Ви отримуєте усе легко: в Чехії складні стосунки між українськими біженцями та заробітчанами з України
Умови для життя та роботи українців в Чехії відрізняються. Заробітчани, які приїхали до 2022 року, частіше стикаються з бюрократією і вважають, що воєнні біженці мають незаслужені привілеї
Медіапортал для українців за кордоном Pro Ukraine підготував розслідування складних стосунків між українцями, які виїхали в Чехію під час війни, та тими, хто виїздив сюди на заробітки у мирний час. Між ними, на думку Pro Ukraint, складні стосунки. Головна відмінність - полегшенні умови влаштування на роботу для біженців, порівняно з трудовими мігрантами, і створює підстави для напруги.
Портал Pro Ukraint нагадує, що українці мають давню практику еміграції до Чехії. Як і Польща, ця європейська країна приваблювала трудових мігрантів ще до війни. А з початком повномасштабного вторгнення хвиля переїздів українців до Чехії збільшилася – тисячі тепер тут рятуються від російського нападу та вже почали влаштовуватися на роботу.
Водночас, їм це дається значно легше ніж тим, хто намагався отримати роботу в Чехії до 2022 року. Їм не потрібно отримувати робочу візу, вистоювати черги до установ, погоджуватися на працевлаштування поза законом або неналежні житлові умови. Видання наводить у приклад процес отримання робочою візи, за що українці були готові платити посередникам 2 тисячі євро і часто брали цю суму у борг.
Воєнним біженцям, як у Чехії почали називати тих, хто мігрував після 2022 року, влаштуватися на роботу значно легше. Тим, хто отримав робочу візу, важливо триматися за робоче місце. Адже безробітні українці без статусу біженця можуть перебувати в країні не більше 60 діб. Тому вони часто зволікають зі звільненням, терплячі навіть погані умови праці через доступ до візи.
"Доступ до роботи відкритий - це надзвичайно великий плюс, яким можуть скористатися люди, коли можна напряму йти до роботодавця, вільно змінювати місце роботи, якщо щось не влаштовує", - йдеться у статті.
Українські біженці, які приїхали після 2022 року, більш вільні. Вони можуть піти з роботи, якщо їх щось не влаштовує, депортація їм все одно не загрожує. І ця важлива відмінність створює напругу між двома категоріями громадян. Pro Ukraint пише, що отримує на редакційну пошту прохання про допомогу легалізуватися через протерміновані візи.
"Ці люди живуть щодня в страху, що їх можуть перевірити на вулиці. За такі порушення (нелегальне перебування в країні та нелегальна робота) - гарантована депортація. Вона може бути відтермінованою зараз через війну росії проти України, але після припинення бойових дій всі, хто отримав "депорт", мають залишити Чехію", - додає видання.
Нелегальна робота серед українців у Чехії досить поширена і зараз. Деякі роботодавці вважають за краще наймати працівників неофіційно, щоб уникнути сплати податків та соціальних відрахувань. Житлові умови заробітчан часто далекі від ідеалу. Багато з них жили у переповнених гуртожитках або орендованих квартирах, де ділили маленькі приміщення з кількома іншими людьми. Вартість проживання і зараз є високою, що змушує деяких українців (і заробітчан, і біженців) ділити житло з більшою кількістю людей, ніж це комфортно, щоб мати змогу сплатити оренду.
Середні зарплати українців, які працюють у Чехії, і зараз є нижчими за заробітки чеських громадян, навіть попри те, що вони виконують ту ж саму роботу. Середня заробітна плата в першому кварталі 2024 року становила 56 372 крони. Українці отримують в середньому 25000-30000 крон на місяць, що є менше за середню зарплату в ЧР.
Повернення українців додому
Україна буде відпрацьовувати механізми повернення мільйонів громадян, які виїхали від війни. Зокрема, і жорсткими методами. Україна буде вимагати припинити допомогу біженцям і закрити доступ до консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку.
За даними дослідження Управління Верховного комісара ООН у справах біженців ООН, яке було опубліковано в листопаді, 61% біженців все ще хочуть повернутися, але чекають покращення безпекової ситуації. Основними причинами повернення є неможливість знайти роботу, яка б відповідала їхній кваліфікації, там, де вони живуть у Європі, відсутність почуття приналежності, а також наявність в Україні престарілих батьків та інших родичів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
