Кишинів намагається протидіяти втручанню Москви. Цього року було засуджено Євгенію Гуцул, очільницю Гагаузії, за отримання коштів із Росії для фінансування партії Шор. Правоохоронці викрили мережу проросійського впливу, провели обшуки у соратників Ігоря Додона та оголосили підозри в організації масових заворушень.
Президентка Мая Санду наголошує, що стратегічна мета Кремля - використати Молдову як плацдарм для тиску на Україну та гібридних атак на ЄС. Тому вибори 2025 року - це не лише внутрішнє питання країни, а й важливий етап для всього регіону.
Молдова, як і Україна, є кандидатом на вступ до Євросоюзу. Єврокомісія вже завершує скринінг законодавства обох держав, що відкриває шлях до початку переговорних кластерів. Попри спротив Угорщини щодо України, Молдова може стартувати швидше, якщо отримає підтримку 27 країн-членів ЄС.
Варто нагадати, що у 2024 році молдовська діаспора зіграла вирішальну роль у референдумі про закріплення європейського курсу в конституції країни. Цьогоріч на День незалежності Молдову відвідали лідери Франції, Німеччини та Польщі, висловивши повну підтримку її євроінтеграційним прагненням.
Раніше Інформатор докладно розбирав фантастичні ризики, які повʼязані для України з виборами у Молдові.
Тим часом Володимир Зеленський напередодні виборів у Молдові повідомив про запровадження трьох нових пакетів санкцій. Обмеження торкнулися пропагандистів, бізнесменів, що працюють на окупованих територіях, а також осіб, які дестабілізують ситуацію в сусідній Молдові в інтересах Москви.